Бачення поляка та Польщі у книжці для дітей України (1991–2021 рр.)

ЗаявникМарченко Наталія Петрівна (Україна)
ФорумМіжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Актуальні питання збереження та інноваційного розвитку наукових бібліотек» (2023)
ЗахідСекція 7. Українська біографіка в контексті наукових і культурних зв’язків країн і народів Центрально-Східної Європи
Назва доповідіБачення поляка та Польщі у книжці для дітей України (1991–2021 рр.)
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 929:821.161.2.09:087
Марченко Наталія Петрівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-9814-0826,
кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
відділ теорії та методики біобібліографії,
Інститут біографічних досліджень,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: np_marchenko@ukr.net

БАЧЕННЯ ПОЛЯКА ТА ПОЛЬЩІ В КНИЖЦІ
ДЛЯ ДІТЕЙ УКРАЇНИ (1991–2021 РР.)

На основі фондів Національної бібліотеки України для дітей проаналізовано як саме представлені поляки та Польща в книгах для дітей України (1991–2021 рр.). Встановлено, що біографічна інформація в них усе ще мало присутня, розпорошена та досить тенденційна.
Ключові слова: біографістика, книга для дітей і юнацтва, книговидання в Україні XX ст., Польща та поляки в літературі для дітей.

Різні аспекти проблеми візії в українському соціумі образу Польщі й поляків широко представлені в сучасній вітчизняній історіографії й гуманітаристиці. Зокрема йдеться про конструювання такого образу у виданнях для дітей. Та якщо щодо шкільних підручників і посібників ця тема перебуває в центрі уваги держави та дослідників, починаючи від 1990-х рр. ХХ ст. (1993 р. утворено українсько-польську підручникову комісію для вирішення та узгодження взаємних претензій щодо висвітлення історії в підручниках обох держав; праці С. Батуріної, Л. Зашкільняк, В. Мацюк, В. Середи, Н. Яковенко та ін.), то щодо власне книжки для дітей вона фактично не розроблялася.
Бачення Польщі та поляків у виданнях для дітей України – багатоаспектна царина, що виявляється в наступних видах друків: а) навчальні видання польською мовою; б) книжки для дітей польською мовою; в) взаємопереклад; г) двомовні й багатомовні видання для дітей: д) книжки українських авторів польського походження. Також вона охоплює питання: а) формування образу польської спільноти в українській дитячій літературі включно з виданнями для шкільництва; б) присутності персоналії представників польської спільноти України в загальноукраїнському пантеоні; в) дослідження й творення спільних образів Свого / Іншого, толерантних ціннісних і поведінкових моделей.
У виданнях для шкільництва поляки на українських теренах згадуються, починаючи з оповідей про часи раннього середньовіччя, але постають зазвичай деперсоналізовано («Польща» загалом) чи тільки згадкою (Болеслав І Хоробрий). Лише в оповідях про події середини ХІХ ст. з’являються окремі персоналії великих землевласників (Потоцькі, Браніцькі та ін.), учасників повстанських рухів (В. Антонович, Т. Рильський та ін.), митців (А. Міцкевич, Ф. Шопен, А. Городецький та ін.), політиків (Ю. Пілсудський та ін.). У підручниках і посібниках усе ще присутній етноцентризм і модернізація минулого, ототожнення й поєднання етнічного з конфесійним і соціальним (означення зразка «польсько-католицький», «польсько-шляхетський») і навіть наявні радянські кліше («національно-визвольна боротьба», «рушійні сили» тощо). Водночас, особливо з 2022 р., коли тисячі українців вимушено інтегруються в життя Польщі, ці проблеми прискорено долаються.
