ДЕЯКІ АСПЕКТИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ IFLA ТА UN ЩОДО АДАПТАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ КНИГОЗБІРЕНЬ ДО СУЧАСНИХ ОБСТАВИН

ЗаявникЛопата Олена Михайлівна (Україна)
КонференціяМіжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Актуальні питання збереження та інноваційного розвитку наукових бібліотек» (2023)
ЗахідСекція 1. Бібліотечно-інформаційний комплекс: сучасні пріоритети організації та управління
Назва доповідіДЕЯКІ АСПЕКТИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ IFLA ТА UN ЩОДО АДАПТАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ КНИГОЗБІРЕНЬ ДО СУЧАСНИХ ОБСТАВИН
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

УДК 027.081:34](100) “20”

Лопата Олена Михайлівна,
ORGID https://orcid.org/0000-0002-1386-3409,
молодша наукова співробітниця,
сектор обслуговування у читальних залах періодичних видань,
Відділ комплексного бібліотечного обслуговування,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна,
e-mail: lopata@nbuv.gov.ua

ДЕЯКІ АСПЕКТИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ IFLA ТА UN ЩОДО АДАПТАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ КНИГОЗБІРЕНЬ ДО СУЧАСНИХ ОБСТАВИН

Проаналізовано низку нормативно-правових документів IFLA та UN щодо адаптації національних книгозбірень до сучасних обставин.
Ключові слова: документ, надзвичайні обставини, бібліотека в інформаційному середовищі, електронні ресурси, нормативно-правова база.

В умовах надзвичайного стану останніх років актуалізується потреба пошуку відповіді на питання щодо напрямів трансформації бібліотечного сервісу та організації обслуговування з урахуванням специфіки комунікації сучасних користувачів. Початок 2020 р. зумовив у діяльності бібліотек непередбачені складності. Через епідемією COVID-19 фізичне відвідування книгозбірень протягом тривалого періоду виявилося неможливим чи обмеженим. Навесні Організація Об’єднаних Націй (UN), у засадничій доповіді «Зміна клімату та COVID-19», (Climate Change and COVID-19), закликала всі країни починати прискорений перехід до цифрової економіки, щодо якого Конференцією UN із торгівлі та розвитку (UNCTAD) виокремлено три (всього їх шість) основних трендів, а саме: дистанційну роботу та використання технологій зв’язку; вплив на окремі цифрові платформи; зміну звичок споживачів.

Своєю чергою, багато національних бібліотек (НБ) зуміли перейти на нові форми обслуговування користувачів у режимі – цифрові послуги насамперед (digital first), впорядкувавши роботу так, що мотивація працівників навіть зросла. Наприклад, Британська бібліотека оцінила рівень залученості своїх співробітників до робочих процесів у 2019-2020 рр. у чотири бали (за п'ятибальною шкалою), що перевищує показники за 2018/2019 та 2017/2018 рр. (відповідно – 3,88 та 3,94). Характерно, що подібні трансформації відбулися і у Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського (НБУВ) узагалі, і у системі обслуговування користувачів іноземними журнальними документами (ІЖД) зокрема. За даними опрацювання, проведеного Відділом наукового формування національних реферативних ресурсів НБУВ (С. Гарагуля), кількість пошукових запитів до передплаченої бази даних Web of Science – 2020 р. зросла більш ніж у 4 рази проти того ж періоду 2019 р. (червень – січень).

За перегляду структури Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій (IFLA) лютого 2021р., було створено спеціальний орган при правлінні IFLA – Регіональну раду (РР), в якій усі регіони представлено уповноваженими місцевих відділень. Мета РР – співпраця з відповідними підрозділами UN, національними асоціаціями та НБ для розширення охоплення та впливу IFLA у різних регіонах.

Одним із найважливіших інструментів та результатів реалізації другого етапу Комплексної платформи цифрового бібліотечного контенту та стратегій просування відкритого доступу до нього став Банк ідей IFLA (БІ). БІ містить у собі інноваційні пропозиції щодо зміцнення впливу бібліотек у всьому світі в 2019 – 2024 рр. У його формуванні взяли участь понад 30 тис. фахівців із 190 держав світу. Можливості веб-сайту БІ дозволяють здійснювати пошук як по регіонах, країнах чи секціях IFLA, так і за тематичними розділами. Серед найпопулярніших починань – єдиний електронний бібліотечний каталог, онлайнова база даних з інноваційних технологій, взаємодія із навколишнім середовищем, роль бібліотек у цифрову епоху, професійні стандарти тощо.

