Обов'язковий примірник документів як головний чинник поповнення газетного фонду Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського

Тези доповіді

УДК 027.54(477-25)НБУВ:[070:021.84]
Носкіна Наталія Миколаївна
завідувач відділу,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
E-mail: noskina@nbuv.gov.ua
Обов’язковий примірник документів як головний чинник поповнення газетного фонду Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Розглянуто проблеми функціонування Закону України «Про обов’язковий примірник документів» – головного чинника поповнення газетного фонду Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського як частини загальнодержавного Національного інформаційного фонду України.
Ключові слова: газети, друковані медіа, закон, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, контрольний примірник, обов’язковий примірник.
Газетний фонд Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського – частина Національного інформаційного фонду України. За кількістю річних комплектів, назв видань і отриманих номерів – один з найбільших газетних зібрань в Україні. Станом на 1 січня 2023 р. газетний фонд налічував 258 585 річних комплектів газет, понад – 38000 назв. Хронологічні рамки охоплюють період з 1732 року до сьогодення.
На законодавчому рівні Держава завжди дбала про збереження видавничої продукції України та забезпечення поповнення обов’язковими безоплатними примірниками видань бібліотечних фондів, зокрема газетного фонду НБУВ. Не зважаючи на можливість до 2009 р. здійснювати передплату газет, головним джерелом комплектування газетного фонду НБУВ завжди залишався обов’язковий примірник документів. Передплачені видання виконували функцію оперативного обслуговування користувачів «свіжою» пресою та, у разі необхідності, заповнювали лакуни відсутніх номерів і видань.
Після проголошення Акту Незалежності України постало питання оновлення законодавчої бази, котра б мала регламентувати забезпечення надходження обов’язкового примірника документів до бібліотек. У 1992 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про впорядкування розсилки контрольних примірників творів друку» (№ 376 від 06.07.1992). Її дія розповсюджувалася на всі поліграфічні підприємства незалежно від форм власності. Контроль за розсилкою контрольних примірників покладався на Державний комітет України по пресі та Головне управління по охороні держтаємниць у пресі та інших засобах масової інформації. Санкцій за невиконання даної постанови не передбачалося.
У 1997 р. набрав чинності Закон України «Про видавничу справу» (№ 318/97-ВР від 05.06.1997), у 1999 р. вступив у дію оновлений ‎Закон України «Про обов’язковий примірник документів» (№ 595-ХIV від 09.04.1999). Не зважаючи на те, що обидва Закони безпосередньо стосувалися відповідальності за доставляння обов’язкового примірника документів установам, передбаченим цими законами, між ними виникли відмінності у визначенні термінів і понять. Зокрема, у Законі України «Про видавничу справу» відповідальність за своєчасне доставляння обов’язкового примірника покладено на видавців, а у Законі України «Про обов’язковий примірник документів» на виробників. Відповідно до визначення понять: виробник документів – юридична особа незалежно від форм власності або фізична особа, яка виготовляє (в тому числі публікує) різні види тиражованих документів; видавець – суб’єкт господарювання, що здійснює видавничу діяльність.
Якщо вважати, що «виробник документів» і «видавець документів» тотожні поняття то при підготовці даних законопроектів бажано було б визначитися з термінами, щоб не виникало суперечностей між видавцями, засновниками видань, друкарнями і редакціями видань, котрі здебільшого і є видавцями. Отже, хто саме має відправляти обов’язкові примірники документів юридичним установам? До втрати чинності 10 травня 2002 р. постанови «Про впорядкування розсилки контрольних примірників творів друку» функціонувало два однозначних поняття: контрольний примірник і обов’язковий примірник. У вищезгаданих документах у т. ч. у Законі України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні (втратив чинність 13.12.2022) і у новому Законі України «Про медіа» (№ 28-49-IX від 13.12.2022 р.) не наведено визначення терміна «контрольний примірник». Однак, Законом «Про медіа» передбачено, що «зареєстровані суб’єкти у сфері друкованих медіа зобов’язані надсилати до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення контрольні примірники кожного випуску друкованого медіа в електронній формі (за наявності) та на запит Нацради безоплатно надсилати їй контрольний примірник конкретного випуску відповідного друкованого медіа у друкованій формі. Суб’єкти у сфері друкованих медіа зобов’язані зберігати примірники кожного випуску друкованого медіа протягом одного року з моменту їх поширення». У зазначеному законі жодним чином не згадується «обов’язковий примірник документів». Очевидно, що терміни «контрольний примірник» і «обов’язковий примірник» набули різного тлумачення. За визначенням довідників видавничих термінів «контрольний примірник» – примірник видання, котрий надсилає поліграфічне підприємство видавцеві для затвердження на випуск.
