«УКРАЇНСЬКЕ КНИГОЗНАВСТВО» Л. БИКОВСЬКОГО

Тези доповіді

УДК 002(477)(091)
Казакова Наталія Володимирівна
ORCID: https://orcid.org//0000-0001-6352-1354,
головний бібліограф науково-бібліографічного відділу
Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого
e-mail: astkz27@ukr.net

«УКРАЇНСЬКЕ КНИГОЗНАВСТВО» Л. БИКОВСЬКОГО

Розглянуто інформаційне наповнення та різновиди публікацій збірника «Українське книгознавство». Приділено увагу висвітленню значення видання та його редактора Л. Биковського в історії української книгознавчої думки.
Ключові слова: бібліологія, книгознавство, бібліотекознавство, бібліографія, українська еміграція.

Минулого року збірнику «Українське книгознавство» – органу гуртка бібліологів при Українській Господарській Академії у Подєбрадах –виповнилося 100 років. Фахівці пов’язують це видання з іменем відомого українського бібліолога, бібліографа та бібліотекознавця Л. Биковського, бо він є автором багатьох праць та «секретарем редакції».
«Українське книгознавство» – це друге фахове видання з книгознавства, після віденської «Книги» Д. Антоновича, видане поза межами України (Варшава, Подєбради). Воно започатковано членами бібліологічного гуртка: інженером-економістом Л. Биковським, поетом та літературним критиком Л. Мосендзом та майбутнім фахівцем сільського господарства Аксенієм Ільницьким. Серед керівництва бібліологічного гуртка лише Л. Биковський мав фахову освіту та досвід роботи на різних посадах у Всенародній бібліотеці України, зокрема був редактором щоденної, тижневої та місячної «Хроніки біжучої справи…».
Матеріали першого збірника «Українського книгознавства» відразу привернули увагу до видання. Л. Биковський використав маркетинговий хід – подав розлогу статтю-рецензію «Українська бібліографія на еміграції» на «Книгу» – неперіодичний бібліографічний орган «Об’єднання українських видавців», яке редагував проф. Д. Антонович, де виклав свої погляди на бібліологію та її складові, подав історичний екскурс в історію становлення бібліології (книгознавства) в Україні, окреслив внесок українських вчених та засвідчив появу Київської школи книгознавства.
Подальші два номери містили статті, присвячені складовим бібліології, а саме: бібліотечній справі, бібліографічним покажчикам, книговидавничій діяльності установ та осередків, міжнародному досвіду. Серед них – статті Л. Биковського та І. Кревецького про Всенародну Бібліотеку України, статті Л. Биковського та С. Русової про організацію бібліотечної справи за кордоном. Помітним явищем у подальшому розвитку теорії бібліології стали статті Л. Биковського «Книговжиття» та схема бібліології «як науки про книгу». Серед матеріалів про фахову освіту – статті й документи про спроби заснувати кафедри загальної бібліології, бібліотекознавства та бібліографії в українських університетах поза межами України та організувати наукові бібліотеки при університетах. Цьому було присвячено й теоретичну статтю «Українські бібліологічні кафедри» Л. Мосендза. Через 40 років у другому числі журналу «Нова українська книга» у статті В. Луціва згадується «Українське книгознавство» й наведиться скорочений варіант статті Л. Мосендза під назвою «Українське бібліотекознавство».
Серед бібліографічних праць найбільшою увагою сучасників користувався «Покажчик українських періодичних видань по книгознавству», підготовлений Л. Биковським (без підпису). Це перша спроба зібрати відомості про українські книгознавчі періодичні видання початку ХХ ст. Покажчик містив відомості (19 назв) про видання, що вийшли друком, маловідомі рукописи, а також про ті, що залишилися на стадії підготовки: «Книга й освіта», «Бібліотечний збірник» – неперіодичний орган Головної книжної палати в м. Києві під редакцією Ю. Меженка, заборонений в 1921 р. радянською владою.
«Покажчик українських періодичних видань по книгознавству» поряд з іншими бібліографічними матеріалами збірника накреслив контури майбутньої фундаментальної праці Л. Биковського «Українські книгознавчі періодики й збірники першої половини ХХ-го століття» (1978). Це видання було присвячено 55-літтю заснування «колишнього найкращого, не тільки на Україні, книгознавчого часопису “Бібліологічні вісті”…». Ця машинописна праця в 10 примірниках, на жаль, відсутня у фондах бібліотек України.
Для сучасних дослідників видавничої діяльності української військової еміграції безперечну цінність становлять відомості «Покажника книжок і відозв, виданих у Тарнові в 1921 до 1.10.1922» С. Сірополка та «Покажника видань культурно-просвітнього відділу 3-ої Залізної Дівізії інтернованої української армії» М. Дарагана.
Відомості про діяльність гуртка та його органу «Українське книгознавство» увійшли до наукових, довідкових та періодичних видань 1920–30-х рр. української еміграції. В Україні інформація та посилання на матеріали «Українського книгознавства» містилась на сторінках «Бібліотечного збірника» та «Бібліологічних вістей». На сторінках «Бібліологічних вістей» з’являлися статті авторів «Українського книгознавства»: Л. Биковського, С. Сірополка, С. Русової. Особливо активно співпрацював «кореспондент» Л. Биковський.
Не тільки бібліологічними турботами жили автори «Українського книгознавства» – більшість із них творчо співпрацювали в інших періодичних виданнях: Л. Биковський редагував сатирично-гумористичний журнал «Колючки»; М. Дараган входив до складу редакції газети культурно-освітнього відділу 3-ої Залізної стрілецької дивізії «Залізний стрілець» та друкувався на сторінках літературного місячника «Веселка» (Каліш); А. Ільницький та Л. Мосендз брали активну участь у гумористичному часописі «Подєбрадка».
За часів незалежної України з’явилась інформація про «Українське книгознавство» в довідкових виданнях, побіжно – у працях сучасних українських книгознавців Л. Дубровіної, Г. Ковальчук, Т. Ківшар, Ю. Сєкунової. Докладніше проаналізовано зміст трьох збірників у праці О. Заремби «Видавнича та бібліотечна діяльність української еміграції в Чехо-Словаччині (1918–1939)» та біобібліографічному нарисі «Левко Устимович Биковський» Н. Казакової.
«Українське книгознавство» увійшло в історію української книгознавчої думки як видання, що плекало європейськість. Автори та редактори намагались підтримувати відповідний професійний рівень статей на основі вивчення та поширення міжнародного досвіду; завдяки інтенсивному спілкуванню із зарубіжними фаховими установами та організаціями та відомими українськими книгознавцями, бібліотекознавцями та бібліографами досягалась певна інформативність про бібліотечно-бібліографічне життя у країнах Європи та України.

UDC 002(477)(091)
Nataliya Kazakova,
ORCID: https://orcid.org//0000-0001-6352-1354,
Chief Bibliographer,
Yaroslav Mudryi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: astkz27@ukr.net

“UKRAINIAN BIBLIOGRAPHY” by L. BYKOVSKY

The information content and types of publications of the collection "Ukrainian Bibliography" were considered. Attention is paid to highlighting the significance of the publication and its editor L. Bykovskyi in the history of Ukrainian bibliographic thought.
Keywords: bibliology, bibliography, library science, bibliography, Ukrainian emigration.