ВИСВІТЛЕННЯ РОБОТИ ‎БІБЛІОТЕКИ ІМ. В. АНТОНОВИЧА НА СТОРІНКАХ НАУКОВИХ ЗБІРОК «ЗАПИСКИ ІСТОРИЧНО-ФІЛОЛОГІЧНОГО ВІДДІЛУ ВУАН»

Тези доповіді

УДК 027.1(477-25):050:001.32(477)
Мяскова Тетяна Євгеніївна ,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-6682-5046
кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
відділ бібліотечних зібрань та історичних колекцій,
Інститут книгознавства,
Національна бібліотеки України імені В. І. Вернадського
(Київ, Україна)
myaskova@ukr.net

ВИСВІТЛЕННЯ РОБОТИ ‎БІБЛІОТЕКИ ІМ. В. АНТОНОВИЧА НА СТОРІНКАХ НАУКОВИХ ЗБІРОК «ЗАПИСКИ ІСТОРИЧНО-ФІЛОЛОГІЧНОГО ВІДДІЛУ ВУАН»

Проаналізовано діяльність бібліотеки I-го Історично-філологічного відділу ВУАН, створеної на базі приватної бібліотеки професора В. Б. Антоновича. Інформація про книгозбірню I-го відділу регулярно друкувалася в офіційній частині неперіодичних наукових збірок «Записки історично-філологічного відділу ВУАН».
Ключові слова: «Записки історично-філологічного відділу ВУАН», бібліотека ім. В. Антоновича, Д.І. Багалій, К.М. Мельник-Антонович.

