Учені-геологи І.Ф. Леваковський і П.П. П’ятницький: наукова спадщина та цитування

ЗаявникОсіння Наталія Володимирівна (Україна)
ФорумМіжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Актуальні питання збереження та інноваційного розвитку наукових бібліотек» (2023)
ЗахідСекція 7. Українська біографіка в контексті наукових і культурних зв’язків країн і народів Центрально-Східної Європи
Назва доповідіУчені-геологи І.Ф. Леваковський і П.П. П’ятницький: наукова спадщина та цитування
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 55.001.5: 929(477)
Осіння Наталія Володимирівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5620-5369,
молодша наукова співробітниця,
відділ механіки еластомерних конструкцій гірничих машин,
Інститут геотехнічної механіки ім. М. С. Полякова НАН України,
Дніпро, Україна
e-mail: osennjaja@ukr.net

УЧЕНІ-ГЕОЛОГИ І. Ф. ЛЕВАКОВСЬКИЙ І П. П. П’ЯТНИЦЬКИЙ:
НАУКОВА СПАДЩИНА ТА ЦИТУВАННЯ

Подано аналіз наукової спадщини, яка має великий інформаційний потенціал і є зразком високої інформаційної культури, відомих учених-геологів Харківського університету І. Ф. Леваковського та П. П. П’ятницького.
Ключові слова: наукова спадщина, учені-геологи, І.Ф. Леваковський, П.П. П’ятницький, цитування.

