АРХІВ ЛЬВІВСЬКОЇ ЛАТИНСЬКОЇ КАПІТУЛИ У XVII СТ. (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ХРОНІКИ ЯНА ТОМАША ЮЗЕФОВИЧА)

Тези доповіді

УДК 930.25:272(477.83–25)“16”(093.3)
Капраль Мирон Миколайович,
ORCID https://orcid.org/ 0000-0002-1317-2894,
доктор історичних наук, професор, керівник Львівського відділення,
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського Національної академії наук України,
Львів, Україна
e-mail: m.kapral@yahoo.com

АРХІВ ЛЬВІВСЬКОЇ ЛАТИНСЬКОЇ КАПІТУЛИ У XVII СТ.
(ЗА МАТЕРІАЛАМИ ХРОНІКИ ЯНА ТОМАША ЮЗЕФОВИЧА)

Розглянуто склад і функціонування архіву Львівської латинської капітули XVII ст. у світлі матеріалів хроніки львівського історика Яна Томаша Юзефовича. Основу архіву склали акти капітули, що не збереглися до сьогодні, і консисторські акти духовного суду Львівської латинської архидієцезії. Одним із найцінніших документів збірки став акт Берестейської унії 1596 р.
Ключові слова: архів, Львівська латинська капітула, Ян Томаш Юзефович, «Історія Львівської архидієцезії (1614–1700)», консисторські акти.

