Протоколи засідань Президії НАН України у період 1961–1965 рр. як джерело з історії української науки

Тези доповіді

Розглядаються протоколи засідань Президії НАН України у період 1961–1965 рр. як джерело з реконструкції історії української науки і НАН України. З’ясовано, що в означений хронологічний період приймалися доленосні для розвитку академічної науки рішення, спрямовані на розвиток інноваційних напрямів досліджень, перебудови структури Академії, розбудови матеріально-технічної бази, розвитку міжнародного наукового співробітництва, підготовки наукових кадрів та інших напрямів діяльності найвищої наукової організації України.
Ключові слова: архівні джерела, протоколи, НАН України, українська наука, архів Президії НАН України.

Дослідження джерельної бази Архівного фонду Національної академії наук України (далі – АФ НАН України) уможливлюють неупереджене відтворення історії науки в Україні і НАН України зокрема. Зазначений напрям дослідження тривалий час успішно реалізується Інститутом архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського шляхом підготовки джерелознавчої серії видань з історії НАН України. Вагомою складовою розробки джерельного масиву АФ НАН України є дослідження документації з діяльності Президії АН УРСР, репрезентоване протоколами і прийнятими постановами, що зберігається в архіві Президії НАН України за описом «Секретаріат», загальним обсягом за період 1961–1965 рр. 39 справ (8355 арк.). В досліджуваний хронологічний період керівництвом Академії наук було прийнято 2419 постанов та оформлено 203 протоколи.
Систематизуючи подану у протоколах і постановах Президії АН УРСР інформацію за тематикою, зазначимо, що документи за період 1961–1965 рр. містять значний обсяг відомостей із науково-організаційних питань. До лютого 1962 р. АН УРСР очолював акад. О. В. Палладін, а з лютого 1962 р. – акад. Б. Є. Патон, під керівництвом якого відбулися значні структурні зміни в Академії. З метою упорядкування керівництва науковими дослідженнями Президія прийняла постанови про більш чіткі розмежування галузей досліджень в установах Академії. Масштабна реорганізація відбулася у 1963 р., коли до міністерств і відомств республіки інших організацій зі складу Академії наук було передано 5 інститутів, 56 відділів й інших структурних підрозділів, одну бібліотеку і 6 музеїв. В Академії наук створено 9 Відділень наук, у яких згруповано науково-дослідні установи відповідно до наукового профілю, а Відділення об’єднано у три секції Президії: Фізико-технічних і математичних наук; Хіміко-технологічних і біологічних наук; Суспільних наук. Реорганізовано 14 інститутів, проведено структурні зміни діяльності відділів у багатьох установах, ініційовано питання про створення Донецького відділення АН УРСР, яке постановою ЦК КПУ і РМ УРСР від 28 червня 1964 р. було прийнято і затверджено, ухвалено новий Статут АН УРСР.
З метою розширення тематики наукових досліджень у нових галузях і напрямах Президією АН розглядались питання координації досліджень у галузі суспільних і природничих наук, зосередження зусиль учених на інтенсифікації сільськогосподарського землеробства, виведення нових урожайних сортів сільськогосподарських культур, вивчення застосування біомінеральних добрив, розвитку наукових досліджень у галузі квантової хімії, застосування обчислювальних пристроїв у дослідження суспільних наук, дістали подальшого розвитку перспективні наукові розробки з гіпнопедії Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні.
Постанови Президії АН УРСР у 1961–1965 рр. свідчать, що було приділено велику увагу до виконання завдань директивних органів, спрямованих на розвиток промисловості країни, зокрема введення у дію енергетичних блоків на електростанціях (Київської гідроелектростанції на р. Дніпро та ін.), пов’язані з будівництвом Північно-Кримського каналу, обводнювальних систем на півдні УРСР, подальшої газифікації промислових і сільськогосподарських підприємств, створення і впровадження нової техніки, науково-експериментальних, дослідних і виробничих баз (а саме: «Нові культури» при Центральному республіканському ботанічному саду АН УРСР, випробувальний центр для проведення досліджень із народногосподарського використання вибуху, лабораторії для випробування біомінеральних добрив у виробничих умовах). Значно розширювався обсяг робіт з госпдоговірної тематики.
Важливим аспектом діяльності Президії АН УРСР стала організація підготовки наукових кадрів. Про це свідчать рішення клопотатися до Вищої атестаційної комісії Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти СРСР надати право радам окремих інститутів (історії, філософії, економіки, електрозварювання ім. Є. О. Патона, геологічних наук, механіки, біохімії та ін.) приймати до захисту кандидатські дисертації та присуджувати вчений ступінь кандидата, а в деяких установах – і доктора наук.
Низка постанов Президії розкриває аспекти питань підготовки наукових кадрів у тісній взаємодії з закладами вищої освіти України. Багаторазово керівництвом Академії наук обговорювались питання щодо проведення виставок наукових досягнень установ Академії наук і забезпечення участі у міжнародних наукових заходах (ХХІ сесії Міжнародного геологічного конгресу, у Міжнародному симпозіумі з нелінійних коливань, ХІІІ Міжнародному конгресі історичних наук, Міжнародному конгресі сходознавців, V Міжнародному з’їзду славістів та ін.).
У площині зору Президії перебували питання і матеріально-технічного забезпечення інститутів, для чого було створено відділ комплектації нової бази наукових установ (відділ матеріальних фондів) і поновлено роботу комісії науково-технічного постачання для придбання унікального наукового обладнання; організовувались патентні відділи в академічних установах. Оперативніше почали вирішуватися питання видавничої справи, зокрема, відбулось збільшення кількості наукових журналів, підвищився обсяг будівництва нових приміщень, зокрема, для інститутів фізико-математичного, геологічного, біологічного профілів, а також у регіонах.
Отже, документальні свідчення про діяльність АН УРСР у 1961–1965 рр., що містяться у комплексі протоколів засідань Президії АН УРСР, мають вагомий інформаційний потенціал для вивчення історії розвитку організації наукових досліджень чільної наукової установи України, становлення нових інноваційних напрямів наукових досліджень, діяльності провідних вітчизняних учених і висвітлюють значний внесок Академії наук у розвиток народного господарства і піднесення економічних потужностей України.

UDC 001.32(069:929)+093.253“1961/1965”
Indychenko Hanna,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-2225-0214,
Сandidate of Historical Sciences,
Head of Department of History of the Academic Science,
Institute of Archival Studies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: Indychenko@ukr.net
Verbitska Oksana,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-1459-954X,
Candidate of Philosophy,
Senior Researcher,
Department of History of the Academic Science,
Institute of Archival Studies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: xenaver@ukr.net
PROCEEDINGS OF THE MEETINGS OF THE PRESIDIUM OF THE NAS OF UKRAINE IN THE PERIOD 1961–1965 AS A SOURCE FROM THE HISTORY OF UKRAINIAN SCIENCE
The minutes of the meetings of the National Academy of Sciences of Ukraine in the period 1961–1965 are considered as a source for the reconstruction of the history of Ukrainian science and the National Academy of Sciences of Ukraine. The information contained in the proceedings of the meetings and resolutions of the governing body of the Academy of Sciences was systematized and analyzed. It was found that in the specified chronological period, decisions were made that were fateful for the development of academic science, aimed at the development of innovative directions of research, restructuring of the structure of the Academy, development of the material and technical base, development of international scientific cooperation, training of scientific personnel and other areas of activity of the highest scientific organization of Ukraine.
Keywords: archival sources, proceedings, NAS of Ukraine, Ukrainian sciences, archive of the Presidium of the NAS of Ukraine.