КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПОНЯТТЯ «ЦИФРОВІЗАЦІЯ»

Тези доповіді

УДК 008:001.102:004](100)
Приходько Людмила Федорівна,
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1674-1001,
кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
старша наукова співробітниця,
відділ архівознавства і документознавства,
Інститут архівознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: prykhodkolf2021@ukr.net

КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПОНЯТТЯ «ЦИФРОВІЗАЦІЯ»

Проаналізовано концептуальні підходи до визначення поняття «цифровізація» у наукових публікаціях, її зв’язок з поняттями «оцифрування» і «цифрова трансформація». Розглянуто вплив цифровізації на розвиток сучасного суспільства, її зміст у сфері культури, архівної справи.
Ключові слова: цифровізація, оцифрування, цифрова трансформація, культурна спадщина, архівна справа.

Реалії інформаційного суспільства – безпрецедентна динаміка і нова якість науково-технологічного прогресу, широкомасштабне впровадження цифрових технологій, формування глобальної цифрової інфраструктури спричинили появу в тезаурусі сучасної наукової лексики нових понять і термінів. В їх числі – поняття «цифровізація». В українському архівознавстві це поняття залишається поки що маловивченим, хоча в архівній справі держави виразно окреслилися активізація її процесів і вагомі результати діяльності архівних установ, які зберігають документи Національного архівного фонду (НАФ). Актуальність тематики доповіді зумовлена потребою модернізації архівної справи України на ґрунті цифрових інновацій. Мета доповіді – проаналізувати концепт поняття «цифровізація» у міждисциплінарній площині як один із глобальних трендів сучасного розвитку суспільства, її ключові ознаки і зміст. Теоретичне підґрунтя доповіді становлять наукові публікації українських авторів В. Апалькової, Л. Бутко, Д. Василенко, В. Вишневського, М. Дубини, Т. Ємельянової, Я. Калакури, О. Карпенка, Т. Клименко, О. Козлянченко, Н. Коржик, В. Куйбіди, М. Кулиняка, Л. Матвейчук, В. Наместнік, О. Онищенка, М. Палієнко, О. Сосніна, І. Струтинської, М. Хаустової, А. Хромова, М. Чиркової, Л. Яременко, дослідження зарубіжних аналітичних центрів, консалтингових компаній (Accenture, i SCOOP, Gartner, McKinsey & Company), в яких за відсутності єдиного уніфікованого визначення цифровізації пропонуються дефініції, концептуальні підходи і вектори експлікації поняття, аналізуються її європейські та вітчизняні практики, переваги, виклики, наслідки впливу на розвиток економіки, культури, охорону і збереження культурної спадщини, акцентується увага на ключових завданнях і проблематиці практичного здійснення цифровізації в архівній і бібліотечній справі держави. Науковці тлумачать цифровізацію (англ. digitalization) у вузькому і широкому значеннях. У вузькому значенні її розуміють як процес використання цифрових технологій і переведеної в цифрову форму інформації з метою впровадження змін в економічну діяльність (бізнес-модель) та взаємодію людей. У рамках бізнес-процесів цінність цифровізації пов’язують з отриманням нових переваг і можливостей для створення вартості, зниження витрат, збільшення доходу, якісного управління підприємством, набуття персоналом цифрових компетенцій тощо. Цифровізацію в широкому значенні трактують як глобальну тенденцію, складний, довгостроковий і багатофакторний процес суспільного розвитку, що базується на перетворенні інформації у цифровий формат, переході від аналогової парадигми до цифрової, і спрямований на вдосконалення життєдіяльності людини, суспільства, держави, підвищення ефективності економіки та покращення якості життя. Цифровізація сприяє впровадженню інноваційних і високотехнологічних інструментів оброблення, передавання, зберігання та ефективного використання інформації у різних сферах життєдіяльності соціуму (політиці, науці, культурі, мистецтві, освіті, соціальній сфері), постає основою розвитку цифрової економіки, впливає на механізми державного управління, систему суспільних цінностей, стандарти і моделі поведінки людей. У сфері культури з її здійсненням пов’язують переведення у цифровий формат традиційних форм і видів культурної діяльності, генезис нових мультимедійних форм художньої творчості, дієві інструменти оцифрування об’єктів культурної спадщини, алгоритми збереження і доступу до цифрового культурного контенту, включення установ культурної спадщини у цифровий простір. В умовах цифровізації відбувається динамічний розвиток унікального міждисциплінарного культурно-цивілізаційного феномену – цифрової культури. Серед науковців побутує думка, що цифровізація, на відміну від інформатизації, вирішує ширший обсяг завдань, відображає вищій рівень технічного розвитку і потребує використання більш складних технологій для отримання високоякісних і стабільних результатів. До технологій із таким потенціалом включають: Інтернет речей, штучний інтелект, технологію блокчейн, Великі дані, хмарні обчислення, цифрові платформи. Важливе значення для розуміння цифровізації має її зіставлення з концептами понять «оцифрування», «цифрова трансформація», близькими за змістом, але не тотожними. Оцифрування (англ. digitization) узагальнено означає процес перетворення аналогової інформації у цифрову, створення цифрових зображень фізичних об’єктів або процесів. У висновках експертів і науковців, коментарі на сайті i SCOOP підкреслено, що на відміну від оцифрування, стосовно цифровізації йдеться не лише про переведення інформації у цифрову форму, а передусім – про цифрові стратегії, системи створення, взаємодії й використання оцифрованої інформації. Наприклад, в архівній справі цифровізація передбачає нормативно-правове і наукове забезпечення, термінологічне унормування її процесів, застосування механізмів стратегічного планування, розроблення уніфікованих і стандартизованих підходів до оцифрування документів. Йдеться про здійснення взаємопов’язаних, послідовних заходів правового, організаційного, наукового, технологічного характеру для комплексного вирішення проблем формування, збереження НАФ, забезпечення універсального доступу до архівних документальних ресурсів з використанням найперспективніших трендів цифрових технологій. Глибший рівень змін являє собою цифрова трансформація (англ. digital transformation, DT), фіксуючи докорінні, якісні й масштабні перетворення всіх аспектів життя суспільства і напрямів діяльності людини як загальний результат процесів цифровізації та використання новітніх цифрових технологій. Отже, цілком очевидно, що цифровізація – це маркер багатоаспектних змін в економіці й суспільстві. Дослідження проблем її практичного здійснення в архівній справі держави має стати одним із пріоритетних напрямів в українському архівознавстві.

UDC 008:001.102:004](100)
Lyudmyla Prykhodko,
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1674-1001,
Candidate of Historical Sciences, Senior Research Officer,
Senior researcher,
Department of Archival Studies and Document Studies,
Institute of Archival Studies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: prykhodkolf2021@ukr.net
CONCEPTUALIZATION OF THE CONCEPT «DIGITALIZATION»
Conceptual approaches to the definition of the concept of «digitalization» in scientific publications, the impact of digitalization on the development of modern society, its content in the field of culture and archival affairs are analyzed.
Keywords: digitalization, digitization, digital transformation, cultural heritage, archival affairs.