Українські бібліотеки під час збройної агресії росії: стан та перспективи розвитку

Тези доповіді

УДК
Дем’яненко Людмила Григорівна,
ORCID 0000-0002-5160-2736
кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця
інформаційно-аналітичного відділу, Фонду Президентів України,
Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
Київ, Україна
e-mail: demjanenkol@ukr.net

УКРАЇНСЬКІ БІБЛІОТЕКИ ПІД ЧАС ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РОСІЇ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Актуальність розвитку українських бібліотек стала очевидною протягом останніх років війни, а нині вони є життєво необхідними установами, які потрібні суспільству. Бібліотека займає важливе місце у структурі наукових комунікацій, адже є шляхом, що забезпечує передачу та трансформацію інформації у процесі науково-інформаційної діяльності. У нових реаліях бібліотекарі України показали високий рівень знань, надзвичайно високий рівень комунікацій, швидке реагування на події, професійну мобільність та спроможність до змін, але цього замало, потрібна глобальна підтримка як державної влади, так зокрема і президентської, в цілому.
Ключові слова: Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, українські бібліотеки, інформаційний простір, інститут президентства, комунікативні центри.

Трансформаційні процеси в сучасній Україні охоплюють всі сфери суспільного життя, в тому числі політичну. При цьому реформування політичної системи набуває особливого значення, оскільки від якості владних інститутів значною мірою залежить ефективність усіх суспільних перетворень. Проголошення незалежності в 1991 р. стало вирішальним фактором упровадження інституту президентства в Україні. Протягом всього часу, інститут президентства в Україні зазнав багато змін, які так чи інакше впливали на політичну систему держави. Цей інститут і далі, безумовно, трансформуватиметься як у межах правового поля, так і в своєму функціональному змісті. Адже будь який політичний інститут має відповідати вимогам часу, актуальним потребам суспільства та змінам у політичній системі. Тому, особливе місце в політичній системі України займає інститут президенства, запровадження якого – само собою вже стало проявом політичної модернізації.
У сучасному інформаційному суспільстві стає дедалі популярнішим розвиток електронних ресурсів та дистанційний доступ до них. Тому часто президенти підтримують ініціативи з приводу інформатизації, використання електронних інформаційних ресурсів та оцифрування національного спадку, що зберігається в бібліотеках.
Кожен історичний період розвитку держави відповідним чином позначається і на пріоритетах діяльності бібліотек як важливих соціально комунікаційних інституцій. Неспровокована повномасштабна збройна агресія російської федерації проти України 24-го лютого 2022 року зачепила усі без винятку сфери суспільного життя і торкнулася кожного громадянина і мешканця України. Не оминула ця війна й українські бібліотеки. Нині бібліотекарі та бібліотеки приймають виклики, породжені війною та шукають рішення для подолання існуючих проблем та загроз.
У цей складний для науки час бібліотеки продовжують виконувати наукові дослідження в Україні, сприяють формальній і неформальній освіті, самоосвіті та саморозвитку. У цьому напрямі національні та обласні універсальні наукові бібліотеки підтримують науковців, студентів, аспірантів. Так, наприклад, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУ ім.  В.  І.  Вернадського) та Одеська національна наукова бібліотека (ОННБ) опублікували на сайтах корисну інформацію на допомогу вченим, зокрема про те, які наукові організації світу надають українським науковцям фінансову та грантову підтримку. Бібліотеки також інформують учених про можливість віддаленого доступу до баз даних наукової інформації, а також відкривають вільний доступ до нових інформаційних ресурсів, за допомогою яких учені зможуть продовжувати свою наукову роботу та плідно співпрацювати зі світовою науковою спільнотою (odnb.odessa.ua).
Роль бібліотек під час війни зростає і це доводить їх практична діяльність. І не лише тому, що вони якісно змінюють напрями своєї діяльності, а й тому, що стають комунікативними центрами не лише у великих містах, де є, здавалося б більше можливості, а й у районних громадах. Бібліотеки якісно змінюють не лише свої напрями діяльності, а й стають комунікативними центрами у цих громадах. Вони стають точкою опори та зростання соціального та людського капіталу. Долаючи серйозні виклики й загрози, бібліотеки навіть у воєнний час залишаються осередками інтелектуальної свободи та громадянської активності, провідниками національних ідей та європейських цінностей, просторами просвітництва і толерантності, культури, науки й освіти.
Надання послуг сучасними бібліотеками ґрунтується не тільки на використанні фонду конкретної установи. Нове бачення роботи передбачає використання принципово нових можливостей доступу до інформації незалежно від часу й місцезнаходження як документа, так і користувача.
З одного боку, бібліотека пропонує доступ до інформаційних ресурсів, що належать іншим суб’єктам інформаційного простору, у тому числі представленим у мережі Інтернет. З іншого – створює електронні інформаційні ресурси (бази даних, колекції оцифрованих документів, вебсайти та вебпортали), що перебувають за її фізичними стінами. Умовно кажучи, сучасна бібліотека стає вузловим центром, який концентрує та розподіляє інформаційні потоки, такі життєво необхідні в дуже складний воєнний час.
