МОЖЛИВІ РИЗИКИ ВПЛИВУ БІОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ НА ЗБЕРЕЖЕНІСТЬ БІБЛІОТЕЧНИХ ДОКУМЕНТІВ З НЕТРАДИЦІЙНИМИ НОСІЯМИ

ЗаявникКуява Людмила Михайлівна (Україна)
ФорумМіжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Актуальні питання збереження та інноваційного розвитку наукових бібліотек» (2023)
ЗахідСекція 4. Актуальні питання збереження бібліотечних та архівних фондів, що становлять культурне надбання України
Назва доповідіМОЖЛИВІ РИЗИКИ ВПЛИВУ БІОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ НА ЗБЕРЕЖЕНІСТЬ БІБЛІОТЕЧНИХ ДОКУМЕНТІВ З НЕТРАДИЦІЙНИМИ НОСІЯМИ
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

УДК

Куява Людмила Михайлівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5536-8529,
молодша наукова співробітниця,
відділ наукових технологій збереження фондів,
Національна бібліотекаУкраїни імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: kuyava@nbuv.gov.ua

МОЖЛИВІ РИЗИКИ ВПЛИВУ БІОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ НА ЗБЕРЕЖЕНІСТЬ БІБЛІОТЕЧНИХ ДОКУМЕНТІВ З НЕТРАДИЦІЙНИМИ НОСІЯМИ

Висвітлено можливі ризики впливу біологічних чинників на збереженість документів з нетрадиційними носіями у сховищах бібліотек та архівів. Наведено необхідні заходи для профілактики біологічного пошкодження.
Ключові слова: документи, нетрадиційні носії, пошкодження, біологічні чинники, збереження.

