ЗАГАДКОВИЙ АРАБСЬКИЙ "СЛУЖЕБНИК" У ЗІБРАННІ ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

Тези доповіді

УДК 23/28(0.032):025.171

Петрова Юлія Іванівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5130-232X,
кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця,
відділ Близького та Середнього Сходу,
Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України,
Київ, Україна
E-mail: j.arabic2011@gmail.com

ЗАГАДКОВИЙ АРАБСЬКИЙ "СЛУЖЕБНИК" У ЗІБРАННІ ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМ. В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

Розглянуто православну богослужбову рукописну книгу арабською мовою, яка в наявному каталозі фігурує як Служебник (ІР НБУВ, ф. 74, № 25). Проведене дослідження дозволило ідентифікувати її як Мінею загальну. Долю іншого арабського рукопису, який попередні дослідники позначили як Служебник, ще належить з’ясувати.
Ключові слова: арабські рукописи, православні богослужбові книги, Служебник, Мінея загальна, Інститут рукопису.

В Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (ІР НБУВ) зберігається близько 70 рукописів арабською мовою. Це зібрання сформувалося шляхом надходження декількох приватних колекцій у різні часи. Найбільш рання частина зібрання представлена кількома рукописами (передусім арабо-християнськими), що належали Церковно-археологічному музею Київської духовної академії (ЦАМ КДА), яка отримала їх у подарунок від очільника Руської духовної місії в Палестині архімандрита Антоніна (Капустіна). Найвагомішим за чисельністю було поповнення 1934–1936 рр., коли до Всенародної бібліотеки України надійшло одразу два десятки арабських рукописів із особистої колекції акад. А. Ю. Кримського, яка зберігалася в Кабінеті арабо-іранської філології, закритому в 1933 р. Рукописи було придбано Кримським на Сході – під час дворічного перебування в Лівані (1896–1898) та наукової експедиції до Трапезунда (1917).
Наявні в Києві арабські рукописи у 1925 р. вперше стисло описав акад. І. Ю. Крачковський. Згодом їхньою каталогізацією займався Т. Г. Кезма. Наступним важливим етапом в опрацюванні зібрання став внесок В. С. Рибалкіна в 1970-х рр.; тоді вперше було опубліковано повний перелік рукописів. Зрештою, з’явився стислий каталог арабських рукописів ЦНБ ім. В. І. Вернадського, опублікований О. В. Савченком у 1988 р.

Під час підготовки кодикологічного опису арабо-християнських рукописів ІР НБУВ нашу увагу привернув рукопис з фонду 74 під номером 25, який у каталозі позначений як Служебник (порядковий номер 65). В рукописі немає титульного аркуша, тому ідентифікувати книгу можна лише за її змістом. На початку рукопису (арк. 3) зазначено, що тут переписано «стихири й канони всім пророкам, мученикам, апостолам і всім святим, окремих служб яким немає». Рукопис має 46 аркушів формату 4о і являє собою збірник універсальних служб і молитов святим конкретних ликів святості (апостолам, пророкам, мученикам, святителям, священномученикам, преподобним, преподобномученикам, мученицям та преподобним жінкам). Зміст рукопису цілковито відповідає структурі такої богослужбової книги як Мінея загальна.
Отже, зазначений у каталозі О. Савченка рукопис не є Служебником. Втім, книга з такою назвою згадується у всіх наявних описах арабських рукописів, які наразі зберігаються в НБУВ. Зокрема, в описі рукописів ЦАМ КДА М. І. Петрова (1875), у публікаціях І. Ю. Крачковського (1925) та В. С. Рибалкіна (1984) також фігурує арабомовний «Служебник», який, згідно з даними М. І. Петрова, було передано Антоніном (Капустіним). Судячи з вищезгаданих описів, йдеться про інший рукопис, який чомусь не увійшов до нинішнього зібрання або не був врахований при укладанні каталогу. Зокрема на це вказують такі розбіжності з наявною в ІР НБУВ книгою (Мінеєю загальною), яку О. Савченком помилково ідентифіковано як Служебник:
а) структура книги (2 томи в попередніх описах vs. один том у наявній книзі);
б) кількість аркушів (95 та 70 у Петрова та Крачковського, 82 та 96 у Рибалкіна vs. 46 аркушів у наявній книзі);
в) згадка в описі І. Ю. Крачковського про дарчий напис («книгу подарував церкві святого Якова, брата Господня, в Єрусалимі переписувач на ім’я Наум, який був кандаляфтом церкви у 1759 р.») і відсутність подібних приміток у наявній книзі;
г) невідповідність нинішнього шифру (№ 25) і порядкового номера в каталозі М. І. Петрова (№ 640), тоді як інвентарні номери рукописів, які надійшли з колекції ЦАМ КДА, являють собою порядковий номер з переліку М. І. Петрова.

Крім того, наявна у зібранні ІР НБУВ богослужбова книга (Мінея загальна) має власницьку примітку акад. А. Ю. Кримського, а не архім. Антоніна. Палітурка, яка є дуже зношеною, також помітно відрізняється від книг, подарованих архім. Антоніном; останній мав в Єрусалимі власного майстра-палітурника, тому книги з колекції Антоніна мають однотипне зовнішнє оздоблення. Нявний рукопис демонструє значні відмінності від інших арабомовних богослужбових книг із колишньої колекції Антоніна за своїми графічними й декоративними особливостями. Оскільки він належав до колекції А. Ю. Кримського, очевидно, його було привезено з Лівану, а отже, скоріше за все, він походить із Антіохійської церкви, а не Єрусалимської, на відміну від рукописів із колекції Антоніна.

Отже, наявна у фондах ІР НБУВ богослужбова книга арабською мовою (ф. 74, № 25) являє собою Мінею загальну; згадки про неї відсутні в описах М. І. Петрова та І. Ю. Крачковського, а в переліках В. С. Рибалкіна та О. В. Савченка її помилково ідентифіковано як Служебник. З іншого боку, перші три описи містять дані про арабомовний Служебник у двох томах, але він відсутній у каталозі О. В. Савченка, який хронологічно є останнім описом арабських рукописів нинішнього зібрання ІР НБУВ. Лише додаткові пошуки у фондах ІР НБУВ могли б прояснити питання про збереженість арабомовної рукописної книги, яку М. І. Петров, І. Ю. Крачковський та В. С. Рибалкін позначили у своїх описах як Служебник.

UDC 23/28(0.032):025.171
Yulia Petrova,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5130-232X,
Candidate of Philological Sciences, Senior Research Associate,
Department of Near and Middle East,
A. Krymskyi Institute of Oriental Studies,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
E-mail: j.arabic2011@gmail.com

MYSTERIOUS ARABIC “HIERATIKON”
IN THE COLLECTION OF THE INSTITUTE OF MANUSCRIPT
OF THE V. I. VERNADSKYІ NATIONAL LIBRARY OF UKRAINE

The Orthodox liturgical handwritten book in Arabic was considered (Institute of Manuscript, f. 74, No. 25). It is entitled “Hieratikon” in the available catalogue, but the research conducted made it possible to identify it as General Menaion. The fate of another Arabic manuscript mentioned as “Hieratikon” by the previous researchers is still to be clarified.
Keywords: Arabic manuscripts, Orthodox liturgical books, Hieratikon, General Menaion, Institute of Manuscript.