Дійсні члени лікарської комісії Наукового товариства імені Шевченка Празького університету (1914-1924)

Тези доповіді

УДК: 347.471.6:61]-054.6 (437.10)

Надрага Марта Степанівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-2247-6061,
кандидатка історичних наук, старша дослідниця,
заслужена працівниця культури України,
директорка,
Наукова бібліотека Львівського національного медичного
університету імені Данила Галицького,
Львів, Україна
e-mail: m.nadraga@gmail.com
Васільєва Світлана Віталіївна,
завідувачка,
сектор інформаційно-бібліографічного відділу,
Наукова бібліотека Львівського національного медичного
університету імені Данила Галицького,
Львів, Україна
e-mail: Vlasetas@gmail.com

ДІЙСНІ ЧЛЕНИ ЛІКАРСЬКОЇ КОМІСІЇ НАУКОВОГО
ТОВАРИСТВА ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА ПРАЗЬКОГО
УНІВЕРСИТЕТУ (1914–1924)

До ювілейних дат – 150 років від початку діяльності Наукового товариства імені Шевченка й 125 років від початку діяльності Лікарської комісії НТШ – простежено їхнє становлення. Увагу акцентовано на науковцях-неукраїнцях, професорах Празького університету, обраних дійсними членами НТШ на початку ХХ ст.
Ключові слова: Наукове товариство імені Шевченка, Математично-природописно-лікарська секція, Лікарська комісія, дійсні члени НТШ, науковці-неукраїнці, Празький університет.