Наприкінці 2021 року Штаб-квартирою IFLA було опубліковано Оновлений Звіт IFLA (IFLA Trend Report 2021 Update). У ньому бібліотечні лідери окреслили 20 нових тенденцій, «які визначать перспективи розвитку як самої галузі, так і спільнот, які вона обслуговує». Потому, за результатами голосування на сесії IFLA, було обрано Топ-10, а із них Топ-5 визначальних тенденцій, а саме:
 віртуальний режим став нормою – користувачі надають перевагу віддаленому доступу до бібліотечних послуг;
 проблема етичного та соціокультурного розмаїття сприймається серйозно – усвідомлення існування дискримінації та її зростаючих наслідків, призводить до радикальної трансформації бібліотечних колекцій, послуг та методів роботи;
 плата за екологічний хаос – змушує вжити радикальних заходів для уникнення серйозних катастроф у майбутньому. Всебічне керування ризиками буде мати ключове значення для уникнення невиправних фатальних втрат;
 неперервна освіта – усе більше людей потребують перенавчання на тому чи іншому етапі життя. Бібліотеки, у свою чергу, розширюють освітню діяльність;
 нерівність посилюється – сучасні технології створюють нові можливості для тих, у кого є шанс ними скористатися. Одночасно соціальний розрив між тими, хто має доступ до ресурсів і не має – збільшується.
27 липня 2022 року, за повномасштабної агресії Росії та уведення режиму воєнного стану в Україні ¬¬¬– на Всесвітньому бібліотечному та інформаційному конгресі у Дубліні – IFLA та UNESCO оголосили про початок «чергового розділу» в історії адаптації бібліотек до «існуючих умов». IFLA оприлюднила Заяву про кібербезпеку, розроблену відповідно до стандартів Міжнародної організації зі стандартизації у сфері використання інформаційних технологій, а також повідомила про публікацію Оновлення 2021р. – Консолідованого видання Міжнародного стандартного бібліографічного опису (ISBD).

У рамках Програми UNESCO «Інформація для всіх» було презентовано нову редакцію Маніфесту (The IFLA-UNESCO Public Library Manifesto 2022) про публічну бібліотеку (Маніфест). У першому розділі Маніфесту (The Public Library) сформульовано визначальний постулат документу – бібліотека є локальним інформаційним центром. Важливою новацією є розширення аудиторії читачів «за рахунок сприйняття інклюзії». Особливе значення надається віддаленому доступу до інформації та цифрових ресурсів, а також забезпеченню загального доступу до сучасних технологій й необхідних для їх використання засобів, регламентуючих документів та матеріалів. Вперше, у Маніфесті IFLA, наголошується на необхідності накопичення, оцінювання та використання статистичних даних й проведенні науково-дослідних робіт (Operation and management). Важливим аспектом діяльності книгозбірень є розбудова партнерських відносин (Partnerships).

Узагальнюючи прикінцеві нормативно-правові документи UN та IFLA щодо адаптації НБ до сучасних умов, констатуємо, що їх зміст не обмежено будь-якими жорстокими рамками, у них відображено інформацію різного характеру, починаючи від новацій із цифрової трансформації бібліотек та ідей щодо зміни моделей поведінки користувачів до урахування регіональних особливостей. Пріоритетними сферами функціонування НБ визначено: задоволення інформаційних потреб усіх верств суспільства; застосування цифрових інновацій; забезпечення рівного та вільного доступу до інформації та знань; підвищення кваліфікації бібліотечних працівників й залучення у книгозбірні фахівців небібліотечного профілю; захист бібліотек на національному та регіональному рівні; модерні тенденції та досвід підтримки наукових досліджень; адаптація книгозбірень до локальних та ситуативних умов; оцінка діяльності бібліотек за новими міжнародними стандартами.

НБУВ бере безпосередню участь у виконанні означених міжнародними інституціями завдань. Фондами та послугами НБУВ можуть скористатися усі дорослі громадяни України, незалежно від їх соціального чи майнового стану, расової чи національної приналежності. Сучасна система обслуговування читачів ІЖД, побудована на принципах універсальності та персоніфікованого підходу до інформаційних потреб користувача. Її визначають наступні характеристики: комплексність обслуговування, розширення асортименту сервісних послуг, використання методів персоналізації. Комплексне дослідження з застосовування електронних ІЖД провадиться з 2006 р., а саме – з початку обслуговування користувачів НБУВ рецензованими науковими часописами. Переживає часи модернізації й адаптації до дистанційного обслуговування читачів виставкова робота. Важливим кроком у представленні документних ресурсів не тільки НБУВ, але й усієї НАНУ є організація та розміщення на веб-сайті НБУВ електронних виставок нових надходжень закордонних періодичних видань науково-дослідних установ НАН України. Нормативно-методичну базу та інструктивні матеріали кореговано відповідно стандартів ISO 21248:2019, ISO 2789:2016, ISO/IEC 38500:2016 та ISO/IEO 27001 : 2013. Завдання перепідготовки бібліотечних фахівців вирішуються завдяки регулярним проведенням науково-практичних занять та семінарів, що ґрунтуються на нормативно-правових приписах IFLA та українського уряду. Перспективу подальших досліджень становлять диференційовані інформаційні потреби віддалених користувачів НБУВ.

UDK 027.081:34](100) “20”

Olena Lopata,
ORGID https://orcid.org/0000-0002-1386-3409,
Junior Research Associate,
Service Sector in the Reading Halls of Periodicals,
Department of the Complex Library Services,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: lopata@nbuv.gov.ua

SOME ASPECTS OF THE STANDARD LEGAL DOCUMENTS IFLA AND UN REGARDING THE ADAPTATION OF NATIONAL LIBRARIES TO MODERN CIRCUMSTANCES

The standard legal documents IFLA and UN regarding the adaptation of national libraries to modern circumstances are analyzed.
Keywords: document, extraordinary circumstances, library in information society, electronic resources, regulatory and legal framework.