На сьогодні пріоритетним і важливим напрямком діяльності бібліотек є забезпечення збереження особливо цінних документів як складової культурної спадщини. Вкрай актуальною є проблема збереження бібліотечних фондів України під час війни, адже їх пошкодження та руйнування може бути незворотнім. Тож вивчення, обговорення та вирішення питань забезпечення збереження рукописних і друкованих пам’яток не залишаються поза увагою як науковців і консерваторів, так і працівників бібліотеки в цілому.
Варто відмітити, що з давніх-давен інформація зберігалась не в такому вигляді, до якого ми звикли сьогодні. Сотні, тисячі років люди намагались зберегти інформацію, користуючись матеріалами, які на той час були найбільш вживаними та еволюціонували разом із людством, а саме: глиняні таблички, папірус, дерев’яні дощечки, береста, шовк, пергамент і нарешті папір. Все це далеко не повний перелік матеріалів, що використовувалися для письма, і кожен з них під впливом навколишнього середовища, біологічних чинників і дії часу піддавався руйнуванню. В минулому, щоб зберегти документальний спадок наші предки робили наступне: глиняні таблички обпалювали в печах для надання їм міцності; сувої тримали в спеціальних циліндричних коробках; рукописні книги (кодекси) вкладали в міцні, масивні обкладинки (дошки з твердого дерева, обтягнені шкірою або оксамитом). Для того щоб зберегти особливо цінні документи з різною матеріальною основою, необхідно знати їх властивості, чинники, що впливають на зміни й первинні способи запобігання швидкому руйнуванню. Однак, згодом цінні документи зазнають впливу додаткових факторів, які обмежують їх період експлуатації: біологічні чинники, незадовільний санітарно-гігієнічний стан, недостатня циркуляція повітря у приміщені, де вони зберігаються, недотримання нормативних режимів зберігання (температурно-вологісного та світлового).
Розглянемо більш детально нетрадиційні носії інформації та умови їх збереження. Так для глиняних табличок існує потенціальна загроза бактеріального, мікологічного ураження та можливість механічного пошкодження. Глина витримує високу вологість, завдяки якій вона стає м’якшою, але не втрачає свої властивості. Зберігання глиняних табличок у несприятливих умовах може призвести до бактеріального і мікологічного ураження. Для папірусу найбільшу небезпеку становило знищення вогнем. Варто зазначити, що матеріал, виготовлений з папірусу, може зберігати свою структуру досить довгий період часу, крім вогню, а волога і біологічні шкідники є основними природними факторами руйнування папірусу, тому єгиптяни зберігали їх у спеціально відведених місцях. Не менш цікавим за своїми властивостями є пергамент, який значно перевершував папірус, пальмове листя й інші матеріальні носії старовини. Слід відзначити, що пергамент є прекрасним джерелом живлення тож за підвищеної вологості документи на пергаменті зазнають мікологічного ураження, з’являються кольорові пігментні плями і документ втрачає свою еластичність. Пергамент, як і будь-яка шкіра, гігроскопічний. За підвищеної вологості повітря він поглинає вологу, за низької – віддає її. Ці зміни призводять до його деформації. Не варто зберігати пергамент у неопалюваному приміщенні без вентиляції, у металевих сейфах. Рекомендується зберігання пергаменту разом із гігроскопічними матеріалами (ватою, лляною чи бавовняною тканиною). Під час зберігання пергаментних книг великого формату варто між кришками оправи і блоком вставляти прокладки з тонкого картону. Необхідно також зберігати книги у футлярах зі щільного безкислотного картону із застібками чи зав’язками. Безсумнівно, можна сказати і про можливі механічні пошкодження пергаменту комахами-шкідниками, гризунами у формі подряпин, отворів, розривів тощо.
Несприятливі умови зберігання залишають свій відбиток і на документах, які виготовленні з дерева (луб, береста, дошка). Слід також додати, що документи виготовлені з дерева, наприклад, дерев’яні дощечки, також дерев’яні оправи книг можуть мати пошкодження мікологічного або ентомологічного характеру, які викликають зміну забарвлення деревини і втрату міцності. Підвищена вологість і температура повітря сприяють розвитку різних видів шкідливих комах. Саме комахи жуки-точильники та їх личинки завдають безпосередньої шкоди документам, послаблюють міцність деревини. Не меншої шкоди завдають і гризуни. Щури роздирають книги на клапті, миші обгризають корінці, обкладинки тощо. При нагоді вони вигризають ходи в справах, палітурках, документах, а також в меблях, дерев'яних стелажах тощо.
Слід звернути увагу на деякі аспекти зберігання документів на бересті. Ці документи також можуть зазнавати різного біологічного пошкодження оскільки береста є еластичним і м'яким матеріалом. Цей матеріал вважався недорогим і зручним, але, на жаль, не дуже міцним і довговічним. На повітрі береста швидко скручується через нерівномірне натягнення її прошарків під час висихання, стає ламкою і розшаровується. Деякі дослідники зі свого досвіду підказують, що не варто зберігати берестяні об’єкти без доступу повітря – це призводить до їх руйнування.
У рамках науково-дослідної роботи були обстежені документи на нетрадиційних носіях: ф. 301, № 431 Л Глиняні таблички з клинописним письмом (поч. ІІІ тис. до н.е.); документи на пергаменті ф. 301, № 17 П Євангеліє від Матфея. Палімпсест. (V–VI ст., VІІІ–IХ ст.); документи на папірусі ф. 301, № 553 П Євангеліє. (ІІІ–IV ст.); документи на дереві (луб, береста. дошка) ф. VIII, № 551 Батакський рукопис з о. Саматра, Індонезія, що зберігаються в Інституті рукопису НБУВ. Було зафіксовано, що фактичний фізичний стан документів в основному стабільний. Низка документів мають сліди замокань та наявність давніх слідів ентомологічного пошкодження. Враховуючи широкий спектр різних матеріалів, застосованих для створення обстежених документів, процеси природного старіння яких протікають з різною інтенсивністю, превентивні заходи для забезпечення їх довготривалого зберігання повинні мати диференційований підхід. Однак деякі документи потребують реставрації.
Таким чином, найважливішими засобами запобігання біологічних пошкоджень пам’яток історії та культури є профілактичні заходи, а саме: запобігання проникненню біологічних шкідників до книгосховищ; контроль параметрів внутрішнього середовища, насамперед відносної вологості повітря та температури; моніторинг біологічного стану бібліотечних та архівних фондів, ідентифікація шкідників, встановлення причин їхньої появи, реалізація способів знешкодження.
Насамкінець слід підкреслити, що успішність вирішення завдань забезпечення довготривалого зберігання бібліотечних фондів під час виявлення біологічних чинників, що пошкоджують особливо цінні документи, суттєво залежать від рівня обізнаності хранителів фондів з питань організації нормативного розміщення та зберігання документів; знання та ретельного дотримання правил користування документами та їх транспортування.

UDC

Liudmyla Kuiava,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5536-8529,
Junior Research Associate,
Department of Scientific Technologies of Conservation of Funds,
V. I. Vernadskyi Nаtional Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: kuyava@nbuv.gov.ua

POSSIBLE RISKS OF THE INFLUENCE OF BIOLOGICAL FACTORS ON THE PRESERVATION OF LIBRARY DOCUMENTS WITH NON-TRADITIONAL MEDIA

The possible risks of the influence of biological factors on the preservation of documents with non-traditional media in library and archive repositories are highlighted. The necessary measures for the prevention of biological damage are given.
Keywords: documents, non-traditional media, damage, biological factors, preservation.