ІННОВАЦІЙНО-КОЕВОЛЮЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО ПІДТРИМКИ НАУКОВИХ КОМУНІКАЦІЙ БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНИМИ КОМПЛЕКСАМИ

Тези доповіді

УДК: 021.316.77

Шемаєва Ганна Василівна,
https://orcid.org /0000-0002-1053-989 X,
доктор наук із соціальних комунікацій, професор,
професор кафедри документознавства та української мови,
Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «ХАІ»,
Харків, Україна
annashemaeva@ukr.net

ІННОВАЦІЙНО-КОЕВОЛЮЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО ПІДТРИМКИ НАУКОВИХ КОМУНІКАЦІЙ БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНИМИ КОМПЛЕКСАМИ

Обґрунтовується доцільність застосування в умовах сучасних викликів інноваційно-коеволюційного підходу до підтримки наукових комунікацій бібліотеками, який ґрунтується на принципах взаємозалежних, взаємоадаптивних інновацій переходу бібліотеки до проактивної стратегії.
Ключові слова: бібліотека, наукові комунікації, інноваційно-коеволюційний підхід, відкрита наука, бібліотекар наукової комунікації, бібліотечне наукове волонтерство.

Сучасні виклики, такі як пандемії, штучний інтелект, великі дані, продовольча безпека, енергетичні та кліматичні загрози, воєнні дії, інформаційні війни трансформують діяльність бібліотек та систему наукових комунікацій.

Система наукових комунікацій є багатокомпонентною, багаторівневою, динамічною системою, функціонування якої забезпечується зв’язками та взаємозв’язками, які постійно змінюються. Зв’язки в системі збігаються, переплітаються, протидіють, суперечать один одному, але разом з тим являють собою цілісність та єдність. В процесі наукової комунікації здійснюється відбір життєздатних новацій, концепцій; відбувається формування суспільної думки; здійснюється відображення наукових досягнень через передачу наукової інформації шляхом її опублікування, відбувається активний вплив наукових шкіл і товариств на розвиток суспільства; розвивається наукова взаємодія на основі цифрових технологій. При цьому контекст, у якому відбувається наукова комунікація, стає все більш поляризованим, різноманітним і мінливим.

Базовим компонентом системи наукової комунікації є бібліотека як структура, яка забезпечує як внутрішні комунікації вчених для професійної оцінки, критичного аналізу нових наукових результатів, їх поширення в науковому співтоваристві, так й взаємодію із зовнішнім середовищем. Зміни в системі наукових комунікацій, пов’язані з розширенням та розвитком каналів, моделей, засобів, інструментів, зумовлюють трансформації бібліотечної діяльності в академічному середовищі, насамперед для підтримки дослідницького процесу. Саме в цьому проявляється інноваційно-коеволюційного підхід у бібліотечно-інформаційній діяльності в кризових умовах. Бібліотечні інновації, спрямовані на підтримку наукових комунікацій, впровадження яких зумовлене цифровізацією та сучасними викликами в розвитку науки й наукових комунікацій, в свою чергу спричиняють до змін в наукових комунікаціях. Загалом, інноваційно-коеволюційний підхід ґрунтується на принципі взаємозалежних, взаємоадаптивних інноваційних змін в системі наукових комунікацій та діяльності сучасних бібліотечно-інформаційних комплексів.

Трансформації системи наукової комунікацій та взаємопов’язані з ними нові ролі й компетенції бібліотечних та інформаційних працівників активно дискутуються в міжнародному професійному товаристві. Одним із важливих сучасних напрямів підтримки наукових комунікацій бібліотечно-інформаційними комплексами є посилення їх ролі в відкритій науці. Відкрита наука зумовлює низку змін в бібліотечно-інформаційній діяльності, спрямованих на розвиток відкритого доступу до наукових публікацій і результатів досліджень, на відкритість методології дослідницького процесу, а також актуалізує роз’яснення і поширення участі громадськості в науці.

Важливість бібліотек у просуванні та підтримці ідей відкритої науки визнана на міжнародному рівні, що зафіксовано в документах ЄС, ЮНЕСКО, ІФЛА та багатьох інших впливових організацій. Сучасні бібліотеки активно долучаються до створення інфраструктури відкритого доступу до наукових публікацій, зокрема у таких напрямах: формування Національного репозитарію академічних текстів; організація та розвиток інституційних репозитаріїв; підвищення обізнаності науковців стосовно публікацій результатів досліджень в авторитетних журналах відкритого доступу; створення наукових профілів фахівців науково-освітніх закладів.

