Бібліотечний простір крізь призму «Хроніки Наукового товариства ім. Шевченка у Львові»

Тези доповіді

УДК 070:061.2-028.42]:027.64](477.83-25)‘‘1900/1939‘‘
Комариця Мар’яна Миколаївна,
ORCID 0000-0003-2951-1237,
докторка філолологічних наук, старша наукова співробітниця,
завідувачка відділу наукових досліджень української періодики,
Науково-дослідний інститут пресознавства,
Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника,
Львів, Україна
e-mail: komar_mar@ukr.net

БІБЛІОТЕЧНИЙ ПРОСТІР КРІЗЬ ПРИЗМУ «ХРОНІКИ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМ. ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ»

Висвітлені етапи розвитку та роль бібліотеки у структурі НТШ на основі публікацій часопису «Хроніка Наукового товариства імени Шевченка у Львові» (1900—1939), простежено вплив політичної та економічної ситуації на розвиток бібліотеки, особистісний фактор, специфіку рубрикації.
Ключові слова: Наукове товариство імені Шевченка, бібліотека, хроніка.

150-ліття заснування Наукового товариства імені Шевченка спонукає проаналізувати унікальний досвід громадської установи, що стала першою національною академією наук в умовах бездержавності України. Публікації часопису «Хроніка…» (1900—1939) деталізують етапи заснування і розвитку бібліотеки Товариства. З огляду на сучасні процеси реформування бібліотечного простору цей досвід не втрачає актуальності. Він висвітлений в окремих розвідках, у багатотомній «Енциклопедії НТШ», окрема увага присвячена долі книжкових колекцій після ліквідації НТШ радянським режимом 1939 р. Головним спадкоємцем фондів стала новозаснована 1940 р. Львівська філія Бібліотеки Академії наук УРСР (тепер — Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника). Під час цього реформування, у роки Другої світової війни та повоєнні десятиліття багато цінних видань було вивезено за кордон або знищено. Цифрові копії частини колишніх фондів НТШ, оригінали яких зберігаються у книгозбірнях Польщі, дають змогу частково відновити цей інтелектуальний пласт.
Бібліотека НТШ була відкрита 1897 р., а в 1902 р. на запрошення віденської Академії наук стала членом міжнародної спілки бібліотек, академій і наукових товариств для взаємного обміну рукописами й рідкісними книгами. Книгозбірня мала найбільшу колекцію україніки, а розвиток культурного, зокрема наукового, простору був однією з небагатьох можливих форм боротьби українців за національну самототожність на той час. «Хроніка…» зі стенографічною точністю зафіксувала організаційні, фінансові та наукові аспекти діяльності бібліотеки в контексті тогочасної суспільно-політичної ситуації. Про роботу книгозбірні інформували рубрики «Діяльність Виділу», «Справозданє з біблїотеки за час від … до …», «Стан біблїотеки в ... р.», іноді з підрубриками «Віддїл книжок», «Віддїл рукописний». Статистичні дані про нові книги, жертводавців та видання, отримані завдяки обміну, дають змогу відтворити панораму формування унікальних фондів, зокрема стародруків, багато з яких передав митрополит А. Шептицький, інші жертводавці зі Заходу та Сходу України. Коли Галичина входила до складу Австро-Угорщини, Товариство отримувало від уряду фінансову допомогу, що сприяло розвиткові бібліотеки. Вже перше число «Хронїки…» містило відомості про кошти, витрачені на купівлю книг, бібліотечний інвентар та платню бібліотекареві (питання оплати бібліотекареві дискутувалося, бо в його обов’язки входило обслуговування читачів і опрацювання фондів). Бібліотека час від часу змінювала графік і працювала або щоденно, або двічі-тричі на тиждень по кілька годин. Упродовж 1897—1904 рр. бібліотекарем був М. Павлик: у цей час створено відділ рукописів, відкрито загальний читальний зал і наукову робітню. М. Павлик уклав бібліографію праць М. Драгоманова (1896) та І. Франка (1898). У ч. 20 «Хроніки…» зазначено, що після звільнення М. Павлика з посади бібліотекаря йому надано через хворобу одноразову виплату в розмірі дворічної платні. Бібліотекою НТШ тимчасово заопікувався К. Паньківський, а за підсумками конкурсу її очолив І. Кревецький і перебував на цій посаді до 1938 р., коли його змінив В. Дорошенко (раніше — заступник). Помічниками директорів в різний час були І. Созанський, І. Джиджора, Т. Залеський, О. Назаріїв, І. Крип’якевич та ін. Зміна керівника бібліотеки в 1904 р. зумовила ревізію фондів, підсумки якої містило «Справозданє з біблїотеки…» (1905). Виділ НТШ врахував