УКРАЇНСЬКІ БІЖЕНЦІ У ДЕРЖАВАХ ЄВРОПИ : ДОСЛІДЖЕННЯ НА БАЗІ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ ПРОЦЕСІВ ЇХ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ

ЗаявникКулицький Сергій Петрович (Україна)
ФорумМіжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Актуальні питання збереження та інноваційного розвитку наукових бібліотек» (2023)
ЗахідСекція 3. Науково-інформаційні ресурси наукових бібліотек в системі соціально-правових комунікацій
Назва доповідіУКРАЇНСЬКІ БІЖЕНЦІ У ДЕРЖАВАХ ЄВРОПИ : ДОСЛІДЖЕННЯ НА БАЗІ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ ПРОЦЕСІВ ЇХ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

УДК 027.(06):[316.35+316.4](4)
Кулицький Сергій Петрович,
https://orcid.org/0000-0001-5388-1807
кандидат економічних наук, доцент, старший науковий співробітник,
відділ політологічного аналізу,
Центр дослідження соціальних комунікацій,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ , Україна
e-mail : kulitskysp @ukr.net

УКРАЇНСЬКІ БІЖЕНЦІ У ДЕРЖАВАХ ЄВРОПИ : ДОСЛІДЖЕННЯ НА БАЗІ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ ПРОЦЕСІВ ЇХ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ
На базі інформаційних ресурсів наукової бібліотеки досліджувались проблеми соціальної адаптації українських біженців у країнах Європи. Ситуація з працевлаштуванням українських біженців краще у країнах із нижчим мовним бар’єром: Польща, країни Балтії.
Ключові слова: біженці, інформаційні ресурси, наукова бібліотека, ринок праці, соціальна адаптація, соціальні комунікації, трудові мігранти.
Повномасштабна воєнна агресія Росії проти України поставила на порядок денний українського суспільства широкий спектр проблем, що потребують свого розв’язання. Однією з них є проблема українських вимушено переміщених осіб / біженців. Повномасштабна російська воєнна агресія створила в Україні ситуацію, яка характеризується надзвичайно високим ступенем невизначеності щодо подальшого перебігу подій. Як зазначав Ф.Х. Найт, невизначені ситуації – унікальні. Відсутність частих повторів таких ситуацій виключає можливість їх кількісної оцінки. Тому через наявність вагомих інформаційно-психологічних і соціально-комунікативних складових процесу соціальної адаптації українських біженців до життєдіяльності у країнах Європи, дослідження цієї проблеми може бути особливо результативним на базі інформаційних ресурсів наукової бібліотеки.
Зокрема, було проаналізовано результати соціологічних опитувань, проведених Соціологічною групою «Рейтинг», Інститутом соціології НАН України, Фондом «Демократичні ініціативи «ім. Ілька Кучеріва», соціологічними та маркетинговими компаніями Gradus Research Company, Grс Ua, Info Sapiens і сайтом з пошуку роботи Work Ua. Проведений аналіз цих опитувань дав змогу визначити мотивацію українських біженців щодо вибору країни їх перебування; проблеми, з якими вони стикаються; ієрархію їх потреб у місцях перебування; стан трудової зайнятості та працевлаштування українських біженців тощо. Аналіз результатів цих опитувань, за наявності відповідної інформації, коригувався з урахуванням повідомлень ЗМІ.
Дослідження проблем українських біженців і ринку праці проводилось у дві хвилі. Перша хвиля охоплювала збір інформації у період лютий – червень 2022 р. Друга хвиля – у період липень 2022 р. – січень 2023 р. Ці періоди часу характеризувалися значними змінами на театрі бойових дій російсько-української війни, ситуації в українській економіці та у соціальній психології українського суспільства. Нині моніторинг інформаційних ресурсів з цієї проблематики продовжується.
Протягом 2022 р. відбувався процес соціальної адаптації українських біженців до умов проживання за кордоном. За даними ООН, найбільше українських біженців перебуває нині у Польщі, Німеччині та Чехії. До того ж Польща є найпопулярнішою країною Європи серед українських трудових мігрантів. А до Німеччині та Чехії на заробітки, як правило, відправлялося менше українських трудових мігрантів, ніж до Італії, Іспанії та Португалії.
