Українське музичне мистецтво в афішних друках УСРР 1922-1932 рр.

ЗаявникДояр Лариса Василівна (Україна)
ФорумМіжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Актуальні питання збереження та інноваційного розвитку наукових бібліотек» (2023)
ЗахідСекція 9. Музична культура і музичні фонди бібліотек та архівів в умовах сьогодення: до 100-річчя журналу «Музика»
Назва доповідіУкраїнське музичне мистецтво в афішних друках УСРР 1922-1932 рр.
Інформація про співдоповідачівбез співавторів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

УДК 94(477)
Дояр Лариса Василівна,
ORCID: 0000-0003-0789-2462,
Кандидатка історичних наук, доцентка,
завідувачка відділу "Державний архів друку",
Книжкова палата України імені Івана Федорова,
Київ, Україна,
email: lardoyar@ukr.net

УКРАЇНСЬКЕ МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО В АФІШНИХ ДРУКАХ УСРР 1922-1932-х рр.

Представлена стаття продовжує серію авторських студій, присвячених вивченню друкованих видань України ХХ ст. Спираючись на фонд образотворчих друків 1922-1932 рр., авторка здійснила контент-аналіз постерних (афішних) видань УСРР музичного змісту.

Ключові слова: музичне мистецтво, музичний концерт, анонс-афіша, Українська державна філармонія, Одеське філармонічне товариство

Постановка проблеми. Серед образотворчих друків міжвоєнного періоду доволі інформативно виглядають афішні видання, що закликали глядачів на музичні концерти.
Виклад основних матеріалів дослідження. Друки, які сповіщали про названі заходи, були сповнені різними іменами, жанрами та виконавськими формами. Сольний виконавець Костянтин Паляєв (одночасно, професор Київського музичного технікуму) мету своїх концертів вбачав у тому, щоб ознайомити "маси робітництва з найцікавішими зразками української та російської романсової літератури" [1, од. зб. 26-013]. Його виступи в форматі радіо-театру відбувалися у супроводі піаніста, випускника Київської консерваторії, майбутнього теоретика ансамблевої гри Іллі Ісаковича Тамарова (1899-1966). У фонді образотворчих друків за 1927 р. збережено програму 2-го концерту камерної співачки Лідії Вирлан [1, од. зб. 27-016]. Остання під егідою Одеського філармонічного товариства виконувала твори на музику Р. Глієра, С. Танєєва, А. Дзегеленок, А. Лур'є, С. Прокоф'єва, І. Стравінського, А. Александрова. Вагомою музичною подією для міста Миколаєва став виступ всесвітньовідомого бас-соліста Олександра Батуріна [1, од. зб. 28-039]. Разом зі скрипалькою Розою Уманською та піаністом В. Владимировим 9 серпня 1928 р. співак дав єдиний концерт у приміщенні Миколаївського міського театру імені Миколи Скрипника. В афіші повідомлялося, що Олександр Батурін набув світової слави у 24 роки! В січні 1929 р. в залі Київської консерваторії відбулися концерти оперної співачки (меццо-сопрано) Надії Вельтер [1, од. зб. 29-007]. Афіша Української державної філармонії у 1932 р. розповіла про блискучі концерти співака (бас-кантанте) Івана Стешенка [1, од. зб. 32-230].
Анонс-афіша Одеського філармонічного товариства (ОФТ) повідомляла про концерт симфонічного оркестру під управлінням видатного диригента Арія Мойсейовича Пазовського (1887-1953) [1, од. зб. 26-021]. Серед поширених в Одесі заходів були концерти фортепіанної та скрипальної музики, де виступали В. Горовиць, Г. Нейгауз, В. Софроницький, Н. Мильштейн, Н. Бліндер. Окрім того, у місті проходили вечори сонатної та єврейської музики, концерти для відпочивальників та членів клубу "Інтимники". 22 жовтня 1932 р. Українська державна філармонія організувала 1-й симфонічний концерт власного оркестру у Харкові (на той момент колектив налічував 85 музикантів, а його диригентом був професор Я. Розенштейн) [1, од. зб. 32-208]. Ім'я видатного віолончеліста Якова Абрамовича Розенштейна (1887-1946) золотими літерами вписано в історію музичного мистецтва України: митець був прославленим диригентом Харківського та Київського оперних театрів, засновником Харківського філармонічного оркестру, першим диригентом Симфонічного оркестру Українського радіо.
У 1929 р. у місті Сталіно гастролював "Державний квартет імені Чайковського" у складі Михайла Гарлицького, Бориса Епштейна, Ізяслава Динова, Володимира Ципоріна [1, од. зб. 29-001], а у залі Одеської міської ради виступав знаменитий Державний квартет імені Вільйома у складі Ансельма Свирського (альт), Олександра Старосельського (2-га скрипка), Михайла Симкіна (1-ша скрипка), Петра Кутьїна (віолончель) [1, од. зб. 29-043], які грали на старовинних інструментах знаменитих французьких і італійських майстрів! На початку 1930 р. Українська державна філармонія анонсувала виступ італійського піаніста Карло Цеккі [1, од. зб. 30-050], а в листопаді 1932 р. у Харкові відбулися концерти українського піаніста (походив з Житомира), колишнього студента Київської консерваторії Натана Юхимовича Перельмана (1906-2002) [1, од. зб. 32-209].
Популяризацією музичного мистецтва серед населення займалося Державне концертне бюро. Останнє поширювало абонементи на багаторазове відвідування концертів класичної музики за пільговою ціною. Так, сезон 1927-1928 рр. передбачав концерти за участю віолончеліста Жозефа Сігетті та піаніста Ігнаца Штрасфогеля [1, од. зб. 27-021]. В програмі їх виступів були твори Кореллі, Баха, Моцарта, Бели Барток, Шимановського, де Фалля Крейслера. Користуючись абонементом, шанувальники музики могли послухати симфонічні оркестри під диригуванням Оскара Фріда, Фріца Стідрі, Миколи Малько; насолодитися сольним співом В.І. Началова, оперними аріями у виконанні тенора Д. Смірнова; побачити концерт Петрі-Задора, виконаний на двох роялях одночасно; ознайомитися з грою на клавесині у виконанні Аліси Елерс; послухати першу гітару світу Андре Сеговія, піаністів Любку Колессу та Мікаеля Задору.
12-13 травня 1928 р. у Маріуполі відбулися гастролі виконавця єврейських пісень А.А. Шолоши [1, од. зб. 28-030]. Артист виступав у приміщенні "Зимового театру", анонс його виступів (накладом у 1,5 тис. примірників) здійснила друкарня видавництва "Наша правда". У 1930 р. у Першотравенську виступала виконавиця жанрових та етнографічних пісень С.В. Ребікова [1, од. зб. 30-067].
Анонс виступу бандуристів у складі таких виконавців, як Бартошевський, Борець, Копан, Яценко, Данилевський, Комаренко, Дзюбенко, Андрійчик був уміщений в афіші "Концерту Першої Української художньої капели", виданій 4-ою друкарнею Києва накладом у 500 примірників [1, од. зб. 29-048]. Афіша "Бандурист-новатор Іван Мартинович Коронний" [1, од. зб. 30-047] наводила фото музиканта та повідомляла, що він є сатириком і гумористом. Плакат був виданий Харківським "Маспромкомбінатом" невеликим (у 300 примірників) накладом. Оскільки довоєнна творчість харків'янина І.М. Коронного (1899-1964) на сьогоднішній день є невідомою, афіша вписує додатковий рядок у біографію музиканта. До складу іншого ансамблю бандуристів входили виконавці партій сопрано (О.І. Віноградова, О.Е. Куніцина), меццо-сопрано (А.І. Морозова, Л.І. Бобова), тенори (М.І. Працько, М.В. Скиба), баси (С.І. Луговий, О.І. Гірняк) [1, од. зб. 30-001]. Усі з названих, вочевидь, були талановитими оперними співаками, однак, оприлюдненою є лише біографія виконавиці Олени Іванівни Віноградової (1902-1976). Як повідомляється у тексті афіши, репертуар харківських бандуристів складався з "індустріальних, комунівських, антирелігійних, червоноармійських, виробничих, народних, класичних пісень" та "оригінальних творів українських, російських та європейських композиторів". 20 листопада 1932 р. під егідою Державної української філармонії на сцені театру "Березіль" відбувся концерт "Державної української столичної капели під диригуванням О. Брижахи" [1, од. зб. 32-199]. Слід зазначити, що жертва сталінського терору Олександр Прокопович Брижаха (1896-1938) був відомим музичним діячем свого часу і у якості хорового диригента очолював Харківську хорову капелу.