Сьогодні в інформаційному просторі в процесі наукової комунікації відбувається активний вплив наукової спадщини учених на розвиток і прогрес науки. Наукова спадщина вчених-геологів Харківського університету – цінне й інформативне історичне джерело. Самобутніми постатями, які залишили яскравий слід у розвитку геологічної науки, були І. Ф. Леваковський та П. П. П’ятницький.
Іван Федорович Леваковський увійшов в історію вітчизняної геологічної науки як видатний геолог, ґрунтознавець, дослідник рельєфу України, геоморфології й тектоніки, перший професор геології Харківського університету, один із засновників наукової школи харківських геологів і фундаторів Товариства дослідників природи при Харківському університеті; його науково-організаційна діяльність пов’язана насамперед з кафедрою геології та геологічним музеєм. Леваковський був людиною широкого кругозору, життєдайної енергії та душевної щедрості.
Наукова спадщина І. Ф. Леваковського надзвичайно різноманітна й багатогранна. До кола наукових інтересів ученого входили: геологічна будова України, географія й походження чорноземів, регіональні геологічні й гідрогеологічні роботи, рельєф України, геоморфологія й тектоніка України.
Наукометричний аналіз наукового доробку І. Ф. Леваковського дав можливість виявити його видовий склад: статті, монографії, дисертації, підручники, нотатки, рецензії. Праці вченого містять фактичний матеріал, який на той час був дуже актуальним і засвідчує потужний інформаційний потенціал. Варто заначити, що деякі з його робіт стали класичними й досі цитуються.
Контент-аналіз опублікованих праць І. Ф. Леваковського свідчить про те, що найбільша їхня частка присвячена геоморфології, геології й гідрогеології України. У цьому ракурсі варто відзначити його докторську дисертацію «Геологические исследования осадков пермской формации в Северо-западной части Донецкого кряжа» – фундаментальну працю зі змістовним унікальним фактичним матеріалом, зокрема, її бібліографічне оформлення. Привертає увагу обширна праця щодо дослідження відкладів крейдової та наступних за нею формацій на просторі між Дніпром та Волгою та стаття про утворенням Таврійських гір.
У питаннях ґрунтознавства І. Ф. Леваковський, на думку багатьох геологів, стояв біля витоків учення про чорнозем. Дуже цінними в науковому й практичному плані стали у свій час його дослідження «Материалы к изучению чернозема» і «О почве и воде г. Харькова», у яких учений встановив ряд основних положень, прийнятих і розвинених згодом В.В. Докучаєвим, який цитував його праці.
І. Ф. Леваковський досліджував різні гідрогеологічні питання. У 1875 році вчений надрукував першу статтю про гідрогеологію району Харкова, порушивши питання походження підземних вод місцевості, формування різних «водоносних ярусів» і їх зв’язок один з одним та ін. У роботі про слов’янські соляні озера наведено таблиці й бібліографічні посилання. Найбільш значна робота І. Ф. Леваковського з гідрогеології – «Воды России по отношению к ее населению» (1889) – глобальна, але, на жаль, не закінчена. Структурована в десять розділів, маючи багато таблиць і змістовні посилання, вона може бути справжнім прикладом бездоганної галузевої бібліографії. Наукометричний аналіз наведеної інформації дозволив визначити найбільш цитованих авторів, зробити ранжований перелік періодики та найбільш цитовані видання.
Забезпечення успішного викладання геологічних дисциплін залежить, по-перше, від високого професійного потенціалу, педагогічної майстерності й харизми викладача, а по-друге, від підготовки ним навчально-методичного, зокрема, наочного матеріалу з відповідної тематики. Усі ці якості були притаманні І. Ф. Леваковському як педагогу і як вченому. Так, виданий ним підручник «Курс геологии» в чотирьох випусках (схвальну рецензію написав видатний учений І. І. Мечников), цінний безліччю прикладів з практики вітчизняної геології, змістовними примітками й посиланнями, а це, безперечно, сприяло досягненню високого рівня підготовки фахівців-геологів.
Одним із учнів І. Ф. Леваковського був Порфирій Петрович П’ятницький – професор, відомий геолог, мінералог і петрограф. Зробив вагомий внесок у розвиток стратиграфії й тектоніки Кривбасу. У 1917–1920 рр. був ректором Харківського університету. Наукова спадщина ученого (до 1917 р.) присвячена вивченню кристалічних сланців України докембрійського періоду, дослідженню кристалів кермезиту й уранотилу, гідрогеології Катеринославської губернії – це статті, монографії, карти. З бібліографічної точки зору привертають увагу дві праці вченого. Перша присвячена гідрогеологічному дослідженню Верхньодніпровському повіту Катеринославської губернії із цінним додатком, у якому наводилися нотатки про корисні копалини. Друга – «Исследование кристаллических сланцев степной полосы юга России» (фундаментальна праця на 323 сторінках з додатком геологічної карти Криворізького рудного району та 12 кресленнями) – вийшла друком у 1898 році. У ній подано величезний бібліографічний матеріал з опису відслонень кристалічних порід України та їх петрографічного складу, що дає можливість вважати цю монографію ще й ретроспективної бібліографією з цього питання. У 1908 році відомий геолог П. А. Тутковський брав участь у конкурсі на заміщення кафедри мінералогії в Катеринославському вищому гірничому училищі, і П. П. П’ятницький надрукував у «Известиях Екатеринославского высшего горного училища» відгук на його праці, який можна визнати за приклад оглядової інформації.
Крім міжособистісного та професійного спілкування вчених визначне місце займає наукове цитування їхніх робіт. На початку XXI cт. праці І. Ф. Леваковського (матеріали для вивчення чорнозему; ґрунти та води міста Харкова; слов’янські соляні озера) та П. П. П’ятницького (дослідження кристалів кермезиту та уранотилу; дослідження кристалічних сланців степової смуги півдня Росії) активно цитуються в статтях, монографіях, дисертаціях, енциклопедіях, навчальних посібниках, довідниках тощо, що засвідчує найкраще визнання їхнього наукового спадку для вітчизняної геологічної науки. Серед авторів, які часто посилаються на роботи дослідників, учені й фахівці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Львівського національного університету імені Івана Франка, Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Запорізького національного університету, Криворізького національного університету, Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва, Інституту геологічних наук НАН України, Інституту ґрунтознавства та агрохімії ім. О. М. Соколовського та ін.
Отже, надзвичайно цінним й актуальним інформаційним ресурсом є наукова спадщина І. Ф. Леваковського й П. П. П’ятницького, яка виявляє їх високий професіоналізм, далекоглядність і самовіддане служіння геологічній науці, а високий рівень цитування наукових праць свідчить про затребуваність їхнього потужного інтелектуального ресурсу.

UDC 55.001.5: 929(477)
Nataliia Osіnnia,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5620-5369,
Junior Research Associate,
M. S. Polyakov Institute of Geotechnical Mechanics, NAS of Ukraine,
Dnipro, Ukraine
e-mail: osennjaja@ukr.net

SCIENTISTS-GEOLOGISTS I. F. LEVAKOVSKYI AND P. P. PIATNYTSKYI: THE BACKGROUND OF SCIENTIFIC
HERITAGE AND CITATIONS
The scientific heritage of scientists-geologists has a great informational potential and is an example of a high informational culture. An analysis of the scientific heritage of famous scientists-geologists of Kharkiv University I. F. Levakovskyi and P. P. Piatnytskyi. Citations of their scientific works were analyzed.
Keywords: scientific heritage, scientists-geologists, I. F. Levakovskyi, P. P. Piatnytskyi, citations.