Завдяки налагодженню партнерських відносин з зацікавленими сторонами наукової комунікації, урядовими та міжурядовими органами українські науковці у складних умовах повномасштабної війни з росією мають безоплатний доступ до таких дослідницьких інструментів, як: Scopus, ScienceDirect, Researcher Discovery, Researcher Academy, Mendeley.
Основні принципи інноваційно-коеволюційного підходу дозволяють виявити та запропонувати нагальні кроки в системі науки. Останнім часом підтримка наукової комунікації розглядається як центральна бібліотечна послуга, що зміщується від надання доступу до активної співпраці з науковцями стосовно управління дослідницькими даними, консультування вчених протягом усього дослідницького процесу. Виокремлюється професія бібліотекаря наукової комунікації та започатковується у бібліотеках створення спеціальних відділів, орієнтованих на підтримку дослідницького процесу. За результатами опитування, що було проведене зарубіжними фахівцями серед європейських бібліотек, поширюється тенденція організації бібліотечних послуг для управління дослідницькими даними. Майже половина респондентів (46%) повідомили про те, що в їх бібліотеках функціонують консультаційні служби, які пропонують послуги для підтримки наукової комунікації. Такі послуги передбачають консультації та освіту щодо публічного доступу до всіх результатів досліджень: не лише до даних, а також до такої інформації як код, аналізи, протоколи, робочі потоки, публікації тощо. Тобто, бібліотечні фахівці з наукової комунікації переходять від захисту відкритої наукової діяльності до активного надання послуг, пов’язаних із комунікацією та публікацією досліджень, дослідницьких даних і додаткових аспектів наукового дослідження, що складають дослідницький процес.

Крім зазначеного, бібліотечно-інформаційна діяльність щодо підтримки сфери наукової комунікації сьогодні пов’язана з необхідністю не тільки опановувати нові послуги для управління дослідницькими даними, впроваджувати постійно зростаючу сукупність інструментів, практик, але й брати участь у формуванні принципово нових можливостей розвитку цифрового середовища обміну науковою інформацією. З метою покращення комунікаційних стратегій для конкретних груп населення проактивні бібліотеки долучаються до проєктів громадянської науки як одного з компонентів відкритої науки. В цьому аспекті видається перспективним розвиток наукового волонтерства в наукових та університетських бібліотеках. Бібліотечні наукові волонтери можуть взаємодіяти як з науковцями, так й з членами громад; брати участь в зібранні необхідних даних, передачі інформації; залучати громадськість до наукового спілкування.

Нові ініціативи в підтримці наукових комунікацій потребують нових компетенцій працівників бібліотек. До таких зарубіжні вчені відносять комунікативні навички та технічні компетенції, якими має володіти бібліотекар наукової комунікації. Перші пов’язують зі здатністю ефективно взаємодіяти з дослідниками на основі міжособистісного та професійного спілкування, а також презентаційних навичок, розуміння наукового процесу та методів дослідження. Серед технічних компетенцій вони виділяють знання і вміння управляти даними, розробку ефективних комунікаційних інструментів для науковців. Отже, сучасні виклики та зміни в сучасній системі наукових комунікацій зумовлюють появу нових бібліотечних ролей та потребують узгодженого розвитку між науковими комунікаціями, бібліотеками в підтримці наукових комунікацій та професійною освітою. Розуміння їх коадаптації, взаємовпливу та взаємозалежності сприятиме укріпленню бібліотечної значимості у сучасних складних умовах та переходу бібліотеки від адаптивної стратегії до інноваційно-коеволюційної.


UDC: 021:316.77

Hanna Shemaieva,
https://orcid.org /0000-0002-1053-989 X
Doctor of Science in Social Communications, Professor,
Professor of Documentation and Ukrainian Language Department,
National Aerospace University «KhAI»,
Kharkiv, Ukraine
annashemaeva@ukr.net

INNOVATIVE AND COEVOLUTIONARY APPROACH TO THE SUPPORT OF SCIENTIFIC COMMUNICATIONS BY LIBRARY AND INFORMATION COMPLEXES

The expediency of using an innovative-coevolutionary approach to supporting scientific communications by libraries based on the principles of interdependent, mutually adaptive innovations of the library's transition to a proactive strategy is substantiated in the conditions of modern challenges.
Keywords: library, scientific communications, innovation-coevolutionary approach, open science, scientific communication librarian, library science volunteering.