Київські газети «Село» і «Засів» як джерело з історії кооперативного руху в Україні на початку ХХ ст.

Тези доповіді

УДК: 070(477-25)Село+Засів]:334.73(477) "19"
Ткаченко Ігор Володимирович,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-8276-3778,
кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник,
Сектор суспільних наук Науково-організаційного відділу,
Президія НАН України,
Київ, Україна
e-mail: tkachenko@nas.gov.ua

КИЇВСЬКІ ГАЗЕТИ «СЕЛО» І «ЗАСІВ» ЯК ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ КООПЕРАТИВНОГО РУХУ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Розглянуто роль київських газет «Село» та «Засів», які виходили в 1909–1912 рр., у розвитку кооперативного руху в Україні. Показано, що тема кооперації та поширення її ідей серед українських селян була ключовим напрямком на сторінках цих видань.
Ключові слова: «Село», «Засів», кооперативний рух в Україні, селянська кооперація, пропаганда ідей кооперації.

Постановка проблеми. Українські селянські газети «Село» і «Засів», інтерес до яких у середовищі дослідників української преси постійно зростає, стали помітним явищем в українському національному житті. Будучи одними з перших україномовних часописів, які орієнтувалися на задоволення потреби селянської аудиторії у газеті рідною мовою, вони мали просвітницький характер і слугували джерелом інформації для сільського жителя, зокрема стосовно кооперативного руху, ідеї якого швидко поширювалися серед українського селянства на початку ХХ ст.
Питання просвіти стосувалися як духовного і культурного, так і економічного життя українського селянства і робітників. Зі змісту газет, які виходили в 1909-1912 рр., можемо пересвідчитися, що теми кооперації, селянських заробітків і підвищення ефективності господарювання, розвиток робітничого життя займали вагоме місце у змістовному наповненні часописів, починаючи з першого номера «Села», яке вийшло 3 вересня 1909 р. Численні матеріали на теми кооперації, які розміщувалися на сторінках «Села» і «Засіва», свідчать про увагу їх редакцій на чолі з М. Грушевським до цього актуального суспільного явища початку ХХ ст.
Виклад основних матеріалів. З самого початку виходу «Села» редакція на чолі з М. Грушевським звертала увагу на головні потреби українських селян. Пропагуючи ідеї української кооперації, ключовий працівник газети М. Гехтер звертав увагу та стрімкий розвиток кооперації в Російській імперії. Розглядаючи український кооперативний як окрему складову загальноімперського, він зазначив, що «на Вкраїні тепер є коло 1100 потребительських, коло 200 сільсько-господарських і коло 1000 кредитових та позичково-зберігательних, а всього – коло 2300 кооперативних товариств. Таким чином, на Вкраїну припадає більше 1/3 російських кооперативних товариств, хоча Вкраїна займає менше 1/10 російської держави».
Необхідність подальшого розвитку селянської і робітничої кооперації обумовлювалися не лише необхідністю її розвитку як загальної складової українського національного руху, але й сугубо практичними і матеріальними міркуваннями. У статті вже згаданого М. Гехтера «Як вигідніше селянам продавати свій хліб» піднімається дуже актуальна на той час проблема, з якою постійно стикалися українські селяни. Будучи недостатньо грамотними і згуртованими, досить часто вони ставали жертвами спекулянтів і перекупщиків зерна, виробленого їх господарствами.
Тема селянської кооперації є також однією із ключових у статтях М. Грушевського. Редактор «Села» і «Засіва» присвятив їй ряд публікацій. Він постійно наголошував на необхідності згуртування українських селян для вирішення їх спільних проблем. У статті «В єднанні сила» він писав, що «навіть найпростіші товариства, як крамничні та позичкові, дуже багато можуть помогти селянинові. Вони дають йому змогу добувати добрий крам дешево, діставати по дешевим цінам, а то і на борг всякий господарський припас, машини, насіння. Через них селяни можуть корисно вести продаж збіжжя – добувати позичку під збіжжя, виждати добру ціну й продати в перші руки, минаючи дрібних скупщиків, що наживаються на селянах та не раз гірко обдурюють їх та собі в кишеню кладуть весь заробіток, що мав би припасти хліборобові».
Слід відмітити, що редакція «Села» і його наступника «Засіва» приділяла питанням селянської кооперації серйозну увагу – адже очевидною була потреба покращення життя українського селянства завдяки широкому поширенню спільних форм праці і розвитку громадського життя. Причина злиденного життя селян вбачалася у їх роз’єднаності і неможливості самотужки протистояти зовнішнім загрозам: «і через те так у нас живеться злиденно, що люди йдуть одинцем, б’ються кождий як риба об лід, а гуртом узятися не вміють».
Кооперацію М. Грушевський розглядав на сторінках селянських газет не лише як форму економічної чи фінансової діяльності. Не менш важливою була пропаганда ідей кооперації у духовній та просвітницькій сферах, для максимально широкого залучення селян і робітників до громадського і культурного життя, спільного представлення власних інтересів і потреб.
