ФОНД ВІДДІЛУ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ ім. МАР’ЯНА ТА ІВАННИ КОЦІВ ЛННБ УКРАЇНИ ім. В. СТЕФАНИКА ЯК ДЖЕРЕЛО ДО ФОРМУВАННЯ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ

Тези доповіді

ФОНД ВІДДІЛУ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ
ім. МАР’ЯНА ТА ІВАННИ КОЦІВ ЛННБ УКРАЇНИ ім. В. СТЕФАНИКА
ЯК ДЖЕРЕЛО ДО ФОРМУВАННЯ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ

Розглянуто особливості збереження фонду ВПВ ім. Мар’яна та Іванни Коців ЛННБ України ім. В. Стефаника на сучасному етапі його функціонування. З’ясовано, що на сьогоднішній день пріоритетним є переведення газетних видань (початок ХІХ – перша половина ХХ ст.) у цифровий формат та їх оправа.
Ключові слова: збереження фонду, Відділ періодичних видань ім. Мар’яна та Іванни Коців, ЛННБ України ім. В. Стефаника, оцифрування, цифрова колекція періодичних видань.

Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника (далі – ЛННБ України ім. В. Стефаника) одна із найбільших книгозбірень України. Утворена 2 січня 1940 р. шляхом об’єднання понад 80 відомчих та приватних бібліотек Львова та Західної України. Центральним приміщенням бібліотеки було визначено будинок закладу «Оссолінеум», що знаходився на вул. Оссолінських, 2 (тепер вул. Стефаника, 2).
Становлення Відділу періодичних видань ім. Мар’яна та Іванни Коців (далі – ВПВ ім. Мар’яна та Іванни Коців) бере свій початок від моменту заснування книгозбірні. Формування його фонду розпочалося на початку 1941 р. шляхом виділення із загального фонду Бібліотеки, який на той момент налічував понад 2 млн. од. зб., періодичних видань. Концентрування пресодруків відбувалося у двох окремо виділених сховищах, що знаходилися по вул. Стефаника, 2 та вул. Театральній, 11. Сховище по вул. Театральній, 11 – це колишнє приміщення костелу Петра і Павла ордену Єзуїтів, яке було передане радянською владою для зберігання періодичних видань, книжок та обмінного фонду Бібліотеки. Цікаво, що у головному корпусі були розташовані видання радянського періоду (з 1945 р.), а українські та видання іншими мовами (до 1945 р.) зберігалися у сховищі на вул. Театральній, 11.
У 90-х роках ХХ ст. у Бібліотеці було розформовано «спецфонд», і всі видання розлиті по підрозділах бібліотеки (книги, листівки, ноти, гравюри і т.п.). Періодичні видання (понад 500 тис. прим.) передані до ВПВ ім. Мар’яна та Іванни Коців. Станом на сьогоднішній день усі видання опрацьовані та внесені до каталогів Бібліотеки.
У 1999 р. ЛННБ України ім. В. Стефаника отримала у власність будинок – історичну та архітектурну пам’ятку ІІ пол. ХХ ст. по вул. П. Ковжуна, 8. Зважаючи на те, що з проголошенням незалежності України щорічно зростала кількість періодичних видань, рішенням директорки Бібліотеки Крушельницької Л.І., приміщення було передано для розташування в ньому ВПВ ім. Мар’яна та Іванни Коців. Впродовж 1999–2003 рр. відбувалися ремонтно-реставраційні роботи та переміщення фонду періодичних видань зі сховища по вул. В.Стефаника, 2 і вул. Театральна, 11. Орієнтовно було переміщено 1,7 млн. прим. періодичних видань. Офіційне відкриття відділу для користувачів відбулося 14 вересня 2003 р.
Варто відзначити, що сьогоднішній фонд ВПВ ім. Мар’яна та Іванни Коців налічує понад 2 млн. примірників періодичних видань ХІХ–ХХІ ст. Серед яких: газети, журнали, продовжувані видання, колекція Мар’яна Коця (мецената, коштом якого було здійснено ремонтно-реставраційні роботи) тощо. Щорічно до відділу надходить понад 10 тис. журналів і продовжуваних видань, а також понад 12 тис. прим. газет.
Сьогодні відділ є одним із найбільших підрозділів фондотримачів у складі Бібліотеки, що вимагає постійної кропіткої роботи керівника та його підлеглих стосовно ефективного збереження фонду періодичних видань та надання доступу до нього користувачів. Серед основних заходів щодо збереження варто звернути увагу на такі як: переведення періодичних видань у цифровий формат та здійснення оправи.
