ПИТАННЯ ТЕОРІЇ КНИГОЗНАВСТВА НА СТОРІНКАХ «БІБЛІОЛОГІЧНИХ ВІСТЕЙ»

Тези доповіді

УДК 002.2:001.891.3:050.48(477)"192/193"
Ковальчук Галина Іванівна
ORCID http://orcid.org/0000-0001-8843-9584
доктор історичних наук, професор,
директор Інституту книгознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Київ, Україна
e-mail: kovalchuk@nbuv.gov.ua

ПИТАННЯ ТЕОРІЇ КНИГОЗНАВСТВА НА СТОРІНКАХ
«БІБЛІОЛОГІЧНИХ ВІСТЕЙ»

Зроблена спроба трактування розуміння книгознавства в публікаціях журналу «Бібліологічні вісті». Розглянуто питання співвідношення бібліології та книгознавства, еволюція відповідних поглядів укладачів і редакторів журналу. Коротко викладено суть основних теоретичних книгознавчих статей.
Ключові слова: «Бібліологічні вісті», теорія книгознавства, бібліологія, Ю. Меженко, М. Куфаєв, Д. Балика.

Для усвідомлення еволюції поглядів укладачів і редакторів названого журналу на бібліологію, адже саме вона дала йому назву, звернемо спочатку увагу на його перші номери. Як відомо, перші два номери журналу були створені на друкарській машинці. На обкладинці № 1 (серпень 1923 р.) був підзаголовок «Орган бібліологічної науки на Україні. Кн. І. Видає гурток бібліологів». Підзаголовок другого номера (вересень 1923 р.) – «Орган присвячений питанням книгознавства». Можемо зробити висновок, що фундатори журналу розуміли бібліологію і книгознавство як синоніми.
3-й (листопад 1923 р.) і 4-й (грудень 1923 р.) номери журналу, виготовлені вже в друкарні, обкладинок ще не мали, але титульні відомості буди надруковані зверху на першій сторінці. І тут теж радимо звернути увагу на підзаголовки назви видання, в т. ч французькою мовою: «BULLETIN DE BIBLIOLOGIE. Бібліографія – Бібліотекознавство – Бібліофілія – Книжна справа». Отже, бібліологія, в розумінні творців журналу, включала названі вище галузі, являючись, таким чином, комплексною, узагальнюючою наукою про книгу і книжкову справу.
Водночас серед тогочасних публікацій журналу «Бібліологічні вісті» можна виявити статті чи замітки, що безпосередньо стосуються теорії цієї узагальнюючої науки. Навіть вступна стаття до першого номеру журналу починається зі слів «Наука про книжку». Саме наука, а не практична галузь діяльності, пов’язана з виготовленням чи розповсюдженням видавничої продукції! Тут, до речі, стверджується, що вже тоді інтерес до бібліології поширювався й поглиблювався серед українських «наукових сил», і «численні кадри книгознавців і книголюбів розробляють бібліологічні дисципліни, студіюють різні галузі книгознавства».
Важливою в плані розуміння тогочасних завдань книгознавства є стаття директора Українського наукового інституту книгознавства (УНІК) і головного редактора «Бібліологічних вістей» Юрія Меженка в № 3 за 1923 р. під гучною назвою в дусі того часу «Про один з бібліологічних фронтів». Йдеться про необхідність підготовки кадрів книгознавців, адже за оцінкою автора, у перші пореволюційні роки «спішно готували кадри книжкових робітників… і не час було думати про ґрунтовну підготовку, про широкі серйозні знання, про фахову освіту для робітників книги». Серед теоретичних дисциплін, які УНІК пропонував для викладання на відповідних курсах, на перше місце, як не дивно, Ю. Меженко поставив історію книги.