Публіцистика М. Грушевського була лише частиною матеріалів кооперативної тематики на сторінках «Села» і «Засіва». Не менш значимими в плані їх поширення були статті інших постійних авторів і дописувачів часописів. Відомості про селянську кооперацію, розвиток її форм, практичне впровадження і проблеми, з якими стикалися селяни і робітники при створенні спілок і союзів є основною для М. Гехтера, який опублікував ряд статей на тему селянських заробітків. Інформація про діяльність українських кооперативів міститься у також у рубриках «За тиждень» та «З українського життя».
Як результат популяризації кооперативного руху М. Гехтер у статті «Українська сільська кооперація в 1910 р.» вказував, що «в Україні протягом року відкрилося понад 250 нових кооперативних товариств, внаслідок чого «по числу кооперативних товариств Україна стоїть на першім місці серед усіх інших країв Росії, а по напруженості й інтенсивності кооперативного руху Україна займає перше місце серед усіх країн світу. Ні в однім краю Росії нема так багато кооперативних товариств і ні в одній країні на світі число кооперативних товариств не зростало так швидко, як на Україні».
Важлива інформація про поширення і розвиток кооперації в Україні свідчать не лише статті М. Грушевського, М. Гехтера, Ю. Сірого, В. Галевича чи А. Силенка. Багато матеріалів щодо форм, яких набувала взаємодія українських селян і робітників, міститься у дописах, постійних рубриках «З життя селянських спілок», «З українського життя», практичних порадах з кооперації, інформації про сільськогосподарські виставки і особливості продажу сільськогосподарської продукції українськими спілками і товариствами.
Відділ кооперації був одним із найзмістовніших як у «Селі», так і «Засіві». Інформація на його сторінках є важливою для розуміння, у який спосіб і завдяки чому розвивався кооперативний рух у підросійській Україні на початку ХХ ст. Інформація, яку подавали автори дописів і статей у цій рубриці, давала не лише практичні поради, як створювати товариства, якими мали бути кроки селян, які хотіли створити найпростіше кооперативне товариство чи спілку. Усі ці матеріали мали просвітницький характер і мали на меті не лише інформувати про форми взаємодії, направлені на покращення матеріального добробуту українських селян, але й об’єднувати їх у єдиний суспільний організм.
Саме тому на сторінках «Села» і «Засіва» подавалася найрізноманітніша інформація щодо українського кооперативного життя і селянської кооперації в усіх її формах – чи то способів організації селянських спілок, чи спільного продажу зерна і іншої сільськогосподарської продукції, чи то аспектів роботи кредитних та споживчих товариств.
Кооперація в інтерпретації «Села» і «Засіва» була способом як підвищення добробуту селян та робітників, так і засобом духовного зростання, пробудження національної свідомості і єдності. Спільна праця, зростання освіченості і селянської грамотності мала стати основою нового способу життя і діяльності українців. Вважаючи на нові умови життя після революції 1905 р. в Росії і можливості, що відкривалися завдяки послабленню цензури щодо національної преси, М. Грушевський і його однодумці бачили очевидну практичну користь у тому, щоб завдяки поширенню ідей кооперації сприяти формуванню національної свідомості українських селян і робітників.
Висновки. Матеріали газети «Село» і його наступника «Засіву» свідчать про як широку популярність у селянсько-робітничому середовищу українських газет, написаних доступною народною мовою, так і ефективність пропаганди ідей української кооперації у народному середовищі через пресу. Селянські газети були новим явищем в українському суспільному житті, мали значний вплив на життя українського селянства і є відтак важливим джерелом з історії становлення української кооперації в Російській імперії на поч. ХХ ст.

UDC:
Ihor Tkachenko,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-8276-3778,
Candidate of Historical Sciences,
Leading Researcher,
Sector of Social Sciences,
Scientific and Organizational Department,
Presidium of the NAS of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: tkachenko@nas.gov.ua

KYIV NEWSPAPERS «SELO» AND «ZASIV» AS A SOURCE FOR THE HISTORY OF THE COOPERATIVE MOVEMENT IN UKRAINE AT THE BEGINNING OF THE 20TH CENTURY

The role of the Kyiv newspapers «Selo» and «Zasiv», published in 1909-1912, in the development of the cooperative movement in Ukraine was considered. It is shown that the topic of cooperation and the spread of its ideas among Ukrainian peasants was a key subject on the pages of these editions.
Keywords: «Selo» «Zasiv», cooperative movement in Ukraine, peasant’s cooperation, propaganda of the cooperation ideas.