У 2007 р. у ЛННБ України ім. В. Стефаника відбулося поетапне впровадження інтегрованої бібліотечно-інформаційної системи ALEPH. Зважаючи на те, що до ВПВ ім. Мар’яна та Іванни Коців щодня надходять нові видання, провідні спеціалісти та фахівці відділу одразу проводять їх реєстрацію у електронній системі. Це дозволяє користувачеві миттєво побачити інформацію у електронному каталозі. Окрім того, проводиться внесення ретроспективної інформації періодичних видань за попередні роки. Щорічно до бібліотечно-інформаційної системи ALEPH вводиться понад 15 тис. примірників журналів та продовжуваних видань і 1100–1300 підшивок газет.
Впродовж останніх трьох років працівниками ВПВ ім. Мар’яна та Іванни Коців та Відділу інформаційного та комп’ютерного забезпечення було розроблено окремий Модуль «Циркуляції», який дозволяє користувачеві віддалено з електронного каталогу Бібліотеки здійснити замовлення відповідного примірника періодичного видання. Для створення електронного замовлення достатньо перейти до бібліографічного опису примірника і клікнути на опції «замовлення». Після опрацювання інформації працівниками відділу, періодичне видання буде доставлене до читального залу відділу та чекатиме на користувача.
Не один рік працівники ВПВ ім. Мар’яна та Іванни Коців займаються скануванням найактуальніших періодичних видань і створенням страхового фонду з метою збереження оригіналу примірника періодичного видання. В 2021 р. у Бібліотеці створено цифрову колекцію: «Електронна версія періодики» яка передбачає повнотекстовий онлайн-доступ до таких газет як: «Діло» (1880–1939), «Руслан» (1908), «Українська хата» (1909–1914), «Буковина» (1885–1918), «Сьогочасне і минуле: вісник українознавства» (1939), «Ziemia Podolska» (1920), «Наш Лемко» (1934), «Нова Хата» (1925, 1930–1939), «Учитель: Орґан Руського Товариства Педаґоґічного» (1889, 1894–1903), «Нива: часопис присвячений церковним і суспільним справам» (1904–1939), «Нова зоря» (1926–1939), «Богословія: науковий тримісячник» (1923, 1928, 1933), «Збірник секциї математично-природописно-лікарської Наукового товариства імени Шевченка» (1897–1939), «Народ» (1890), «Зоря галицка» (1848).
Влітку 2023 р. цифрова колекція періодичних видань поповнилася ілюстрованим часописом для дітей і молоді «Світ дитини» (1919–1939), електронний ресурс якого містить 4 описи оцифрованих 79 примірників 20 річників, що становить 7192 сторінки фонду книгозбірні.
Для створення та обробки цифрових копій використовується єдиний апаратно-програмний комплекс факсимільного переведення паперових документів в електронний формат, а саме: персональний комп’ютер з обсягом оперативної пам’яті системного блоку 8 Гб та монітором діагоналлю 23 дюйми; сканер Minolta PS7000 з максимальним розміром області сканування 594х841 мм (формат А1). Оцифровані періодичні видання зберігаються у вигляді окремих зображень у форматі TIFF. Серед інших характеристик важливим є врахування роздільної здатності цифрової копії документу. Вона не повинна бути менше 600 dpi. Електронний формат копій створюється у режимі 8-bit Grayscale, 256 відтінків сірого.
Щорічно із ВПВ ім. Мар’яна та Іванни Коців передається до Відділу поліграфії та первинної реставрації близько 500-600 підшивок (в основному з газетного фонду) для здійснення ремонту та оправи. Спеціаліст відділу ретельно оглядає отримане видання, визначаючи обсяг роботи, ремонтує пошкоджені сторінки, перевіряє їх наявність та послідовність, формує блоки, відповідно до яких здійснюється виготовлення палітурок або ж проводиться реставрація пошкоджених оправ. Окрім того, працівники сховища на місці здійснюють поточний ремонт видань зношених та зіпсованих читачами.
Таким чином, сьогодні з метою забезпечення збереження фонду ВПВ ім. Мар’яна та Іванни Коців ЛННБ України ім. В. Стефаника значна увага приділяється переведенню видань у цифровий формат і їх оправі. Пріоритетним є збереження давніх пресодруків, оскільки саме вони становлять найбільш цінний та унікальний фонд, що має виняткове значення не тільки для української вітчизняної культури і науки, але й для зарубіжних дослідників.