Матеріали до вивчення життя та наукової діяльності літературознавиці, бібліотекарки Марії Деркач у фондах Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України

Тези доповіді

УДК 930.253
Климович Наталія Миколаївна,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-1357-492X,
начальниця відділу,
відділ використання інформації документів та комунікацій,
Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України
(ЦДАМЛМ України),
Київ, Україна
e-mail: nklymovych@gmail.com

Матеріали до вивчення життя та наукової діяльності літературознавиці, бібліотекарки Марії Деркач у фондах Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України

Представлено інформацію про архівні документи, які стосуються життя й діяльності Марії Деркач (1896–1972), що відклалися у фондах Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.
Ключові слова: ЦДАМЛМ України, науковиця, особовий фонд, архівні документи, листи.

Інформаційний потенціал архівних фондів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (далі – ЦДАМЛМ України) дозволяє відстежувати творчий і життєвий шлях багатьох українських дослідників, розкривати основні аспекти наукових біографій, життєвих перипетій. У фокусі уваги нашої розвідки постать літературознавиці, бібліотекарки Марії Деркач (дівоче прізвище – Фуртак) (1896–1972). Майбутня науковиця народилася в с. Струсів (нині Теребовлянський район Тернопільської області); у 1896 р. закінчила Перемишльську гімназію, Карлів університет у Празі, де й зустріла свого майбутнього чоловіка Пилипа Деркача. Була редактором журналу «Нова хата» у Львові, пізніше входила до складу його редколегії. З 1930 по 1939 рр. працювала в бібліотеці Наукового товариства імені Шевченка, згодом була завідувачем відділу рукописів Львівської філії Центральної наукової бібліотеки АН УРСР. Опікувалася збереженням фондів Івана Франка й Лесі Українки в роки Другої світової війни. Працювала в Інституті літератури АН УРСР у Києві, Інституті суспільних наук АН УРСР у Львові. Здобула ступінь кандидата філологічних наук, захистивши дисертацію на тему «Літопис життя і творчості Лесі Українки». Проводила активну бібліографічну роботу, досліджуючи життя й творчість Лесі Українки, Івана Франка та ін. Брала участь у виданні творів Лесі Українки в п’яти та Івана Франка в 20-ти томах.
Особовий фонд науковиці (№ 167) був започаткований нею особисто в 1968 р. Його започаткуванню передувало листування з директором Людмилою Проценко й працівниками архіву, які відвідували її у Львові. У фонді 25 архівних справ за 1924–1949 рр., які містять підготовчі матеріали до видань творів Лесі Українки, Івана Франка. Крім варіантів творів українських класиків у фонді зберігаються: дослідження історії драми «У пущі» Лесі Українки, примітки до І-го тому її творів, нотатки, список недрукованих та маловідомих творів, виписки з архівних матеріалів, порівняльний стилістичний аналіз уривків творів Івана Франка «Абу Казимові капці», «Коваль Баосім», «Лис Микита», «Пригоди Дон Кіхота» видань 1890–1913 рр., картотека малозрозумілих слів тощо. Міститься й машинопис її листа до Дмитра Николишина з критичними зауваженнями щодо його твору «Марта» про життя Уляни Кравченко (ф. 167, оп. 1, од. зб. 24).
Варто зауважити, що науковця опікувалася збереженням не лише власних напрацювань, а й матеріалів свого чоловіка – мовознавця, перекладача й літературного критика, автора першого «Короткого словника синонімів української мови», співукладача двотомного «Польсько-українського словника» Пилипа Деркача (1893–1957). Нею було започатковано його особовий фонд (№ 168), який налічує 26 архівних справ за 1906–1956 рр.
Варто зазначити, що документальна спадщина Марії Деркач у ЦДАМЛМ України не вичерпується її особовим фондом, її архівні документи, передусім епістолярій, відклалися у фондах інших осіб та становлять значний інтерес для вивчення історії розвитку українського літературознавства, наукових зв’язків, діяльності й життя науковиці. На окремих із них ми зупинимося детальніше.
У особовому фонді бібліографа, колекціонера, театрознавця й літературознавця Юрія Меженка (1892–1969) (№ 365) зберігається 40 листів Марії Деркач (1 січня 1945 – 16 грудня 1947; 22 грудня 1951 – 6 травня 1969 рр.). У 1995 році листи були видані друком на сторінках збірника наукових праць «Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника» (1995, № 3, С. 80–91), оригінали листів також доступні для вивчення в читальному залі ЦДАМЛМ України (ф. 365, оп. 1, од. зб. 403, 40 док., 56 арк.). Збереглися також машинописна копія листа Ю. Меженка до М. Деркач від 9 серпня 1945 р. (ф. 365, оп. 1, од. зб. 71, арк. 1) та чернетка листа від 26 жовтня 1964 р. (ф. 365, оп. 1, од. зб. 71, арк. 2). Варто зазначити, що тон листів довірливий і щирий, саме в листах до Юрія Меженка вона ділиться відомостями не лише про дослідницьку діяльність, а й про свій стан здоров’я, родину.
