ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ БІБЛІОТЕЧНИХ ПРОЦЕСІВ

ЗаявникЖабін Олександр Іванович (Україна)
КонференціяМіжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Актуальні питання збереження та інноваційного розвитку наукових бібліотек» (2023)
ЗахідСекція 2. Цифрові ресурси та сервіси наукової бібліотеки
Назва доповідіШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ БІБЛІОТЕЧНИХ ПРОЦЕСІВ
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

УДК 021:001.895:004.7

Жабін Олександр Іванович,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-5693-2155,
науковий співробітник відділу бібліометрії і наукометрії,
Інститут інформаційних технологій,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: azhabin57@gmail.com

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ БІБЛІОТЕЧНИХ ПРОЦЕСІВ

Розглянуто можливість вирішення проблеми підвищення ефективності функціонування бібліотечних процесів по обробці постійно зростаючих обсягів надходжень електронної інформації використовуючи новітні розробки на базі алгоритмів зі штучним інтелектом.
Ключові слова: алгоритми штучного інтелекту, ефективність, бібліотечні процеси.

Технології, що базуються на алгоритмах штучного інтелекту найбільш доцільно використовувати там де є великі обсяги накопичених цифрових даних, які постійно збільшуються. Тому саме наукові книгозбірні, де відбувається стрімке зростання обсягів акумуляції наукового контенту та використовуються спеціалізовані технології обробки цифрових ресурсів з різноманітними формами їх подальшого представлення (електронні каталоги, повнотекстові дослідницькі публікаційні зібрання, реферативна інформація тощо) є ідеальне місце для апробації та адаптації під бібліотечно-інформаційні технології новітніх розробок нейронних мереж.
В свою чергу результат від використання цих інноваційних розробок сприятиме підвищенню ефективності функціонування бібліотечних процесів по обробці цифрового простору наукових знань, а загальна комплексна бібліотечна автоматизація вийде на більш якісний рівень.
Один з яскравих практичних прикладів використання технології штучного інтелекту в книгозбірнях належить спеціалістам американської бібліотеки Конгресу. Які в 2020 р. на базі розробки, що використовувалася для створення «Google Books» (базується на оптичному розпізнаванні надрукованих та рукописних символів) створили інноваційний інструмент під назвою "Газетний навігатор" (Newspaper Navigator), який здатний до самонавчання. Ця інноваційна технологія дозволяє користувачам шукати візуальний контент в американських газетах, датованих 1789-1963 р. вводячи ключові слова в пошуковий запит.
В останні роки процеси впровадження штучного інтелекту у всі сфери людського життя йде з вражаючим прискоренням. Так у 2022 році почав функціонувати в глобальні інформаційні мережі чат-бот зі штучним інтелектом ChatGPT (від англ. Generative Pre-trained Transformer " генеративний та попередньо навчений трансформер"), розроблений компанією OpenAI. Він привернув всесвітню увагу своїми численними інноваційними можливостями - на природніх мовах веде усвідомлений діалог із співрозмовником на різні тематики, може давати поради, пише програмний код, створює літературні та наукові тексти і тому подібне. Відзначається високий рівень отримання користувачами точних відповідей, яким вже практично не потрібні результати традиційного пошуку від Google, так як ChatGPT навчали на аналізі величезного масиву даних з Інтернет.
На противагу ChatGPT компанія Google створила на початку 2023 р. свій власний подібний інноваційний чат-бот, заснований на штучному інтелекті – Bard AI, який надалі буде включено до пошукової системи видачі результатів пошуку браузера компанії. На середину 2023р. офіційно запускається тестова версія Bard AI для всіх бажаючих у 180 країнах на десятках мов. Серед його можливостей слід відзначити - надання відповіді на розгорнуті питання (вказується конкретне джерело звідки було взято інформацію), йде постійне підлаштування під співрозмовника, функція розпізнавання фотографій та здійснення пошуку зображень через фірмовий сервіс “Google lens” і тому подібне.
Підсумовуючи вищевикладене треба зазначити, що світ змінився і людство вже не одне в інтелектуальному вимірі. Необхідно значну увагу приділяти постійному підвищенню різнобічної кваліфікації бібліотечних працівників, щоб орієнтуватися у новітніх і інноваційних розробках в інформаційній сфері для прийняття оптимальних та зважених рішень можливого їх застосування для підвищення ефективності функціонування бібліотечних процесів.

UDC 021:001.895:004.7

Alexander Zhabin,
ORCID https://orcid.org/0000–0001–5693–2155,
Research Assistant,
Department of Bibliometrics and Scientometrics,
Institute of Information Technologies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine,
е-mail: azhabin57@gmail.com

ARTIFICIAL INTELLIGENCE AND THE EFFICIENCY OF FUNCTIONING OF LIBRARY PROCESSES

The possibility of solving the problem of increasing the efficiency of the functioning of library processes for processing the ever-growing volumes of incoming electronic information using the latest developments based on algorithms with artificial intelligence is considered.
Keywords: artificial intelligence algorithms, efficiency, library processes.