Але цього не достатньо для потужної роботи бібліотек у цілому.
Діяльність та розвиток бібліотек, буде успішною лише тоді, коли буде добре розвинені відносини/підтримка з владою, з відповідними адміністративними структурами, громадськими організаціями. Так, залучившись всеможливою підтримкою і допомогою надійних партнерів, бібліотеки та бібліотекарі зможуть розвиватися. Адже, у системі бібліотечно-інформаційного обслуговування найяскравішою проявляється специфіка взаємин бібліотек із зовнішнім середовищем. При взаємодії з органами влади та управління будь-якого рівня основною функцією бібліотеки стає інформаційне забезпечення процесів прийняття найоптимальніших управлінських рішень у галузі політичного, економічного, соціального регулювання проблем життєдіяльності держави.
Попри впровадження нових інформаційних технологій у практиці роботи бібліотек в останні роки, існує ряд факторів, що роблять процес обслуговування органів державної влади і управління надзвичайно трудомістким. До числа таких факторів, у першу чергу, відноситься специфіка інформаційних запитів цієї категорії користувачів, що характеризується широтою тематичного діапазону, частотою зміни потреб і виникнення нових. Зростання обсягу публікацій, збільшення вартості книг і періодичних видань на тлі недостатнього фінансування бібліотек, тривалі строки одержання першоджерел створюють ситуацію, за якої у бібліотеці стає недостатньо ресурсів для задоволення інформаційних потреб. Динамізм інформаційних потреб призводить до неможливості орієнтуватися у процесі обслуговування тільки на свої фонди й довідково-пошуковий апарат, що неминуче відстають від нового попиту.
Динаміка збільшення чисельності довідок, виконаних у пріоритетному режимі, вказує на величезну потребу в інформації органів державної влади і управління. А розвиток нових інформаційних технологій дає можливість і робить доцільним при інформаційному обслуговуванні спиратися як на власні ресурси, так і співпрацювати при виконанні запитів з бібліотеками всіх типів.
Сучасному інформаційному суспільстві стає дедалі популярнішим розвиток електронних ресурсів та дистанційний доступ до них. Тому часто самі президенти підтримують ініціативи з приводу інформатизації, використання електронних інформаційних ресурсів та оцифрування національного спадку, що зберігається в бібліотеках.
Про критичну ситуацію з бібліотечними фондами в Україні, розповіла директорка державної установи «Український інститут книги» Олександра Коваль, презентуючи Стратегію підтримки та розвитку читання в Україні, розраховану до 2032 року, під час міжнародної конференції на тему: «Читання задля демократії». Так, за її словами, в Україні зараз налічується 12 тисяч публічних бібліотек, але наразі складно сказати, скільки з них є справді активними. Близько 500 бібліотек були або повністю зруйновані, або пошкоджені під час війни. «Якщо ж говорити про поповнення бібліотечних фондів, то тут ситуація теж дуже негативна. У цілому в бібліотеках зараз зберігається 160 млн примірників книжок. Але 52 % з них – це книжки, видані до 1991 року. Загалом поповнення українськими книжками бібліотек в рік складає 0,3 %. …Ця урядова Стратегія передбачає дуже великі та водночас вкрай необхідні плани та заходи», – зазначила Коваль (mail.ukr.net).
Отже, відтак, на 100 % потрібно інформатизувати бібліотеки і у 10 разів збільшити поповнення фондів українських бібліотек. Крім цього, необхідно також відновлювати та реставрувати бібліотеки, які постраждали від війни.
Таким чином, щоб відповідати сучасним викликам громадян, громад і держави бібліотеки мають здійснити квантовий стрибок, а політики взяти лідерство і з думками про наступні покоління запропонувати їм нову і більш проактивну роль – модераторів і просторів для розвитку та навчання протягом життя, лабораторій місцевих ініціатив, інформаційних та соціальних центрів.

UDC
Lydmyla Demianenko,
ORCID 0000-0002-5160-2736,
Cand. of Sciences (Philology), Senior Researcher,
Information and Analytical Department, Fond of Presidents of Ukraine,
V. I. Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: demjanenkol@ukr.net

UKRAINIAN LIBRARIES DURING THE ARMED AGGRESSION OF RUSSIA: STATUS AND DEVELOPMENT PROSPECTS
The relevance of the development of Ukrainian libraries became obvious during the last years of the war, and now they are vital institutions that society needs. The library occupies an important place in the structure of scientific communications, because it is a way that ensures the transfer and transformation of information in the process of scientific and information activities. In the new realities, the librarians of Ukraine have shown a high level of knowledge, an extremely high level of communication, quick response to events, professional mobility and the ability to change, but this is not enough, we need global support from both the state government and the presidential government in general.
Keywords: V. I. Vernadsky National Library of Ukraine, Ukrainian libraries, information space, Institute of the Presidency, communication centers.