Два цікавих листа зберігаються у фонді мовознавця Сергія Левченка (1902–1969). Вони стосуються видання «Короткого словника синонімів української мови», укладачем якого був чоловік науковиці Пилип Максимович Деркач (ф. 238, оп. 1, од. зб. 60). «Словник» було видано в 1960 р., Пилип Максимович не дочекався його виходу у світ. Редактором видання виступив Сергій Левченко; на його адресу Марія Деркач висловлює низку вдячних слів. Крім того, у листі також зазначені відомості про те, що сама Марія Дем’янівна працювала над словником синонімів Лесі Українки, проте залишила цю працю (ф. 238, оп. 1, од. зб. 60, арк. 4 зворот).
У фонді літературознавця Анатолія Костенка (1908–1997) (№ 1116) зберігається 13 листів від Марії Деркач (1960–1971 рр., ф. 1116, оп. 1, од. зб. 45). Додатками них є рукописні нотатки творів Д. Дорошенка «Кілька споминок про Лесю Українку» та Г. Чикаленко-Келлер «Лекції у майстра (Спогад про М. В. Лисенка)». Центром комунікації двох науковців є постать Лесі Українки, її родина, коло її спілкування, пошук нових джерел про неї. Листи містять цінну інформацію щодо наукової та видавничої роботи, що проливають світло на деякі обставини життя Марії Дем’янівни. Зокрема в листі від 25 січня 1968 р. міститься інформація про роботу Марії Деркач разом з Ольгою Косач-Кривинюк у бібліотеці у Львові перед її виїздом за кордон. Вона згадує, що саме цей заробіток давав Ользі утримувати свою сестру Ізідору й онуку (ф. 1116, оп. 1, од. зб. 45, арк. 7 зворот).
Надзвичайно цікаві інформативні листи містяться в особовому фонді письменника та літературознавця Дмитра Косарика (Дмитра Коваленка) (1904–1992). У фонді № 513 відклалися 14 листів і 4 листівки від Марії Дем’янівни (1948–1962 рр., ф. 513, оп. 1, од. зб. 1478). Тематика листів достатньо широка: у них містяться відомості про Лесю Українку, витоки роду та родину Косачів, пошуки могили громадського діяча Миколи Ковалевського, польських письменників, які поховані на Личаківському кладовищі (у листі від 16 травня 1949 р. подано перелік прізвищ) тощо. Також згадує своє спілкування з Ольгою Косач-Кривинюк перед її від’їздом за кордон, про її бажання повернутися до України.
Ще однієї цікавої теми торкається Марія Деркач у листі до літературознавця Василя Шубравського (1920–1992), який відклався в його особовому фонді (№ 818). Вона згадує, що так і не встигла розкрити в окремому дослідженні тематику родинних зв’язків між представниками різних національностей у творчості Лесі Українки (19.V.1969 р., ф. 818, оп. 1, од. зб. 123, арк. 9).
Кілька листів Марії Дем’янівни також зберігаються у фонді Павла Тичини (зокрема, листи за 1951 р., 1958 р., ф. 464, оп. 1, од. зб. 6065). Поодинокі архівні документи можна віднайти в низці інших фондів ЦДАМЛМ України. Варто зазначити, що життєві перипетії самої науковиці проглядаються між рядків текстів, присвячених її професійним зацікавленням. Вони дають можливість пролити світло на окремі віхи біографії Марії Деркач та скласти уявлення про її особистісні якості. Архівні документи фондів, згадані в тексті, доступні для вивчення в читальному залі ЦДАМЛМ України й стануть у нагоді усім, хто цікавиться історією українського літературознавства й біографістики.


UDC: 930.253
Nataliia Klymovych,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-1357-492X,
Head of Department,
Department of Use of Documents’ Information and Communications
Central State Archive-Museum of Literature and Art of Ukraine,
(CSAMLA of Ukraine),
Kyiv, Ukraine
e-mail: nklymovych@gmail.com

MATERIALS FOR STUDYING THE LIFE AND SCIENTIFIC ACTIVITY OF LITERATURE EXPLORER, LIBRARIAN MARIA DERKACH IN THE FOUNDS OF THE CENTRAL STATE ARCHIVE-MUSEUM
OF LITERATURE AND ART OF UKRAINE
The report will present information about archival documents related to the life and activities of Maria Derkach (1896–1972), deposited in the funds of the Central State Archive-Museum of Literature and Art of Ukraine.
Keywords: CSAMLA of Ukraine, scientist, archival documents, personal fund, letters.