Минає 150 років від початку діяльності Наукового товариства імені Шевченка (НТШ) – першої української Національної академії наук, заснованої у Львові в 1873 р., та 125 років від початку діяльності Лікарської комісії в Науковому Товаристві імені Шевченка – першої наукової організації лікарів-українців, яка стала символом наукового медичного життя України. Лікарська комісія започаткувала формування української медичної термінології й упродовж століття декларувала й зберігала передові фахові та національно-патріотичні позиції, була осередком однодумців, які, незважаючи на різні соціально-політичні й економічні обставини, мали своєю метою творити, поширювати та інтегрувати здобутки українських учених у медицині та природничих науках у світову науку.
Первісно НТШ виникло як Товариство ім. Шевченка 1873 року у Львові. В умовах значного поширення українського просвітницького й культурного руху виникла потреба реорганізувати Товариство в наукову інституцію, що в майбутньому виконувала б функції Академії наук. На загальних зборах 13 березня 1892 р. було прийнято новий статут, згідно з яким створено Наукове Товариство імені Шевченка. У рамках товариства існувало три секції, що впродовж довгої історії визначали його основну структуру: Історично-філософська, Філологічна, Математично-природописно-лікарська.
В історії НТШ важливе місце займала Математично-природописно-лікарська секція (МПЛС), створена 1892 р. Водночас зі спеціальними виданнями кожна секція видавала свої збірники. Так, у 1897 р. почав виходити «Збірник Математично-природописно-лікарської секції» під редакцією Івана Верхратського та Володимира Левицького.
7 лютого 1898 р. д-р Євген Озaркевич запропонував на засіданні МПЛС створити окрему Лікарську комісію (ЛК) та видавати в рамках «Збірника Математично-природописно-лікарської секції» окремий «Лікарський збірник». Ця пропозиція була підтримана керівництвом секції.
15 лютого 1898 р. відбулось засідання Лікарської комісії. Першим її головою обрано Фелікса (Щасного) Сельського, заступником голови – Євгена Озаркевича, секретарем – Ярослава Грушкевича. Також було вирішено питання щодо видання «Лікарського збірника», редактором якого обрано д-ра Євгена Озаркевича, який провадив основну діяльність, і намагався залучити до участі у виданні якнайбільше українських лікарів з Європи й Великої України та науковців-неукраїнців з метою обміну професійним досвідом.
Упродовж 125-ти річної наукової діяльності ЛК дійсними членами НТШ були відомі українські науковці й медики. Але не менш вагомий внесок у розвиток і діяльність ЛК зробили й науковці-неукраїнці, обрані дійсними членами НТШ. Серед них представники різних країн: Чехії, Франції, Австрії, Хорватії, Росії, Болгарії, які спеціалізувалися в різних галузях медицини й природничих наук.
Українсько-чеські культурні й наукові зв’язки інтенсивно розвивалися в Празі. Так, між Прагою й Львовом існував обмін науковим і практичним досвідом, взаємообмін публікаціями. У вищих навчальних закладах Праги викладали українські науковці – дійсні члени НТШ, які також були засновниками, фундаторами й активними членами Української господарської академії в Подебратах, Карлового університету в Празі, Спілки українських лікарів ЧСР та інших організацій у різні роки своєї діяльності. Натомість низку чеських науковців було обрано дійсними членами Наукового Товариства імені Шевченка в Україні: у 1914 році – Карела Ходунського, у 1924 р. – Їнджиха Матейку.
Карел Ходунский (Ходонський, Ходоунський) (Karеl Chodounský, 18 травня 1843 р., м. Студенца – 12 травня 1931 р., м. Прага) – доктор медицини, професор фармакології й фармакогнозії в чеському університеті в Празі, а також член чеської Академії наук та інших наукових установ. Закінчив медичні студії в Празькому університеті в 1868 р. Був асистентом кафедри фізіології на медичному факультеті. У 1884 р. – доцент кафедри курортології та кліматології; 1888 р. – пройшов спеціалізацію в галузі фармакології та токсикології; 1895 р. – обраний професором; 1900 р. – доктор наук та професор фармакології Празького університету. Займався дослідженнями кліматотерапії, курортології, фармакології та токсикології. Був захисником експериментальної медицини й випробував її на собі. Брав участь у наукових експериментах на медичних факультетах у Львові й Загребі, виступав наставником словенських студентів, які навчалися в Празі й Брно, та заснував стипендії для їх подальшого навчання. Упродовж багатьох років був редактором журналу чеських лікарів «Journal of Czech doctors» і членом різних професійних організацій. За свою діяльність отримав Лицарський хрест Франца Йосифа, а в 1929 р. – звання почесного доктора в галузі медичних наук в Університеті Масарика в Брно.
Їнджих Матєйка (Їндржих Матієжка) (Jindřich Matiegka, Matějka, 31 березня 1862 р., м. Бенешов – 4 серпня 1941 р. м. Мельник) – професор антропології і демографії в чеському університеті в Празі. Був членом Чеської Академії наук. Син судового секретаря. У 1886 р. закінчив медичний інститут у Празі. Працював лікарем. Після десятирічної лікарської практики змінив професію та присвятив себе антропології. Створив низку етнографічних виставок у Празі та інститутів для студентів з інвалідністю. У 1897 р. почав працювати в галузі антропології та демографії в Празькому університеті. 1904 р. – професор цього університету.
Від 1922 по 1923 р. обіймав посаду декана природної історії, а з 1929 по 1930 р. став ректором Карлового університету. Підготував багатьох відомих фахівців у галузі біології. Був одним із засновників Інституту дослідження дитини, який згодом став Інститутом педіатрії. У 1933 р. за допомогою друга, провідного американського антрополога, створив «Музей людини». Світове визнання заслуговує його робота з вимірювання будови тіла людини за допомогою зовнішнього кола й товщини шкірних складок. Їнджих Матєйка – автор понад 250 наукових праць. Його вважають одним із засновників сучасної Антропологічної наукової школи.
Отже, обрання дійсними членами НТШ неукраїнців, зокрема, професорів Празького університету як висококультурної наукової медичної еліти свідчить про визнання, повагу й тісну взаємодію й співпрацю українських учених-медиків з міжнародною науковою спільнотою, взаємообмін досвідом, знаннями, науковими публікаціями й доробками, що сприяло розвитку української медичної науки, освіти й охорони здоров’я.

UDC 347.471.6:61]-054.6 (437.10)
Marta Nadraga,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-2247-6061,
Candidate of Historical Sciences, Senior Researcher,
Honored Worked of Culture of Ukraine,
Director of the Scientific Library of Danylo Halytsky
Lviv National Medical University,
Lviv, Ukraine
e-mail: m.nadraga@gmail.com
Svitlana Vasilieva,
Head of the Sector Information and Bibliographic department,
Director of the Scientific Library of Danylo Halytsky
Lviv National Medical University,
Lviv, Ukraine
e-mail: Vlasetas@gmail.com

ACTUAL FOREIGN MEMBERS OF THE MEDICAL COMMISSION OF THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY
OF PRAGUE UNIVERSITY (1914–1924)
Until the jubilee dates – 150 years since the beginning of the activity of the Shevchenko Scientific Society and 125 years since the beginning of the activity of the Medical Commission of the Shevchenko Society – their formation is traced. Attention is focused on non-Ukrainian scientists, professor of the University of Prague, who were elected full members of the Shevchenko Scientific Society at the beginning of the 20th century.
Keywords: Shevchenko Scientific Society, Mathematical-Naturalistic-Medical Section, Medical Commission, active members of the Shevchenko Scientific Society, non- Ukraine scientific, Prague University.