«Записки історично-філологічного відділу ВУАН» — неперіодичні наукові збірки I-го Історично-філологічного відділу ВУАН (до 1921 – УАН), що виходили в Києві упродовж 1919–1931 рр. переважно за редакцією П. Зайцева, А. Кримського, М. Грушевського та О. Грушевського. Загалом вийшло 26 книг. Остання здвоєна книга XXVI–XXVII (ред. А. Кримський) знищена у 1929 р. через арешти науковців у справі «Спілки визволення України». У виданні вміщувалися розвідки з усіх періодів історії України, історії суспільно-політичної думки, етнографії, фольклористики, мистецтва, мовознавства, а також наукова хроніка, огляди, рецензії тощо.
Не оминули увагою наукові збірки і діяльність бібліотеки І-го Історично-філологічного відділу ВУАН (далі Відділ), яка була основним науково-допоміжним підрозділом Відділу. Починаючи з Кн. II–III за 1923 р., в офіційній частині видання друкувалися Протоколи засідань Відділу, де фіксувалась інформація про його науково-допоміжні підрозділи. Так, у протоколі за № 4 від 6 лютого 1919 р. наведено пропозицію академіка Д. І. Багалія (голови Відділу) щодо купівлі для потреб очолюваного ним підрозділу приватної бібліотеки засновника київської історіографічної школи професора В. Б. Антоновича. Підставою для придбання стали заяви спадкоємців Володимира Боніфатійовича Антоновича, які вважали за доцільне продати бібліотеку вченого Українській академії наук, а за отримані гроші поставити пам’ятник на його могилі. Д. І. Багалій, як відповідальний за надходження цієї бібліотеки, здійснив її попередній перегляд, про що детально прозвітував на засіданні Відділу, і інформація про це була опублікована у додатку до протоколу. Згідно зі звітом Дмитра Івановича, бібліотека складалася з 21 розділів із загальною кількістю книжок 3 965 назв (5 843 томи). Найбільшими і найціннішими розділами були: археологічний, історії України, російської історії, історії слов’ян, відділ мемуарів, археографічний, літописів, історичної та сучасної географії, етнографії, статистики, тобто ті відділи, в яких, у переважній більшості, була україніка. Саме тому Д. І. Багалій запропонував викупити приватну бібліотеку В. Б. Антоновича за вищою ціною. І вже в березні 1919 р. (протокол № 8) Дмитро Іванович Багалій доповів на засіданні Відділу про створення на базі приватної бібліотеки В. Б. Антоновича бібліотеки І-го історично-філологічного відділу (яка отримала назву ім. В. Антоновича), а очолити книгозбірню було запропоновано вдові небіжчика, відомій вченій-археологині К. М. Мельник-Антонович.
В офіційній частині збірок вміщували також інформацію про інші науково-допоміжні установи Відділу. Так, у Кн. IV за 1924 р., окрім відомостей про бібліотеку ім. В. Б. Антоновича (книговидачу, професійний склад читачів, очікуване поповнення фондів новими зібраннями), подано коротку характеристику бібліотеки Археологічної комісії, приватної бібліотеки Бориса та Марії Грінченків, бібліотеки академіків А. Кримського та С. Єфремова. Також подано інформацію (переважно склад фондів та проблеми його збереження) про бібліотеки Софійського Собору, Михайлівського Золотоверхого монастиря, Києво-Печерської лаври (фундаментальну та митрополита Флавіана). Всі ці бібліотеки на той час були у підпорядкуванні І-го Відділу УАН.
У V-ій книзі вказано, що склад фондів Бібліотеки ім. В. Антоновича у 1924 р. було поповнено шляхом приєднання бібліотек покійного професора В. Модзалевського (1 833 назв книг і брошур), колишнього "Наукового Товариства" (понад 4 000 томів) та книгозбірнею Полтавської Архівної Комісії, а також надходженням поодиноких видань. Окрім того, у протоколах вказано кількість книговидачі та професійний склад читачів (переважно співробітників Академії). Також згадано підвідомчі Академії бібліотеки Києво-Печерської лаври, Михайлівського Золотоверхого, Микільського, Видубицького монастирів та Софійського собору. Підкреслено, що з цих бібліотек взято книги на виставку, присвячену 350-літтю друкарської справи, а також наголошено на необхідності розміщення цих бібліотек в одному приміщенні задля збереження. Згодом І-й Відділ через збірник проінформував про своє бажання передати всі ці книгозбірні до Всенародної бібліотеки України.
У VIІ–VIІІ книзі за 1926 р. та у Вип. XV за 1927 р. подано інформацію про поповнення фондів, книговидачу, склад та кількість читачів, штатний розклад, проведену бібліотечну роботу книгозбірні ім. В. Антоновича. Судячи з опублікованого звіту, у 1926 р. бібліотеку поповнено близько 2 000 томами та планувалось одержання великої бібліотеки покійного акад. В. Іконнікова, яка надійшла на початку 1927 р. (понад 22.000 томів). Загальний фонд книгозбірні в 1927 р. становив понад 40 000 книжних одиниць. Основну роботу в бібліотеці проводила її завідувачка К. М. Мельник-Антонович, зокрема нею було підготовлено до друку систематичний каталог. Основними проблемами були безгрошів’я та замалий штат.
Наявність інформації про бібліотеку І-го Відділу ім. В. Антоновича у такому авторитетному академічному виданні, як ««Записки історично-філологічного відділу ВУАН», свідчить про те, що ця книгозбірня була досить важливим науковим, навчально-допоміжним та інформаційним підрозділом наукових установ Академії 20-х років ХХ ст., а за своїм тематичним складом це була найбільша історикознавча бібліотека м. Києва того часу. Далі «видавниче життя» збірника трагічно обірвалося через політичну недоцільність, а через пару років і сама бібліотека була розформована.

UDC 027.1(477-25):050:001.32(477)
Tetiana Miaskova,
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6682-5046
PhD (History), Senior Researcher,
Department of Library Historical Collections,
Institute of Book Studies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine
(Kyiv, Ukraine).
myaskova@ukr.net
ANALYSIS OF THE V. ANTONOVYCH LIBRARY’S FUNCTIONING AS REPORTED IN THE SCIENTIFIC COLLECTIONS "NOTES OF THE HISTORICAL AND PHILOLOGICAL DEPARTMENT OF VUAN"
The functioning of the library of the 1st Historical and Philological Department of the Ukrainian Academy of Sciences, which was established based on Professor V. B. Antonovych’s private library, is analyzed. Regular updates about the book collection of this department were published in the official section of the non-periodical scientific collection “Notes of the Historical and Philological Department of the Ukrainian Academy of Sciences”.
Keywords: "Notes of the Historical and Philological Department of the Ukrainian Academy of Sciences", library named after V. Antonovych, D. I. Bagaliy, K. M. Melnyk-Antonovych.