помилки: були затверджені нові правила збереження фондів і користування ними — т. зв. «Реґулямін Біблїотеки Наукового Товариства імени Шевченка у Львові». Внаслідок ревізії кілька сотень книг визнані втраченими, оскільки позичені видання були записані на невідомі імена. Частина повернутих книг опинилася не на місці, а нові видання могли залишитися поза реєстром. Щоб уникнути надалі втрат і судових позовів були запроваджені посилені гарантії повернення книг для читачів. У 1907 р. бібліотека одержала нове приміщення, що дало змогу краще систематизувати фонди, а в 1909 р. у бібліотеці, музеї та канцелярії було проведене електричне освітлення. Незважаючи на переїзд, інституція продовжувала обслуговувати читачів, кількість яких зросла, опрацьовувати архівні матеріали, віддавати книги в оправу та вести облік нових, отриманих внаслідок купівлі, дарів чи обміну з іншими книгозбірнями. У 1908 р. бібліотека мала зв’язки з 201 інституцією в Європі, Азії та Америці: це 16 Академій наук, 145 наукових товариств і 40 редакцій часописів, отримувала видання, друковані 18 мовами.
Від 1909 р. у «Хроніці…» з’явилися нові рубрики: «Виказ друків, за якими шукає Біблїотека Наукового Товариства ім. Шевченка» («Дезідерати Біблїотеки Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові») із зазначенням назв, років та чисел потрібних видань. Того ж року була створена бібліографічна комісія, з ініціативи якої у вересні 1910 р. засноване бібліографічне бюро — його очолив В. Дорошенко. Комісія звернулася до українських видавництв, друкарень і приватних осіб з проханням надсилати по одному примірнику всіх своїх видань для реєстрації. Завдяки громадському резонансу фонди бібліотеки зростали, а Товариство надсилало письмові подяки жертводавцям, теж зафіксовані у «Хроніці…». У 1905 р. друкувалося оголошення про намір НТШ придбати усі наявні видання «Кобзаря» та окремі твори Шевченка.
Перша світова війна мала надзвичайно руйнівний вплив на діяльність Товариства. «Хроніка…» у 1918 р. (ч. 60/62) вийшло як «Справозданє за час від 1/7 1914 до 1/17 1918». Усі адміністративні питання з польською владою полагоджував В. Щурат, який виконував обов’язки голови НТШ. Дехто з членів Товариства брав участь у війні або емігрував до Відня. У «Хроніці…» зазначено: коли Львів зайняли російські війська, з членів виділу залишився тільки д-р В. Охримович, який опікувався Товариством, доки його не вивезли в Росію, звідки він повернувся аж у кінці 1917 р., заарештований був і д-р Б. Барвінський, але зміг втекти, К. Паньківського теж вивезли до Києва, де він помер. Значних втрат зазнали друкарня, музей і архів Товариства, окупанти забрали найновіші друкарні машини та шрифти, знищили приміщення «Академічного Дому». Бібліотека постраждала менше, а цінним поповненням стали особисті бібліотеки вчених, зокрема І. Франка.
У міжвоєнний період довелося наново налагоджувати систему наукових обмінів та купівлі нових книг, упорядкування фондів і їх реєстрації. «Хроніка…» зазвичай подавала інформацію про роботу бібліотеки у формі таблиці зі статистичними даними про кількість робочих днів і виданих читачам книг, видань, що надійшли до бібліотеки, оправлених, каталогізованих, містила відомості про склад бібліотечного персоналу.
Загалом вийшло 74 числа «Хроніки…» (деякі подвійні чи потрійні), що висвітлюють етапи розвитку бібліотечного простору Наукового товариства імені Шевченка і є цінним дороговказом для формування ідеологічних векторів сучасного бібліотекознавства.

UDC 070:061.2-028.42]:027.64](477.83-25)‘‘1900/1939‘‘
Mariana Komarytsia,
ORCID 0000-0003-2951-1237,
Doctor of Philology, Senior Research Fellow,
Head of Department,
Department of Ukrainian Periodicals Research,
Research Institute for Press Studies,
Vasyl Stefanyk National Scientific Library of Ukraine in Lviv,
Lviv, Ukraine
komar_mar@ukr.net

LIBRARY SPACE THROUGH THE LENS OF THE
"CHRONICLE OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY IN LVIV"
The stages of development and the role of the library in the structure of the National Academy of Sciences are highlighted based on the publications of the journal "Chronicle of the Shevchenko Scientific Society in Lviv" (1900—1939). Was traced the influence of the political and economic situation on the development of the library, the personal factor, and the specificity of rubrication.
Keywords: Shevchenko Scientific Society, library, chronicle.