Утім, нинішній потік українців за кордон представлений, в основному, біженцями, а не трудовими мігрантами як раніше. Відмінності між цими соціальними категоріями громадян полягають у різній статево-віковій і професійній структурі та різній мотивації для виїзду за кордон. Зазначені відмінності проявляються у проблемах з працевлаштуванням українців за кордоном та у поверненні великої кількості наших громадян в Україну. Хоча у 2022 р. на закордонному ринку робочої сили українські біженці заповнили вагому частину пропозиції вітчизняної робочої сили, яка раніше формувалась за рахунок традиційних трудових мігрантів з України.
Як засвідчив аналіз результатів соціологічних опитувань та повідомлень ЗМІ, протягом 2022 р. серед життєвих пріоритетів українських біженців за кордоном усе більшого значення набував пошук роботи, а не просто отримання якоїсь матеріальної та фінансової допомоги. Причому серед осіб, що виїхали за кордон 2/3 складали кваліфіковані робітники, фахівці технічного та гуманітарного профілю, природничих наук, менеджери різного рівня та підприємці. З іншого боку, у попередні роки українські трудові мігранти займались переважно фізичною працею й до того ж не завжди такою, що вимагала високої кваліфікації. Також серед українських біженців за кордоном переважають жінки й діти, а також відносно багато осіб пенсійного віку. Тому в українських біженців виникають проблеми з працевлаштуванням у країнах перебування. До цього ще треба додати наявність мовного та інституційного бар’єрів на ринках праці держав-реципієнтів біженців з України.
Проведене на базі ресурсів НБУВ дослідження свідчить, що українські біженці за кордоном працюють, в основному, не за фахом, часто на роботах, що не потребують високої кваліфікації. Ситуація з працевлаштуванням українських біженців краще у країнах Європи з нижчим мовним бар’єром, як то Польща та країни Балтії. В останніх, завдяки тому, що значний відсоток місцевого населення розуміє російську мову, значно полегшуються соціальні комунікації українських біженців.
Так, за даними Служби зайнятості Литви, у 2022 р. 8% з працюючих тут українських біженців, працювали на висококваліфікованих посадах. Це – фахівці з бізнесу та адміністрування, фахівці в галузі охорони здоров'я (лікарі, медичні сестри, ветеринари), фахівці з навчання, інформаційних технологій, фахівці з фізики, інженерії, в галузі права, соціальної сфери, культури. 68% українців працювали на роботах, які потребують середньої кваліфікації: спеціалістами з обслуговування клієнтів, продавцями, будівельниками, механіками електромеханічного та електронного обладнання, операторами стаціонарного обладнання, водіями. Близько 24% українців працювали на некваліфікованих роботах.

UDC 027.(06):[316.35+316.4](4)
Sergii Kulytskyi,
https://orcid.org/0000-0001-5388-1807
Ph. D. (Economics), Assistant Professor, Senior Researcher,
Department of Political Science Analysis,
Social Communications Research Center,
V. I. Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail : kulitskysp @ukr.net

UKRAINIAN REFUGEES IN EUROPEAN COUNTRIES: RESEARCH OF THEIR SOCIAL ADAPTATION PROCESSES ON THE BASE OF INFORMATION RESOURCES OF THE SCIENTIFIC LIBRARY
Problems of social adaptation of Ukrainian refugees in European countries were studied based on the information resources of the scientific library. The situation with the employment of Ukrainian refugees is better in countries with a lower language barrier: Poland, the Baltic states.
Keywords: refugees, information resources, scientific library, labor market, social adaptation, social communications, labor migrants