Книга для дітей польською мовою широко з’явилася в Україні в сер. ХІХ ст., але як і україномовна вона не набула поширення, придушена масивом російськомовних видань (на момент відкриття 15 серпня 1909 р. в першій Київській дитячій бібліотеці Д. Ю. Доброї з 1 839 примірників російськомовними були 1 493 книг). Попри це, за даними анкетування, проведеного в 1914 р., улюбленими авторами юних киян серед інших названі Ґ. Сенкевич, А. Міцкевич і М. Конопницька, а «...польския дети назвали главным образом своих польских писателей...» (Новости детской литературы, 1914, № 9–10, с. 10). Жахаюче нерівномірне домінування російськомовної книжки зберігалося ледь не до 2014 р. (станом на 1.01.2013 р. у фонді НБУ для дітей було 17 448 книг 88 мовами народів світу, зокрема, 409 прим. польською та близько 280 000 прим. російською). Те саме відбувалося й із перекладом (на 2014 р. генеральний каталог НБУ для дітей фіксує 3 184 прим. перекладних видань із російської та лише 309 прим. – із польської (186 із яких з’явилися після 1991 р.). Загалом із 1991 р. й на 01.07.2023 р. у фонд НБУ для дітей надійшло 305 видань польською мовою (враховуючи білінгви), 168 із них – посібники для шкільництва, а 137 – фольклорні видання, художня література, енциклопедичні й галузеві видання. Також фонд отримав 467 прим. україномовних перекладів із польської, включно зі 124 книгами, адресованими організаторам дитячого читання (шість із них – біографічні). Юні українці мають змогу читати як Я. Бжехву, М. Конопницьку, Я. Корчака, А. Міцкевича, Ю. Тувіма, А. Шклярського, так і сучасників (М. Гутовська-Адамчик, Гж. Касдепке, Б. Космовська, М. Моліцька М. Орлонь, М.-К. Пекарська, А. Сапковський М. Щигельський, Й. Яґелло та ін.), занурюючись через їхню творчість у польську дійсність, уявлення про світ і людей.
Щодо поляків у біографіці для дітей України, то окремими оповідями поза межами шкільництва з 1991 р. вони представлені лише кількома персоналіями. Так, у серії «Життя видатних дітей» («Грані-Т») серед 164 осіб із 33 країн розказано про дитинство лише п’яти поляків: В. Городецького, Івана Павла ІІ, Ф. Шопена, а також етнічних євреїв Я. Корчака й Л. Заменгофа. У видавництві «Час майстрів» вийшла книжка «Ти і Малевич». Є поодинокі згадки в низці довідкових і енциклопедичних видань. Також досі відсутня традиція вказувати на польське коріння українських достойників, як-от М. Рильского, І. Стравинського та ін.
Причиною такого збідненого персонологічного представлення поляків (зазвичай тісно пов’язаних із Україною) у дитячому читанні криється як у довгостроковій відсутності у вітчизняної творчої еліти розуміння себе представниками титульної нації, природним обов’язком і покликанням якої є визнання та поширення в соціумі відомостей про заслуги всіх національних спільнот у розбудові спільної держави, так і в спотвореному за «совітів» уявленні про «своїх» та «інших». Нині героїчна боротьба українства з рашизмом, що консолідує народ, а також значне розширення особистих і громадських контактів українців із поляками в рази прискорили процес усвідомлення багатовікових взаємин і співжиття наших народів без надання їм конфронтаційного звучання.

UDC 929:821.161.2.09:087
Nataliia Marchenko,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-9814-0826,
Candidate of Historical Sciences, Senior Research Associate,
Department of Theory and Methods of Biobibliography,
Institute of Biographical Research,
V. I. Vernadskyi Nаtional Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: np_marchenko@ukr.net

THE VISION OF A POLISH AND POLAND IN A BOOK
FOR CHILDREN OF UKRAINE (1991 - 2021)
On the basis of the funds of the National Library of Ukraine for children, it was analyzed how Poles and Poland are presented in books for children of Ukraine (1991–2021). It has been established that biographical information is still not presented enough, scattered and rather tendentious.
Keywords: biography, book for children and youth, book publishing in Ukraine in the 20th century, Poland and Poles in children's literature.