Під час Другої світової війни архів Львівської латинської капітули зазнав значних втрат, багато цінних джерел не збереглися. Після війни архівні матеріали були розпорошені серед архівних установ України та Польщі. Про склад архіву капітули маємо уривкові відомості з окремих джерел і незначної літератури (Томаш Піравський, Станіслав Зайончковський, Юзеф Каня).
У пропонованому дослідженні поставлено мету на підставі хроніки львівського історика Яна Томаша Юзефовича «Історія Львівської архидієцезії (1614–1700)» дослідити основні масиви документів архіву і розглянути практичне використання документів в історичній праці.
Архів Львівської латинської капітули у XVII ст. зберігався в окремій кімнаті, в капітульному будинку, що розташовувався неподалік від львівської катедри Успіння Діви Марії – головного храму Львівської латинської архидієцезії. За описом архидієцезії початку XVII ст. львівського суфрагана Томаша Піравського, документи архіву поділялися на привілеї, права та інші документи, що використовувалися в судових справах. Документи застосовували для захисту правових надань і майнових прав львівських архиєпископів, капітули, катедрального храму, а також костелів у селах і містах Львівської латинської архидієцезії. Усі документи зберігалися у скрині і були скріплені печатками капітули. Капітула обирала з свого грона одного священника, котрий опікувався архівом. На початку XVII ст. це був канонік-архидиякон, у пізніші часи доступ до документів мали канонік-канцлер, а також прокуратор, що відповідав за юридичний захист інтересів капітули у судах Речі Посполитої.
Львівський історик, одночасно і канонік, Ян Томаш Юзефович (1662–1728) написав свою відому «Історію Львівської архидієцезії (1614–1700)», і також хроніку подій у Львові та на українських землях XVII ст. саме на основі архіву Львівської капітули. Праця Я. Юзефовича, що писалася у перших десятиліттях XVIII cт., рясніє маргінальними примітками, які показують часте використання архівних документів львівського архівосховища. Я. Юзефович уважно переглядав документи найцінніших зібрань архіву: акти Львівської капітули і записи консисторського суду XVII ст. Автор хроніки цитує ці документи настільки часто, що, на нашу думку, половина всіх маргінальних нотаток стосувалася саме капітульних і консисторських актів.
Змістовно церковні акти передавали головні події з внутрішньоцерковного життя, що відбувалися в різні роки. Як правило, львівський канонік розпочинав оповідь із переказу основних ухвал березневої сесії капітули, що скликалася під час Великого посту, вирішуючи насамперед організаційні питання розвитку структур Львівської архидієцезії. Вістки з заповітів духовних і світських осіб, вироків судових інстанцій, тривалих процесів тощо автор вишукував на сторінках консисторських книг.
Проте з цих важливих джерел церковного характеру до нашого часу дійшли тільки консисторські акти, а капітульні було втрачено в роки Другої світової війни.
Сучасному досліднику згадані вище записи легко ідентифікувати: автор подає номер сторінки актової книги, і дуже часто й рік, а також докладне датування за днями релігійних свят. З огляду на безповоротну втрату капітульних книг, джерельна інформація хроніста, базована на цих документах, стає унікальною, оскільки про ці факти не можна дізнатися з інших історичних джерел.
Усі заповіти, розпорядження останньої волі львівських архиєпископів і каноніків складалися в архіві капітули на збереження. Після смерті церковних служителів їхні імені вносилися до консисторських актів і ставали правозобов’язальними документами. Втім львівський хроніст вказав на кілька випадків, коли у XVII ст. до архіву давали тестаменти й світські особи, котрі ставали меценатами церкви, роблячи значні легати на її користь. Це, наприклад, подільська підчаша Ельжбета Яцимірська, яка заповіла 10 тис. злотих на капітулу у 1637 р.
Маючи вільний доступ до архіву капітули, Я. Юзефович використовував окремі акти, записки, щоденники і манускрипти, які відкладалися у ньому, але не потрапляли на сторінки актових книг.
В архіві капітули зберігся оригінал Берестейської унії 1596 р. з підписами та печатками київського митрополита Михайла Рагози та інших руських владик. Очевидно, це був примірник, що був виданий на руки латинського духівництва, яке брало участь у соборі. У 1612 р., після смерті ґнезненського архиєпископа, примаса Польщі Яна Тарновського, акт унії подарував архіву Львівської архидієцезії його племінник Кшиштоф Харбінський, влоцлавський схоластик, добжинський архидиякон. На сьогодні цей цінний для церковної історії українських земель документ зберігається у Центральному державному історичному архіві Львова.
У своїй хроніці Я. Юзефович використовує залишену в архіві капітули львівських архиєпископом Яном Прухницьким генеалогію руських князів Бибельських, з роду яких він себе виводив. Цей унікальний і цінний генеалогічний документ демонстрував не лише шляхи асиміляції давніх українських шляхетських родин, а й вказує на нові ментальні елементи ранньомодерного часу в конфесійно змішаному регіоні.
Деякі з капітульних джерел виявилися справді унікальними і, на жаль, з часом втраченими. Так, наприклад, львівський хроніст під 1679 р. записує новину про випадкову знахідку «у позолоченій кулі, під хрестом верхньої вежі» латинської катедри пергаментного аркуша з біографічними відомостями про каноніка Якуба Ґавата (Ґаватовича), котрий вперше в 1619 р. опублікував інтермедії українською мовою.
Капітула уважно ставилася до збереження своїх документів. У 1636 р. церковна колегія оприлюднила ухвалу не видавати оригінали актів без зобов’язання їх повернути на зберігання до архіву. І в 1676 р. львівські каноніки розпорядилися не допускати навіть священників до архівних джерел без супроводу відповідальних за збереження архівних документів осіб.
Втім львівський хроніст зауважував певні проблеми у збереженості документів, їх описі та систематизації. У 1694 р. канцлер капітули мав зробити інвентар усіх книг і документів архіву, проте не виявив старанності і не був покараний за бездіяльність, а в архіві, за словами хроніста, «записи робили миші та щурі». Хоч це було явним перебільшенням і ніщо не заважало Я. Юзефовичу повними пригорщами черпати з цього архіву численні свідчення актових документів капітульних, консисторських книг та інших цінних збірок архіву, що послугували підставою для його відомої хроніки.

UDC 930.25:272(477.83–25)“16”(093.3)
Myron Kapral,
ORCID https://orcid.org/ 0000-0002-1317-2894,
Doctor of Historical Sciences, Professor,
Head of the Lviv Branch,
M. S. Hrushevsky Institute of the Ukrainian Archaeography and Source Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine,
Lviv, Ukraine
e-mail: m.kapral@yahoo.com
ARCHIVES OF THE LVIV LATIN CHAPTER IN THE 17th CENTURY (BASED ON MATERIALS FROM THE CHRONICLE OF JAN TOMASH JÓZEFOWICZ)
The composition and functioning of the archive of the Lviv Latin Chapter of the 17th century have been examined in the light of materials from the chronicles of Lviv historian Jan Tomasz Józefowicz. The foundation of the archive consisted of the acts of the chapter, which have not survived to the present day, as well as the consistorial acts of the spiritual court of the Lviv Latin Archdiocese. One of the most valuable documents in the collection is the Act of the Union of Brest of 1596.
Keywords: archive, Lviv Latin Chapter, Jan Tomasz Józefowicz, "History of the Lviv Archdiocese," consistorial acts.