Особові архівні фонди вчених-медиків Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського як історичне джерело.

Тези доповіді

УДК 929/930.253
Патик Вікторія Василівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-2423-8745,
кандидатка історичних наук,
старша наукова співробітниця,
відділ теорії і методики біобібліографії,
Інститут біографічних досліджень,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: victoriia@ukr.net

ОСОБОВІ АРХІВНІ ФОНДИ ВЧЕНИХ-МЕДИКІВ
ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО ЯК ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО

Розглядаються особові архівні фонди вчених-медиків, які зберігаються в Інституті рукопису НБУВ. Охарактеризовано їх документальне наповнення. Увагу звернуто на інформаційний потенціал архівів та їх значення для наукових досліджень.
Ключові слова: особовий архівний фонд, Інститут рукопису НБУВ, Г. Й. Бурчинський, Г. М. Малков, Ф. С. Цицурін, Ф. Г. Яновський, А. Ю. Вияснівський, С. Ф. Глузман, О. В. Репрєв, М. Ф. Мельников-Разведенков, С. Л. Ерліх.

Особові архівні фонди посідають чільне місце в наукових дослідженнях. Як правило, вони містять важливі й унікальні документи про життя й діяльність окремих осіб та охоплюють широкий спектр джерел.
В Інституті рукопису НБУВ зберігаються особові фонди представників різних галузей науки й культури (істориків, письменників, юристів, математиків, медиків, мистецтвознавців, театральних діячів, краєзнавців, художників, священнослужителів та ін.). На окрему увагу заслуговують особові архівні фонди вчених-медиків: лікарів-терапевтів Георгія Йосиповича Бурчинського (ф. 351), Григорія Митрофановича Малкова (1869–1919) (ф. 222), Федіра Степановича Цицурина (1814–1895) (ф. 198), Феофіла Гавриловича Яновського (1860–1928) (ф. 220); лікарів-психіатрів: Андрія Юліановича Вияснівського (1898–1970) (ф. 298), Семена Фішелевича Глузмана (1946 р. н.) (ф. 355); патофізіолога Олександра Васильовича Репрева (1853–1930) (ф. 223); лікаря-патологоанатома Миколи Федоровича Мельникова-Разведенкова (ф. 185), лікаря-патоморфолога Семена Лазаровича Ерліха (1869–1930) (ф. 200). Розглянемо більш детально їх інформаційне наповнення та значення для дослідників.
Фонд Г. Й. Бурчинського, який досліджував питання пульмонології та був завідувачем кафедр терапії (з 1954 р.) і факультетської терапії (з 1962 р.) Стоматологічного факультету Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця, має 270 од. зб. за 1917–1936 рр. Серед документів представлені наукові матеріали медика, як-от статті «Загальні принципи викладання на кафедрі факультетської терапії та її значення у формуванні критичного мислення студентів», «Останні наукові досягнення в галузі гастроентерології (за даними вітчизняної та зарубіжної літератури)» та ін. і лекції «Актуальні питання лікування хворих виразковою хворобою» (1968 р.), «Деякі принципи клінічного вживання серцевих глюкозидів» (1969 р.) тощо. Також фонд містить біографічні матеріали – біографія, відомості про родину, записні книжки, щоденники; фотографії, листування, документи й матеріали службової діяльності.
Лікар-терапевт Г. М. Малков вивчав питання лікарської етики, деонтології та медичного законодавства. Він розробив амбулаторний метод лікування туберкульозу легень за допомогою гваяколу. Його особовий архівний фонд містить 220 од. зб. (крайні дати документів 1860–1919 рр.). У фонді наявні біографічні матеріали: особова справа, біографії, характеристики та ін. й також наукові матеріали медика: реферати, нотатки з медицини, конспекти лекцій. Окрім того, фонд містить матеріали службової і громадської діяльності й листування.
Фонд першого професора-терапевта медичного факультету Київського Університету (1844–1857 рр.) Ф. С. Цицуріна містить здебільшого біографічні матеріали, документи службової й громадської діяльності, листування й фотографії. Загалом він налічує 68 од. зб. за 1835–1888 рр.
Також в ІР НБУВ представлено фонд засновника системи протитуберкульозних санаторіїв та Інституту пульмонології та фтизіатрії Ф. Г. Яновського, який має 10 од. зб. (1908–1928 рр.) – наукові й біографічні матеріали, документи службової діяльності, листування.
