Е-колекція "Літературно-художні журнали доби українізації"

Тези доповіді

УДК

Лощинська Наталія Василівна,
ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6535-5863
кандидатка філологічних наук,
доцентка, старша наукова співробітниця
відділу інформаційно-комунікаційних технологій,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Київ, Україна
e-mail: Loschynska@nbuv.gov.ua

Е-КОЛЕКЦІЯ «ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІ ЖУРНАЛИ ДОБИ УКРАЇНІЗАЦІЇ»

У статті проаналізовано можливості електронної колекції «Літературно-художні журнали доби українізації» у дослідженні історико-культурної спадщини України періоду 20–30-х років ХХ ст. в електронному середовищі; досліджено принципи її рубрикації, семантичні інструменти для організації віддаленої роботи читачів з урахуванням сучасних вимог до бібліотечних цифрових ресурсів та джерел наукової інформації.
Ключові слова: журнал, періодика, електронна колекція, оцифрування, електронний ресурс, українізація.

Електронна бібліотека «Україніка», сформована колективом бібліотекарів та науковців Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, є зібранням документів і матеріалів з вітчизняної історії, культури, етнографії, фольклору, географії тощо. Одним із видів сегментації інформації в ньому та способів створення ефективного доступу до масштабних електронних ресурсів є об’єднання їх в окремі історико-культурні одиниці – колекції. В електронній бібліотеці «Україніка» НБУВ наявні більше 20 колекцій. Ми дослідили одну з них – «Літературно-художні журнали доби українізації». При описі цифрових колекцій послуговуються міжнародним стандартом ISO 27730:2012 : «Міжнародний стандартний ідентифікатор колекцій» (International Standard Collection Identifier, ISCI). Обов’язковими елементами є: назва; опис (анотація); мова; ідентифікатор колекції; місце розташування; режим доступу; власник; тема (предмет); особа, відповідальна за формування колекції; тип ресурсів; формат ресурсів; колекція вищого рівня; колекція нижчого рівня; пов’язані колекції. Колекція «Літературно-художня періодика доби відродження» була започаткована в 2019 році й належить до тематичних. Вона пов’язана з рядом інших колекцій за різними критеріями: хронологією, територією, персоналіями, мовою тощо. Аналіз змістового наповнення журналів «Червоний шлях», «Глобус», «Вапліте», «Життя й революція», «Гарт» та ін. дозволив уніфікувати їх контент та зумовив таку рубрикацію для внутрішнього упорядкування е-колекції: українська література, зарубіжна література, українське і зарубіжне літературознавство, мистецтво, хроніка, суспільні науки, природничі науки, політика, архівні матеріали, публіцистика, мемуаристика, бібліографія. Наразі е-колекція ««Літературно-художні журнали доби українізації» містить 286 документів. Планується оцифрування у перспективі журналів «Життя й революція», «Гарт», «Плуг», «Глобус», «Нова генерація». 20–30-і роки ХХ ст., відомі як роки запровадження політики українізації, становлять складний і неоднозначний період у житті України загалом та в історії літератури зокрема. Це був той час, коли періодика була майже єдиним джерелом, на базі якого вона формувалась. У період відродження літературно-художні журнали не лише пропагували художню творчість, а й виконували функцію популяризатора громадсько-політичної думки, нових філософсько-естетичних ідей, мистецьких напрямів, критичної думки. «Загалом періодика про мистецтво слова характеризується соціальною інституціалізованістю, виступає самостійним гравцем у просторі соціальних комунікацій». Завдяки мобільності в журналах найкраще відображається темп літературного життя, його динаміка. І так було не лише в досліджуваний період. Як писав І. П. Житецький, «українські громадяни завше пам’ятали, що без преси, без свого часопису українська справа ніяк не може вийти на шлях справжнього національного життя». Журнали доби українізації, такі як «Глобус», «Життя й революція», «Шляхи», «Шляхи мистецтва», «Критика», «Книгар», «Плуг», «Гарт», Аспанфут», «Червоний шлях» та ряд інших, становлять питому складову історії української радянської літератури. Успадкувавши кращі традиції старшого журнального «покоління», до якого належать «Киевская старина», «Літературно-науковий вісник», «Правда», «Житє і слово», вони стали представниками новаторських пошуків, сміливих експериментів в області тематики, стилістики, течій, шкіл, напрямів. Основними рисами колекції «Літературно-художні журнали доби українізації» є
- цілісність зібрання;
- взаємозв’язок поданих в колекції документів;
- повнота відображення предмета колекції за тривалий період його розвитку;
- єдині принципи відбору матеріалу;
- спільний інтерфейс;
- можливість багатоаспектного пошуку елементів колекції.
Кількісні і якісні показники літературно-художніх видань відображають стан літературного процесу на певному етапі і слугують одним з джерел вивчення історії літератури та літературної критики. Широкий асортимент літературної періодики свідчить про активний органічний розвиток літературного процесу в країні, про його життєвість та потенційні можливості. Її введення до цифрового середовища забезпечить інтеграцію бібліотечно-інформаційних ресурсів НБУВ у сучасний електронний інформаційний простір. Завдяки ґрунтовному аналізу принципів побудови, семантичних інструментів, змістового наповнення однієї з найцікавіших електронних колекцій вперше було розкрито роль і значення використання такого виду цифрової гуманітаристики для дослідників Розстріляного відродження та пересічних користувачів, котрі цікавляться історією української культури.

UDC
Nataliia Loshchynska,
ORCID http://orcid.org/0000-0001-6535-5863,
PhD in Philological Sciences, Senior Research Associate, Associate Professor,
Institute of Information Technologies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine, Kyiv, Ukraine
e-mail: Loschynska@gmail.com

E-COLLECTION «LITERARY AND ARTISTIC MAGAZINES OF THE ERA OF UKRAINIZATION»

In the article is analyzed the possibilities of the electronic collection "Literary and artistic journals of the era of Ukrainianization" in the study of the historical and cultural heritage of Ukraine in the period of the 20s and 30s of the 20th century. in the electronic environment; to investigate the principles of its classification, semantic tools for the organization of remote work of readers, taking into account modern requirements for library digital resources and sources of scientific information.
Keywords: magazine, periodical, electronic collection, digitization, electronic resource, Ukrainianization.