До 2002 р. відділення зв’язку надсилали контрольні (обов’язкові) примірники друкованих медіа безкоштовно, в порядку, передбаченому для пересилки службових відправлень Мінзв’язку. І навіть на той час виникали проблеми з доставкою певних видань, а після набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок доставляння обов’язкових примірників документів» (від 10.05.2002 р. № 608) відділення зв’язку зобов’язані приймати обов’язкові примірники видань рекомендованими бандеролями з відміткою «обов’язковий примірник», а плату за пересилання таких відправлень відправник має сплачувати відповідно до діючих тарифів на послуги поштового зв’язку. Не зважаючи на те, що ст. 9 Закону України «Про обов’язковий примірник документів» визначено, що витрати, пов’язані з виготовленням і доставлянням обов’язкового примірника документів виробники мають покладати на собівартість видавничої продукції, наразі на практиці видавцям заборонено включати такі витрати до собівартості. У результаті цього видавці витрачають власні кошти на розсилку обов’язкових примірників документів (газет).
Потужні видавничі підприємства, котрі виготовляли друковані медіа в Україні – «Видавничий Дім "Високий замок"» (Львів), ВАТ «Видавництво "Вільна Україна"» (Львів), поліграфічне видавництво «А-Прінт» ТОВ «Дім» (Тернопіль), ТОВ «Видавничий Дім "Кераміст"» (Запоріжжя), Видавництво «Чорномор’я» та ін. до повномасштабного російського вторгнення в Україну регулярно надсилали обов’язкові примірники газет до НБУВ. Однак, переважна більшість роздержавлених газет, партійних, конфесійних видань, видань громадських об’єднань, спеціалізованих часописів друкуються на власних поліграфічних машинах або в приватних друкарнях. Видавці зазначених друкованих медіа через обмежені фінансові можливості та низку інших причин найчастіше ухиляються від виконання Закону України «Про обов’язковий примірник документів».
Відділ формування та використання газетних фондів НБУВ, з метою аналізу національного репертуару друкованих медіа та контролю за надходженням обов’язкових примірників документів до бібліотеки, постійно проводив моніторинг існуючих друкованих ЗМІ за каталогом видань України «Преса поштою», «Каталогом місцевих видань України», статистичними та бібліографічними даними Книжкової палати України ім. І. Федорова, Державним реєстром друкованих ЗМІ. Щороку відділ відправляв до видавців, редакцій газет та друкарень до 200 листів-рекламацій, здійснював до півсотні дзвінків. У відповідь на наші численні звернення до видавців газет, з приводу ненадходження обов’язкових примірників, отримували пояснення на зразок: «видання приватне і видавець не зобов’язаний відправляти обов’язкові примірники документів», «газета розповсюджується лише за передплатою» («Рабочая газета», Київ), «спонсор, котрий фінансує медіа вимагає письмове підтвердження необхідності надсилання обов’язкового примірника» («Молодий будівельник», ПДАБА), «хто буде оплачувати пересилку?» («Воля народу», Буськ), «немає коштів на пересилку газети» («Нова праця», Чорнухи) тощо. Певна кількість листів, до 20%, взагалі залишається без відповіді, майже 60% редакцій повідомили, що газети тимчасово припинили вихід через складну соціально-економічну ситуацію. Інститутом масової інформації станом на 2023 р. зафіксовано понад 230 випадків закриття друкованих медіа з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Головними причинами закриття видань є введення воєнного стану, дефіцит витратних матеріалів та електрики, евакуація співробітників редакцій, фізичне знищення технологічного обладнання тощо. З огляду на перераховані чинники значна кількість друкованих медіа переходять в електронний формат, зокрема київські газети «День», «Дзеркало тижня», «Факти і коментарі» «Юридична газета», серія видань «Шкільний світ» та ін. Харківське ТОВ НВП «Фактор» повідомило передплатників про зупинку видання друкованих версій газет «Бухгалтерія», «Податки та бухгалтерський- облік», «Бюджетна бухгалтерія», Видавництво «Професійні видання» припинило друкування газети «Консультант кадровика». Натомість ці та інші друковані медіа пропонують передплатникам електронну версію видання.
НБУВ готова приймати друковані медіа в електронному вигляді у форматі PDF, однак, через те, що надходження такого примірника не передбачено законодавством України, це унеможливлює систематичне законне право отримувати такі газети і публікувати їх на вебсайті НБУВ без дозволу видавця.
Закриття газет через обставини, спричинені війною, запровадження у березні 2019 р. всеукраїнського карантину у зв’язку з розповсюдженням COVID-19, невизначеність, хто саме має відправляти обов’язкові примірники документів, постійне зростання цін на поштові послуги, велика кількість установ, котрим необхідно надсилати обов’язкові примірники всіх газет (Міністерство юстиції, Держкомітет телебачення і радіомовлення, Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського, Національна бібліотека України ім. Ярослава Мудрого, Книжкова палата, регіональні обласні бібліотеки та архіви), неможливість здійснити редакторську передплату місцевих видань для бібліотеки через відмову відділів зв’язку приймати таку передплату, скорочення штатів редакцій газет, а іноді свідома протидія, незнання і безкарність щодо невиконання Законодавства України про обов’язковий примірник документів, перехід друкованих медіа в електронний формат призвели до значного зменшення надходження обов’язкових примірників газет до газетного фонду НБУВ. Загальна кількість назв газет, отриманих відділом формування та використання газетних фондів НБУВ, зменшилася з 2501 (4303 річних комплектів) у 2014 до 1244 (1726 комплектів) у 2022 р. Станом на червень 2023 р. до газетного фонду НБУВ надійшло 645 назв газет.
Невиконання Закону України «Про обов’язковий примірник документів» призводить до унеможливлення ведення реальної статистики, створення бібліографії і електронних баз даних друкованих медіа, котрі виходять в Україні. Порушує право установ, передбачених законодавством, на безоплатне поповнення Національного інформаційного фонду України, та право громадян України і закордонних користувачів на задоволення інформаційних та культурних потреб.
На даний час, коли Україна знаходиться у стані війни, не видається можливим вирішити проблеми надходження обов’язкового примірника у повному обсязі. Однак, постає необхідність внесення зміни до Закону України «Про обов’язковий примірник документів» і дотичних Законів з питання обов’язкової передачі до НБУВ, як головної бібліотеки України, електронних копій друкованих медіа. Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського могла б виконувати роль депозитарію для електронних контрольних примірників газет, котрі за Законом України «Про медіа» має отримувати Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Необхідно також через нормативно-правові акти запровадити посилення контролю та відповідальності за своєчасним доставлянням обов’язкового примірника документів з боку спеціально уповноважених органів з питань реалізації державної політики в інформаційній і видавничій сферах та видавців.
UDC 027.54(477-25)НБУВ:[070:021.84]
Noskina Nataliia,
Head of Department,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine
Kyiv, Ukraine
E-mail: noskina@nbuv.gov.ua
The depository copy of documents as the main factor of replenishment of the newspaper collection of the Vernadsky National Library of Ukraine.
The following issues are considered: functioning of the Law of Ukraine "On the depository copy of documents" - as the main factor of replenishment of the newspaper collection of the Vernadsky National Library of Ukraine as part of the National Information Fund of Ukraine.
Keywords: newspapers, print media, law, V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine, reference copy, depository copy.