А. Ю. Вияснівський займався дослідженням пелагри й шизофренії. Його фонд складається з 61 од. зб. (1928–1959 рр.). Серед біографічних джерел: автобіографія, особовий листок по обліку кадрів, персональна справа працівника установи Наросвіти, список наукових праць, почесна грамота на честь 30-ї річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції, список дарчих робіт і некролог. У наукових матеріалах представлені тези виступу на захисті докторської дисертації «Пеллагра и психозы пеллагры» (1937); докторська дисертація «Пеллагра и психозы пеллагры» (1937); монографія «Эрготизм» (1937); статті: «Лабораторные данные исследования спино-мозговой жидкости при эпилепсии и схизофрении» (1937), «О паталогической анатомии пеллагры» (с фотоматериалами клинических испытаний» (б/д), «К вопросу о пеллагре» (б/д), «Схизофрения – эпилепсия в свете судорожной терапии» (1948) та ін. Фонд містить листування й фотографії.
Фонд Президента Асоціації психіатрів України, директора Українсько-американського бюро захисту прав людини (з 1990 р.), одного з авторів Закону України «Про психіатричну допомогу» С. Ф. Глузмана (1946 р. н.), великий за обсягом і налічує 407 од. зб. за 1972–1984 рр. Основна частина цього ресурсу –листування. Серед кореспондентів представлені імена шістдесятників: З. Антонюк, М. Горбаль, В. Марченко, Є. Сверстюк, І. Світличний, В. Стус та ін. Зберігаються тут і творчі матеріали С. Ф. Глузмана (здебільшого вірші, роздуми, есе) та близько 50 фотографій.
Фонд першого керівника відділу патології Державного інституту наукової і практичної ветеринарії Наркомзему УСРР (Харків) (з 1926 р.) О. В. Репрєва невеликий. Він має 17 од. зб. Хронологічні межі документів від 20-х рр. ХХ ст. до 1928 р.; містить рецензії на його наукові праці та біографічні матеріали – автобіографію, вітальні адреси з 50-літтям наукової й педагогічної діяльності.
У особовому фонді директора Українського патологоанатомічного інституту в Харкові (1925–1930 рр.), завідувача патоморфологічним відділом Українського інституту експериментальної медицини в Харкові (з 1930 р.). М. Ф. Мельникова-Разведенкова міститься 48 од. зб. за 1891–1937 рр.: листування, біографічні й наукові матеріали, як-от: наукові статті «Об организации национально-культурном и научном значении украинского музея – пантеона Мозга выдающихся деятелей Украины» (1928–1929 рр.), «Холестеатомы головного и спинного мозга у человека на Украине» (1929 р.) та ін. М. Ф. Мельников-Разведенков досліджував патологічні анатомії при сибірці, методи консервації органів і тканин.
Фонд засновника (1899 р.) і завідувача (до 1930 р.) кабінету лабораторних досліджень, який було трансформовано в Інститут лабораторної діагностики (нині в складі Інституту медичної радіології АМНУ, Харків) С. Л. Ерліха налічує 19 од. зб. за 1907–1931 рр. Серед документів – наукові матеріали з результатами лабораторних досліджень, особова справа, посвідчення, довідки, листування та ін.
Отже, представлені особові архівні фонди вчених-медиків є цінним комплексом історичних джерел для дослідження їх життя, особистих інтересів, професійної та наукової діяльності. Проведене дослідження й аналіз джерел засвідчили, що дані фонди різні як за обсягом (найменший ф. 220 Ф. Г. Яновського налічує 10 од. зб., найбільший ф. 355 С. Ф. Глузмана – 407 од. зб.), так і за змістовним наповненням (не всі фонди містять фотографії, листування, документи службової діяльності).

UDC 929/930.253
Viktoriia Patyk,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-2423-8745,
Candidate of Historical Sciences,
Senior Research Associate,
Department of Theory and Methods of Biobibliography,
Institute of Biographical Research,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: victoriia@ukr.net

PERSONAL ARCHIVAL FUNDS OF MEDICAL SCIENTISTS OF THE INSTITUTE OF MANUSCRIPTS OF THE V. I. VERNADSKYI NATIONAL LIBRARY OF UKRAINE AS A HISTORICAL SOURCE
The personal archival funds of medical workers, which are stored in the Institute of Manuscripts of the VNLU, are under consideration. Their documentary content is characterized. Attention is drawn to the informational potential of these archives and their significance for scientific research.
Keywords: personal archival fund, Institute of Manuscripts of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine, G. Y. Burchinskyi, G. M. Malkov, F. S. Tsitsurin, F. G. Yanovskyi, A. Yu. Vyasnivskyi, S. F. Gluzman, O. V. Reprev, M. F. Melnikov-Razvedenkov, S. L. Ehrlich.