«НАЗУСТРІЧ» ПРЕСОВИМ НОВИНКАМ

Тези доповіді

УДК 070:[82+7](477.83-25)‘‘1934/1938‘‘(049.32)(043.2)

Середа Оксана Зенонівна,
ORCID 0000-0001-8078-173X,
кандидатка наук із соціальних комунікацій,
старша наукова співробітниця,
Науково-дослідний інститут пресознавства,
Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника,
Львів, Україна
e-mail: siania@i.ua


«НАЗУСТРІЧ» ПРЕСОВИМ НОВИНКАМ

Проаналізовано вісім рецензій на шпальтах львівського двотижневика «Назустріч» (1934–1938), які реєстрували українські пресові новинки та давали короткий аналіз рівня їхнього змістового та художньо-технічного виконання, розкривали своєчасність появи на медіаринку та перспективи розвитку.
Ключові слова: «Назустріч», пресова новинка, рецензія, часопис, читач.

Літературно-мистецький та громадський двотижневик «Назустріч» виходив у Львові із січня 1934 р. до середини червня 1938 р. з ініціативи голови Української парламентської репрезентації та керівника Видавничої спілки «Діло» Дмитра Левицького. Посаду відповідального редактора видання упродовж 1934–1937 рр. обіймала Анна Мучій-Боднарович (очевидно, формально), а у 1938 р. – художник та мистецтвознавець Святослав Гординський. Саме він розробив художнє оформлення та логотип видання й фактично від початку співредагував його із журналістом і громадським діячем Осипом Боднаровичем, фактичним відповідальним редактором видання. До складу редколегії із перших днів також входили Михайло Рудницький (був співредактором) та мовознавець Василь Сімович, згодом до неї приєднався Богдан Ігор Антонич.

Часопис адресувався українській творчій інтелігенції, мав на меті «іти назустріч кожному культурному проявові» українського та закордонного життя, не піддаватися «цензурі одної ідеольоґії або одної партії», завжди ставити на перший план загальнонаціональні та загальнокультурні ідеали, обстоювати орієнтацію на інтегрування у західноєвропейський культурний простір.
Окрім обговорення широкого спектра актуальних (і часто дражливих) літературно-мистецьких тем, які іноді спричиняли жваві дискусії на шпальтах двотижневика «Назустріч», а частіше на сторінках його ідейно-естетичних опонентів, редакція не оминала своєю увагою висвітлення українського культурного життя в Галичині та поза її межами, зокрема у видавничій сфері. Особливий інтерес спостерігався до реєстрування пресових новинок – «новонароджених» українських часописів, поява яких на українському медіаринку трактувалася як непересічна подія в українському культурному середовищі.
Прогортавши сторінки часопису «Назустріч», вдалося віднайти вісім таких рецензій і повідомлень про новозапочатковані українські часописи.

Першою такою публікацією є відгук на появу часопису «Українська Ілюстрація» за редакцією військовика, художника і фотографа Івана Іванця. Перше і єдине число цього місячника побачило світ у Львові в січні 1934 р. Редакція двотижневика «Назустріч» підкреслила, що «ілюстрованих журналів такого типу» українці Галичини ще не мали і це була нагода продемонструвати самим собі і світові свої сильні сторони. Рецензент вважав, що «Українська Ілюстрація» завдяки якості друку робила «гарне вражіння», у ній відчувався подих Європи і вона сміло могла «йти в каварні Парижу, Льондону, Риму».

Наступна зареєстрована пресова новинка – «Український Агрономічний Вісник», який з’явився друком у Львові у березні 1934 р. за редакцією знаного вченого та кооперативного діяча Євгена Храпливого. Рецензент назвав його «гарно виданим журналом», єдиним на той час українським, адже харківський «Український агроном» був закритий. Із позитивних рис видання було відзначено «багатий відділ рефератів та рецензій» та додані «до ориґінальних статей змісти в чужих мовах».

Увага редакторів «Назустріч» була прикута не лише до Галичини – вони радо привітали появу на Закарпатті у січні 1935 р. нового літературного часопису. В Ужгороді побачило світ перше число місячного літературного додатка до газети «Українське Слово» п. н. «Слово» за редакцією поета та громадсько-культурного діяча Василя Ґренджі-Донського. Редакція щиро зичила, аби «з цього скромного початку розвинувся великий літературний журнал, що згуртує всі літературні сили Закарпаття».