Серед суто теоретичних книгознавчих статей, опублікованих на сторінках «Бібліологічних вістей», слід назвати праці ленінградського професора М. Куфаєва «Книга як поняття й предмет науки та бібліографія як документальна наука про книгу: розділ з філософії книгознавства» (1925 р.), де він зробив спробу конструювання структури книгознавства. Бібліологію він не ідентифікував з книгознавством, а вважав його філософією або методологією. Вчений подав також власне визначення поняття «книга». Ці ж питання він продовжив аналізувати в наступній статті «Книга й «формальна» метода» (1926, № 1), полемізуючи з О. Сидоровим. Питання розмежування та наукового оформлення окремих дисциплін книгознавства розглянуті також в «Бібліологічних вістях» у статті М. Куфаєва «Наукові та організаційні проблеми книговивчення» (1927, № 2). Тут протиставляється необхідність збирання й систематизації всього матеріалу з книжкової справи «книгознавству на службі революції». Розглянуто критико-бібліографічну стадію книговивчення, запропоновано схему книгознавства як окремої дисципліни. Знов озвучено проблему методології книгознавства – бібліології; підкреслено роль книгознавчого часопису та наголошено на необхідності з’їзду книгознавців. Праці Куфаєва, зрозуміло, були підготовлені російською мовою, але перекладені українською, відредаговані й адаптовані для українського читача, надруковані в «Бібліологічних вістях», вони об’єктивно зіграли важливу роль для розвитку вітчизняної науки про книгу. Проте питання, чи були вони цілком зрозумілі широкому загалу працівників книжкової галузі, лишається відкритим; можливо, вони й не розраховані на широкий загал.
Українську книгознавчу школу на сторінках «Бібліологічних вістей» найкраще представив Дмитро Балика, зокрема в статті «Ще про наукові та організаційні проблеми книговивчення» (звертаємо увагу на цей розповсюджений тоді у наукових студіях термін) у № 4 за 1927 р., в якій автор піддає критиці схему книгознавства М. Куфаєва і наголошує на її термінологічній невизначеності. Але ще в № 1 за 1926 р. «Бібліологічні вісті» опублікували певною мірою новаторську статтю Д. Балики «Аналітичний та синтетичний метод вивчення читачівства» (ще один призабутий термін, популярний у 1920-х рр.). Тут він розглядає напрями вивчення читачів у залежності від типу бібліотек і мети дослідження, способи і методи вивчення читачів. Слід наголосити, що книгознавча школа УНІК як раз і характерна вивченням нерозривного комплексу «книга-читач», і тільки в межах цього комплексу розглядала сутність книгознавства. Не можна не згадати також статтю Д. Балики «Про класифікацію друків за соціальним призначенням» (1927, № 1). Тут він, серед іншого, наводить типологію читачів і книг, торкається проблеми бібліопсихології, яка, до речі, представлена в «Бібліологічних вістях» також у статті Миколи Рубакіна «Про наукову постановку самоосвіти з погляду бібліологічної психології» (1926, № 1). Надзвичайно важливою для розуміння еволюції вітчизняного книгознавства є також стаття Д. Балики «Бібліологічна педагогіка як наука» (1930, № 2), де представлено її об’єкт, розділи, співвідношення бібліотечної та бібліологічної педагогіки, що сприймалось тоді саме як теорія книгознавства.

UDC 002.2:001.891.3:050.48(477)"192/193"
Halyna Kovalchuk,
ORCID https:// orcid.org/0000-0001-8843-9584
Doctor of Sciences (History), Professor,
Director of Institute of Book Studies
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine
Kyiv, Ukraine
e-mail: kovalchuk@nbuv.gov.uat

THE ISSUES OF BOOK SCIENCE THEORY ON THE PAGES OF «BIBLIOLOGICHNI VISTI»

An effort to define the understanding of book science in publications of the journal "Bibliologichni Visti» was made. The issues of relation between bibliology and book science and the evolution of relevant beliefs among compilers and editors of the journal were discussed. The main points of theoretical book science articles were succinctly stated.
Key words: «Bibliologichni Visti», book science theory, bibliology, Yu. Mezenko, M. Kufaiev, D. Balyka.