Висновки. Отже, у розвиткові музичного мистецтва України 1922-1932-х рр. цілком очевидними були плідна робота філармонічних установ, розмаїття жанрів, видів та форм виконання, тісні зв'язки українського музичного мистецтва зі світовими майстрами галузі.

Список використаної літератури:
1. Державний архів друку Книжкової палати України. Фонд образотворчих видань 1922-1932 рр.

UDC 94(477)
Larisa Doiar,
ORCID: 0000-0003-0789-2462
Candidate of historical sciences, associate professor,
head of the "State Print Archive" department,
Book Chamber of Ukraine named after Ivan Fedorov,
Kyiv, Ukraine,
email: lardoyar@ukr.net

UKRAINIAN MUSICAL ART IN POSTER PRINTS OF THE USSR 1922-1932.

The presented article continues a series of author's studies devoted to the study of printed editions of Ukraine of the 20th century. Relying on the fund of pictorial prints of 1922-1932, the author carried out a content analysis of poster (poster) editions of the USSR of musical content.
Keywords: musical art, musical concert, announcement poster, Ukrainian State Philharmonic, Odessa Philharmonic Society

References:
1. State print archive of the Book Chamber of Ukraine. Fund of visual publications 1922-1932.
Spysok vykorystanoyi literatury:
1. Derzhavnyy arkhiv druku Knyzhkovoyi palaty Ukrayiny. Fond obrazotvorchykh vydanʹ 1922-1932 rr.