Наступним пресодруком, який привернув увагу двотижневика, був місячник бібліології та бібліофільства «Українська Книга». Цей журнал був започаткований у січні 1937 р. у Львові та редагувався видавцем і бібліографом Євгеном Юлієм Пеленським. Видання було друкованим органом Українського товариства бібліофілів і з ним співпрацювали відомі діячі науки і культури. Редакція «Назустріч» інформувала читачів про важливість виходу такого періодичного видання і ознайомлювала із колом поважних авторів, які опублікували статті і розвідки у першому його числі.
У перший день січня 1937 р. львівський медіапростір поповнився ще одним пресодруком – часописом масової освіти «Самоосвітник» за редакцією видавця і журналіста Романа Паладійчука. Рецензію на цю «справжню новину на нашім видавничім ринку» написав сам відповідальний редактор «Назустріч» Осип Боднарович, підписавшись криптонімом О. Б. і зробивши огляд відразу трьох перших чисел. Ідею видавання такого журналу рецензент назвав «щасливою думкою» й особливо відзначив його цікавий «зверхній вигляд», гарне оформлення, захопливий зміст.
Із не меншою цікавістю відреагувала редакція «Назустріч» на появу у Львові у січні 1937 р. журналу «Наша Батьківщина», органу Українського краєзнавчо-туристичного товариства «Плай». Рецензент підкреслював, що перше число «зредаґоване дуже дбайливо, добре оформлене та багато ілюстроване». Він щиро сподівався на те, що часопис «знайде багато прихильників, які дадуть змогу не тільки істнувати, але й гарно розвинутися журналові, якого брак у нас давався дуже відчувати».

Співробітник двотижневика «Назустріч», захований під криптонімом П. Ч., підхопив ініціативу щоденника «Діло» і радо привітав «поважну спробу» Союзу українських професійних музик – вихід у Стрию (згодом редакція перебралася до Львова) у березні 1937 р. журналу «Українська Музика». Зокрема, він емоційно акцентував: «Скромний, але кілько радощів він приніс: нарешті маємо музичний журнал». Пояснюючи читачам його потрібність, автор наголошував, що «кілько не писалося б про музику в інших журналах, то все воно буде не то, що у спеціяльному музичному журналові». Загалом, рецензент мав приємне враження від першого числа – «складене цікаво і дбайливо, багата хроніка з музичного життя робить його дуже живим».
Дуже іронічно відреагував двотижневик «Назустріч» вустами автора під псевдонімом Др. Аполльо Чіп. на появу літературно-мистецького і громадського часопису «Вість» у Львові у січні 1938 р. До слова, цей журнал викликав справді неоднозначні реакції у галицькому середовищі інтелігентів. Рецензент не відмовив собі в уїдливості: «Капітан Домонь, що недавно в Варшаві ломив (не знати, чи зломив) руки над розвоєм української літературно-мистецької преси, напевно з розпуки кинеться з мосту Понятовського у Вислу, побачивши новий журнал». На цьому шпильки не закінчилися, й автор взявся за зміст «новонародженої» «Вісті», який формували «волюнтаристично-незломно-крицеві» поезії, статті і хроніки одного авторства – видавця Олександра Кондратчука, а також за «оригінальне» художнє оформлення видання, закликаючи читчів до «негайної надсилки передплати».

Також у виданні опубліковано низку рецензій та коротких оглядів змісту українських часописів, які виходили на той час поза межами Галичини. Серед них: «Ми» (Варшава), «Малярство і скульптура» (Київ), «Рідна Мова» (Варшава), «Театр» (Київ).

Отже, львівський двотижневик «Назустріч» уважно стежив за новинами української пресовидавничої справи на теренах Галичини та поза її межами, намагався оперативно інформувати українство про нові пресові проєкти, оцінювати їхню своєчасність і перспективи за тогочасних непростих реалій.

UDC
Oksana Sereda,
ORCID 0000-0001-8078-173X,
Candidate of Sciences in Social Communacations (Ph. D.)
Senior Research Officer,
Research Institute for Press Studies,
Vasyl Stefanyk National Scientific Library of Ukraine,
Lviv, Ukraine e-mail: siania@i.ua

«NAZUSTRICH» PRESS NOVELTIES

Eight reviews in the columns of the fortnightly Nazustrich» (1934–1938) were analyzed, which recorded Ukrainian press novelties and gave a brief analysis of the level of their content and artistic and technical performance, revealed the timeliness of their appearance on the media market and development prospects.
Keywords: «Nazustrich», press novelty, review, periodical, reader.