ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЯ ОНЛАЙНОВИХ БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНИХ СЕРВІСІВ

ЗаявникІгнатович Ірина Олександрівна (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інноваційні трансформації ресурсів і послуг» (2022)
ЗахідСекція 2. Цифрові бібліотечні технології організації знань
Назва доповідіІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЯ ОНЛАЙНОВИХ БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНИХ СЕРВІСІВ
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

УДК 021:001.895:004.7

Жабін Олександр Іванович,
ORCID: 0000-0001-5693-2155,
науковий співробітник,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: zhabin@nbuv.gov.ua

ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЯ ОНЛАЙНОВИХ БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНИХ СЕРВІСІВ

Розглянуто розвиток онлайнових бібліотечно-інформаційних сервісів наукових бібліотек на базі використанням програмних алгоритмів з елементами штучного інтелекту.

Ключові слова: алгоритми штучного інтелекту, онлайнові бібліотечно-інформаційні сервіси.

Прогресуючи темпи збільшення обсягів надходжень електронної інформації до наукових бібліотек, на тлі постійного вдосконалення можливостей сучасних телекомунікаційних технологій по передачі даних, створює неабияку проблему розробки і підтримки ефективних засобів їх опрацювання та подальшого вдосконаленням онлайнових сервісів доступу до потрібного користувачам книгозбірень різноаспектного контенту.
Тому на сьогодні науковим бібліотечним установам, для підвищення ефективності своєї інформаційної функції та загального вдосконалення бібліотечних процесів, вбачається доцільним використання програмних додатків з елементами штучного інтелекту у своїх базових знаннєво-орієнтованих технологіях.
Ще у 1981 р. вчені в галузі теорії обчислень Барр і Файгенбаум (Barr and Feigenbaum), запропонували таке визначення штучного інтелект – «штучний інтелект - це область інформатики, яка займається розробкою інтелектуальних комп'ютерних систем, тобто систем, які мають можливості, які ми традиційно пов'язуємо з людським розумом, - розуміння мови, навчання, здатність розмірковувати, вирішувати проблеми». Пізніше загалом до штучного інтелекту стали відносити програмні системи або окремі алгоритми, які імітують принцип навчання людини, що розмірковує над вирішенням деяких завдань.
Сьогодні практичне застосування програмних засобів з фрагментами коду штучного інтелекту в книгозбірнях використовується у таких інформаційних технологіях, як розпізнавання мови та машинного перекладу, витягнення даних із зображень, розпізнавання жестів та рукописного введення і тому подібне. Однак найбільшого поширення використання елементів штучного інтелекту набуло в онлайнових сервісах пошуку затребуваної користувачем інформації з подальшим її аналізом та відстеженням за часом вже з додатково спорідненою, періодично інформуя отримувача.
Однак треба зазначити, що більшість вітчизняних наукових бібліотек, виконуючи вже роль науково-аналітичних закладів, на тлі хронічного їхнього недофінансування, не в змозі розраховувати на численний штат кваліфікованих фахівців з комп'ютерно-телекомунікаційних технологій для розробки та впровадження у функціонування бібліотек інноваційні проекти по інтелектуалізації веб-сервісів.
Тому один з перспективніших шляхів на сьогодні, який може забезпечить подальший інноваційний розвиток вітчизняних онлайнових бібліотечно-інформаційних сервісів для задоволення сучасних користувацьких потреб, вбачається в залученні загальнодоступних програмно-технологічних напрацювань з елементами штучного інтелекту від провідних глобальних інформаційних платформ, таких як Google.
Використання готових та інколи безкоштовних рішень цієї компанії, або подібних до неї, може забезпечити подальший інноваційний розвиток онлайнових бібліотечно-інформаційних сервісів для задоволення сучасних користувацьких потреб та дозволить значно інтенсифікувати використання сучасних бібліотечно-інформаційних технологій що позитивно позначиться на загальному функціонуванні бібліотечних закладів у таких аспектах, як ефективність та економічність.
Насамперед мова йде про такі затребувані серед користувачів онлайнові сервіси з елементами штучного інтелекту, як так звані Чат-боти (Chatbot - це програма-співрозмовник, яка була розроблена на основі машинного навчання, що призначена для спілкування та допомоги людині) та голосові помічники, наприклад Siri від Apple або Google Assistant, (віртуальний помічник, який працює на основі штучного інтелекту розпізнаючи мову та аналізуючи команди або відповіді людини та надалі виконує їх), які можуть замінити собою як численні програмні додатки для роботи з ними так і обслуговуючий персонал.
Крім того використання для книгозбірень наприклад додатку Google Forms, з закладеною штучною логікою розробленого по технології хмарного рішення, безкоштовний та простий у застосуванні статистично-аналітичний засіб для налагодження зворотного зв'язку зі своїми користувачами на базі анкетування.

UDC 021:001.895:004.7
Alexander Zhabin,
ORCID 0000–0001–5693–2155,
Scientific associate,
V. I. Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine,
е-mail: zhabin@nbuv.gov.ua

INTELLECTUALIZATION OF ONLINE LIBRARY AND INFORMATION SERVICES

Keywords: artificial intelligence algorithms, online library and information services.
The development of online library and information services of scientific libraries based on the use of software algorithms with elements of artificial intelligence is considered.