Біографічний роман у фокусі індустрії коміксів: pro et contra

Тези доповіді

УДК 929-055.2:930.1
Буряк Лариса Іванівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-4631-844X,
докторка історичних наук, професорка,
провідна наукова співробітниця,
Інститут біографічних досліджень,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: larysa.buryak@gmail.com

БІОГРАФІЧНИЙ РОМАН У ФОКУСІ ІНДУСТРІЇ
КОМІКСІВ: PRO ET CONTRA

Біографічні романи у жанрі коміксу аналізується як явище, що з’явилось на хвилі глибинних світових соціокультурних трансформацій та зростаючого зацікавлення сучасного соціуму візуальними мистецтвом. Наявність однієї з найбільш суперечливих жанрових форм біографічного наративу підтверджує тезу про його нерозривний зв’язок з мистецтвом та водночас свідчить про індустрію коміксів, яка опановує світ.
Ключові слова: біографічний наратив, візуальна біографія, графічний роман, комікси.

Останніми роками у царині біографічного оповідання з’явився жанр, який, на перший погляд, є незвичним та провокативним. Йдеться про один із різновидів графічної біографії, а саме біографічний роман у жанрі коміксу. Підтвердженням стрімкого поширення цього жанру стали серії графічних романів, героями яких виступають знакові постаті світової культури. Вивчення та критичний аналіз численних візуальних біографічних оповідей, що підтверджують з одного боку тезу про нерозривний звʼязок біографічного наративу з мистецтвом, з іншого – свідчать про реальність індустрії коміксів, визначено метою цього дослідження.
Індустрія коміксів представлена численними роботами художників, що працюють у сфері сучасних графічних біографій. Це, зокрема графічні романи, присвячені Пабло Пікассо (Джулі Бірмант, Клеман Убрері «Пабло»), Вінсенту ван Гогу (Барбара Сток «Вінсент»), Полю Гогену (Фабріціо Дорі «Гоген»), Джорджії Оʼкіфф (Марія Еррерос «Джорджія Оʼкіфф»), Дієго Рівері (Франсіско де ла Мора, Хосе Луїс Пескадор «Дієго Рівера»), Фріді Кало (Франсіско де ла Мора «Фріда Кало: її життя, робота, дім»), Сальвадору Далі (Едмон Бодуен «Далі»), Рене Маґрітту (Вінсент Забук, Томас Кампі «Маґрітт: це не біографія»), Едварду Мунку (Штеффен Квернеланд «Мунк»), Леонорі Керрінгтон (Мері М. Телбот, Броян Телбот «Озброєні безумством: сюрреалістична Леонора Керрінгтон»), а також багатьом іншим найвпливовішим особам – художникам, письменникам, фотографам, музикантам, композиторам, вченим, політичним діячам.
Дослідники не остерігаються називати цей провокативний жанр біографічним романом, послуговуючись, передусім, тим, що у ньому присутні усі елементи класичного роману, а саме, різноманітні сюжетні лінії та персонажі, несподівані повороти сюжету, ретроспекції, любовні історії тощо. Водночас переконливо обґрунтовується, що за допомогою візуальної мови ретранслюються складні психоемоційні стани героїв, пошук себе у житті, свого стилю у творчості, довгий і важкий шлях до визнання, прагнення гострих емоцій, натхнення, драма і трагедія геніальної особи у недосконалому і суперечливому світі (Rifkind C. Canadian Graphic: Picturing life Narratives, 2016; Atkinson P. Why pause? The fine line between reading and contemplation. In Studies in comics, 2012, V. 3 (1), 63 – 81p).
Поява й стрімка еволюція біографічного роману в жанрі коміксу – результат глибинних соціокультурних трансформацій та зацікавлення сучасного соціуму візуальним мистецтвом, представленим розмаїттям форм. Свої початки графічний роман бере у середині ХХ ст., коли було кинуто виклик традиційним уявленням щодо коміксів, призначених неначебто виключно для розваги (McCloud S. Reinventing comics, 2000). Художники й письменники, намагаючись спростувати подібні упередження, почали експериментувати з цим жанром, поширюючи його потенційні можливості на оповідання історій за межами вигаданих розважальних сюжетів. У такий спосіб поступово розчинялись умовно існуючі кордони одного з найбільш провокативних візуальних жанрів та змінювалось ставлення до нього. Набуваючи усе більшої актуальності, мистецтво коміксів включило у свою орбіту й таку складну літературну форму, якою є роман, біографічний зокрема, адаптуючи його до своїх вимог та особливостей (Round J. Gothic in comics and graphic novels: a critical approach, 2014).
З часом комікс зайняв свою нішу у візуальному просторі, опинився у фокусі наукових досліджень, переважно європейських та північно-американських студій (Meskin A. The art of comics: a philosophical approach, 2012). Широке коло різноманітних питань стосовно історії, еволюції, особливостей, теоретичних, психологічних та естетичних проблем жанру систематично обговорюється на сторінках періодичних видань, найбільш відомими серед яких є “Journal of Graphic Novels” («Журнал графічних романів і коміксів»), “European Comic Art” («Європейське мистецтво коміксів»), “Studies in Comics” («Дослідження коміксів»).
У вітчизняному дискурсі, попри наявність окремих біографічних наративів у жанрі коміксу, що з’явились останнім часом і які позиціонують себе під «брендом» «графічний роман» (Кейс Еванс «Червона Роза. Графічна біографія Рози Люксембург», 2017), «графічна біографія» (Сід Джейкобсон та Ерні Колон «Анна Франк. Графічна біографія у співпраці з будинком Анни Франк», 2019), до цього жанру все ще зберігається упереджене ставлення.
На думку фахівців, які виступають послідовними прихильниками коміксів, цей жанр, представляючи синтез зображень і текстової інформації, спроможний здійснювати зовсім інший вплив на аудиторію, аніж традиційний наратив. Одним із переконливих аргументів є те, що візуальна мова, яка є базовою основою жанру, має невичерпні потенційні можливості для яскравого відображення людей, подій, стосунків, емоцій. Вона дозволяє швидше обробляти інформацію, створюючи на рівні інтерпретації більш ефективну і значно оперативнішу комунікацію з читацькою аудиторією. Водночас у коміксах завжди існує небезпека конструювання певних стереотипних образів (наприклад, завищена карикатуризація персонажів), які можуть ставати на заваді формування інших ідентичностей, деформуючи біографічний дискурс (одна з численних проблем дослідницької сфери, яка варта уваги).
З огляду на загальні тенденції, цей жанр, попри неоднозначність, яка закладена уже у самому терміні «комікс», продовжує завойовувати світ. Інтерес до біографічного дискурсу, як і інтерес до мистецтва не зменшується, попри тектонічні суспільно-політичні та культурні зсуви. Він лише змінює форми втілення у відповідності до викликів постмодерного соціуму.

UDC 929-055.2:930.1
Larysa Buriak,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-4631-844X,
Doctor of Historical Sciences, Professor,
Leading Research Associate,
Institute of Biographical Research,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: larysa.buryak@gmail.com

BIOGRAPHICAL NOVEL IN THE FOCUS
OF THE COMICS INDUSTRY: PRO ET CONTRA
Biographical novels in the genre of comics are analyzed as a phenomenon that appeared because of deep world socio-cultural transformations and the growing interest of modern society in the visual arts. The existence of one of the most controversial genre forms of the biographical narrative confirms the thesis of its close connection with art and at the same time testifies to the comics industry taking over the world.
Keywords: biographical narrative, visual biography, graphic novel, comics.