ҐАРЕТ ДЖОНС: ПРИКЛАД БОРОТЬБИ ПРЕСИ ПРОТИ ГЕНОЦИДУ

Тези доповіді

УДК 929+94(477+410)

Тимченко Віктор Миколайович,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5515-1872,
кандидат історичних наук,
старший науковий співробітник,
відділ міжнародної інформації та зарубіжних зв’язків
Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського,
Київ, Україна,
e-mail: tim_vic@ukr.net

ҐАРЕТ ДЖОНС: ПРИКЛАД БОРОТЬБИ ПРЕСИ ПРОТИ ГЕНОЦИДУ

Представлена постать валлійського журналіста Ґарета Джонса – викривача Голодомору 1932-1933 рр. як один з прикладів боротьби преси 30-40-их років ХХ століття проти несправедливостей та геноцидів, у чому особливо відзначилася преса Нью-Йорка.
Ключові слова: Голодомор (1932-1933 рр.), Ґарет Джонс, валлійський журналіст, західна преса, преса Нью-Йорка.

ХХ-те століття – доба журналістів, час влади преси: через поширення друкованої інформації на широкі маси народу така влада починає грати велику роль. Якщо у якийсь частині світу чинилися несправедливості, журналіст своїми розслідуваннями та словом міг запобігти цьому. У 30-40-их роках ХХ-го століття було немало прикладів рятувань представниками засобів масової інформації багатьох людей і навіть народів від переслідувань за національною ознакою. Особливо відзначилася у цьому преса Нью-Йорка (США).
Один з таких прикладів – викриття валлійським журналістом Ґаретом Джонсом Голодомору в Україні у 1932-1933 роках на шпальтах багатьох англійських (Манчестера: «The Manchester Guardian», Лондона: «Financial Times») та американських (Нью-Йорка: «The New York Evening Post», Лос-Анджелеса, Бостона) газет. Можливо, цей розголос полегшив долю українців, які страждали. Але правда дорого коштувала діячеві: вважають, що загибель журналіста у молодому віці від рук бандитів у Внутрішній Монголії була справою НКВС та невдоволеною критикою радянської влади.
Валлієць Ґарет Джонс переслідування українців з боку радянської влади (росіян) порівнював з переслідуваннями валлійців (корінного народу Британії кельтського походження) з боку англійців (англо-саксонських завойовників германського походження). Можливо ця подібність долі валлійського та українського народу надихнула діяча встати на бік українців, адже більшість його колег із Заходу замовчували Голодомор на Україні, бо Сполучені Штати Америки були у ті часи тісно пов’язані і навіть у якійсь мірі залежні від Радянського Союзу економічно, зокрема, від експорту українського зерна. Адже у США у ті часи вирувала Велика депресія, а Радянський Союз у великих масштабах будував свою важку промисловість через замовлення американським компаніям. Але за такі гігантські замовлення треба дуже багато платити: платив Радянський Союз зерном, особливо українським. Отже, як США, так і Радянському Союзу було необхідно дуже багато зерна: Америці – щоб подолати Велику депресію, а більшовикам – на будівництво великої промисловості. Існує думка, що Голодомором радянська влада давила українські національні рухи. Отже, цей злочин вирішував як питання боргів перед Америкою, так і питання боротьби з національним рухом.
Через це постать цього валлійця стала героїчною та отримала світове визнання та шанування, зокрема його хоробрість їздити у віддалені землі, де більшовики могли легко помститися журналісту за правду: у своїй статті «Famine Man Made. Soviet Collective Farm Move Caused Famine in Russia. Human Factor Ignored in Five-Year Plan» (у перекладі з англійської мови: «Голод був зроблений людиною. Радянська колективізація призвела до голоду у Росії. Людський фактор ігнорується у п’ятирічці») надрукованому у «Boston Sunday Advertiser» 11 червня 1933 р. Ґарет Джонс заперечував основне радянське положення, що причиною голоду на Україні став неврожай (https://web.archive.org/web/20120127081415/http://www.colley.co.uk/garethjones/soviet_articles/soviet_manmade_famine.htm.). У наступній статті «’Reds let peasants starve’ –Famine Found Even in Large City in Ukraine» (у перекладі з англійської мови: «Червоні допустили мор селян – голодає навіть велике місто на Україні») надрукованому у газеті «Los Angeles Examiner» від 14 січня 1935 р. діяч писав, що голод сягнув навіть Харкова (https://web.archive.org/web/20120203122032/http://www.colley.co.uk/garethjones/soviet_articles/hearst3.htm).
Отже, викриття Ґаретом Джонсом Голодомору в Україні у 1932-1933 роках стало великим героїчним прикладом боротьби за правду та рятування цілого народу. Він пішов не тільки проти більшовиків, а й проти багатьох сил у США, які були зацікавлені в тісних економічних зв’язках з Радянським Союзом через необхідність подолати Велику депресію. Але вихід з економічної кризи не робиться за рахунок загибелі багатьох людей. Таке співчуття стражданням українського народу з боку Ґарета Джонса пов’язують з валлійською національністю діяча: представники його корінного народу також сильно потерпали від переслідувань з боку пануючих у Британії англійських завойовників.

UDC 929+94(477+410)

Viktor Tymchenko,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5515-1872,
Candidate of Historical Sciences, PhD in History,
Senior Research Associate,
Department of International Information and Foreign Relations,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e_mail: tim_vic@ukr.net

GARETH JONES: EXAMPLE OF THE STRUGGLE AGAINST GENOCIDE
The article reveals identity of Gareth Jones, a Welsh journalist, who highlighted the Holodomor (1932-1933) in Ukraine. His struggle against the genocide of Ukraianians serves as an example of press resistance to injustice during the 1930s and 1940s of the XXth century.
Keywords: Holodomor (1932-1933) in Ukraine, Gareth Jones, Welsh journalist, Western press, press of New-York.