ОЛЕКСІЙ БОГОЛЮБОВ ПРО СОЦІАЛЬНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ НАУКИ В УКРАЇНІ: ЗА ДОКУМЕНТАМИ АРХІВУ ВЧЕНОГО

ЗаявникЄмчук Оксана Ігорівна (Україна)
ФорумМіжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Актуальні питання збереження та інноваційного розвитку наукових бібліотек» (2023)
ЗахідСекція 8. Архіви і наука: потенціал, інновації, професійні компетенції
Назва доповідіОЛЕКСІЙ БОГОЛЮБОВ ПРО СОЦІАЛЬНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ НАУКИ В УКРАЇНІ: ЗА ДОКУМЕНТАМИ АРХІВУ ВЧЕНОГО
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 930.253:929 (477) (Боголюбов О. М.)
Ємчук Оксана Ігорівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5096-7231,
кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
відділ археографії,
Інститут архівознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: vio@ukr.net

ОЛЕКСІЙ БОГОЛЮБОВ ПРО СОЦІАЛЬНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ НАУКИ В УКРАЇНІ: ЗА ДОКУМЕНТАМИ АРХІВУ ВЧЕНОГО

Проаналізовано документи особового архівного фонду О. М. Боголюбова з теми «Визначення соціальних факторів, що впливають на розвиток науки в Україні та протидіють йому як загроза національній безпеці». Зроблено висновок про високий авторитет вченого в наукових і державницьких колах країни.
Ключові слова: О. М. Боголюбов, соціальна історія науки, особовий архівний фонд, авторитет ученого, Інститут архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

В історію вітчизняної та світової науки доктор технічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Олексій Миколайович Боголюбов (1911–2004) увійшов як видатний учений у галузях математики і механіки, фундатор української школи з історії математичних дисциплін і талановитий педагог. Маючи широкі зацікавлення, він опублікував понад 500 наукових праць. О.М. Боголюбов володів багатьма іноземними мовами і першим розпочав глибоке вивчення історії механіки машин, залучивши великий масив зарубіжних джерел. До кола інтересів ученого входили питання розвитку математичної освіти в Україні, його цікавили філософські та методологічні принципи викладання механіко-математичних дисциплін.
З початку 1960-х років О. М. Боголюбов розробляв концепцію вивчення історії науки у тісній взаємодії з загальною історією, культурою та економікою, прослідив тему соціальної історії науки у таких працях, як: «Історія механіки машин» (1964); «Нариси з історії механіки» (1974); «Соціальна історія механіки в Україні, ХХ ст.» (1990); «Соціальна історія механіки» (1992).
У попередній нашій публікації «Маловідомі біографічні документи про історика науки Олексія Боголюбова» було розглянуто біографічні документи особової справи О. М. Боголюбова, що зберігаються в Архіві Президії НАН України. Наразі в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського триває опрацювання великого за обсягом особового фонду О. М. Боголюбова. У ході дослідження виявлено значну кількість документів, у яких висвітлено актуальні соціальні питання, що впливають на розвиток науки. Зокрема, звернемо увагу на робочі матеріали з розробки проблеми «Визначення соціальних факторів, що впливають на розвиток науки в Україні та протидіють йому як загроза національній безпеці», а також проєкт відповідної трудової угоди між О. М. Боголюбовим та Апаратом Ради національної безпеки при Президенті України від січня 1993 р.
Розглянемо ці основні положення.
По-перше, О. М. Боголюбов не погодився з офіційним визначенням науки як системи об’єктивних знань про дійсність, оскільки більшість наук не мають об’єктивності, навпаки, носять суб’єктивний характер, наприклад, дарвінізм або різні напрями філософії відповідно до їх творців. О. М. Боголюбов вважав науку такою сферою людської діяльності, яка є однією з продуктивних сил суспільства і займається виробленням та систематизацією знань. Система різних наук створюється на основі складних процесів диференціації та інтеграції. Гармонійний розвиток суспільства потребує злагодженого розвитку теоретичних і прикладних наук. Вибір дослідної теми, як стисле формулювання задуманої праці, О. М. Боголюбов вважав складним моментом наукового процесу, бо вона виникає у зв’язку з потребами людського життя, навіть коли здається далекою від нього.
На думку вченого, протягом 1939–1985 рр., незважаючи на еміграцію багатьох українців, страшні репресії та війну, обмеження наукових досліджень на урядовому або соціальному рівнях радянською ідеологією, все ж була створена потужна українська наука, де працювала значна кількість талановитих учених, які потребували бережного до себе ставлення і стимулів для зміцнення та розвитку їхнього наукового потенціалу.
О. М. Боголюбов визначив основні позитивні фактори, що вплинули на розвиток науки в Україні у ХХ ст., а саме: заснування Української академії наук у 1918 р., навколо якої згуртувалися кращі представники національної науки; українізація навчання і розвиток середньої та вищої освіти, збільшення кількості навчальних закладів і університетів; комп’ютеризація наукових досліджень і впровадження новітніх електронних розробок; інтеграція наук, особливо математики з економікою, фізикою, біологією, будівництвом тощо.
Учений підкреслював, що обов’язковим елементом наукових досліджень є публікація їх результатів, проте саме з цим пов’язано найбільша кількість негативних факторів, що впливають на розвиток науки і можуть нести загрозу національній безпеці. Наприклад:
– проблема плагіату, помилкових тверджень, підтасовка фактів; збільшення обсягу публікацій із низьким науковим рівнем, компіляція вже оприлюднених даних; збільшення строків підготовки публікацій, як наслідок – втрата їх актуальності;
– повторюваність тем досліджень, дублювання розробок одночасно в різних країнах, інститутах, боротьба за занадто швидкий результат;
– ускладнення орієнтації вчених у великих масивах інформації без знання іноземних мов; водночас з поширенням української мови виникла загроза плагіату українських наукових досліджень іншими мовами;
– шкідлива кадрова політика, засилля чиновництва, відтік талановитої молоді в інші сфери та за кордон; співавторство з непричетними до наукової праці впливовими особами; проблема лідерства, коли лідер може перекрити розвиток іншим колегам та учням.
Порушена О. М. Боголюбовим тема була згодом розвинута іншими вченими, наприклад, у дослідженнях Б. А. Маліцького, який показав фундаментальну роль науки та інновацій у забезпеченні системи національної безпеки та підготував схему періодизації розвитку української науки.
Аналіз підготовлених О. М. Боголюбовим документів засвідчує потужний інформаційний потенціал його архівної спадщини. Це також дає можливість зробити висновок про великий авторитет О. М. Боголюбова як вченого, до якого зверталися державні структури у вирішенні проблем націотворення в перші роки незалежності України.

UDC 930.253:929 (477) (Bogolyubov O. M.)
Oksana Yemchuk,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5096-7231
Candidate of Historical Sciences, Senior Research Associate,
Department of Archeography,
Institute of Archival Studies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: vio@ukr.net

OLEKSIY BOGOLYUBOV ABOUT THE SOCIAL FACTORS OF THE DEVELOPMENT OF SCIENCE IN UKRAINE: ACCORDING TO THE DOCUMENTS OF THE PERSONAL FOND

The documents of the personal archival fond of O. M. Bogolyubov on the topic «Definition of social factors, affecting the development of science in Ukraine and oppose it as a threat to national security» were analyzed. A conclusion was made about the high authority of the scientist in the scientific and political circles of the country.
Keywords: O. M. Bogolubov, social history of science, personal archival fond, the authority of the scientist, Institute of Archival Studies of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine