ЗАСТОСУВАННЯ УДК ДЛЯ КЛАСИФІКАЦІЇ РУКОПИСІВ, СТАРОДРУКІВ ТА РІДКІСНИХ ВИДАНЬ.

ЗаявникЯнчарук Вікторія Євгеніївна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інноваційні трансформації ресурсів і послуг» (2022)
ЗахідСекція 4. Трансформація українського книгознавства: до 100-річчя Українського наукового інституту книгознавства
Назва доповідіЗАСТОСУВАННЯ УДК ДЛЯ КЛАСИФІКАЦІЇ РУКОПИСІВ, СТАРОДРУКІВ ТА РІДКІСНИХ ВИДАНЬ.
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

Розглянуто особливості індексування, висвітлено методику застосування Універсальної десяткової класифікації щодо рукописів, стародрукованих та рідкісних видань. Запропоновано подвійну систему індексації.
Ключові слова: Універсальна десяткова класифікація, рукописи, стародруки, рідкісні видання, видання з певними особливостями

Методика застосування Універсальної десяткової класифікації (УДК) спрямована на те, щоб індекс УДК максимально відтворив зміст документа. Проте УДК надає й можливості для позначення, при потребі, форми й виду документа, залишаючи завжди перше місце в індексі для позначення змісту. Це, звісно, стосується рукописних, стародрукованих та рідкісних книжкових пам’яток.
Рукописи, стародруки та рідкісні документи класифікуються за загальними правилами УДК: відображення змісту твору головним індексом, додавання позначення додаткових важливих ознак за допомогою спеціальних та загальних визначників. Проте існують певні особливості характеристики цінних старовинних книг, що збереглися у невеликих кількостях. У подібних видань додаткові ознаки (походження, рідкісність, роки створення, матеріали та ін.) важать не менше, ніж розкриття змісту. Саме за такими ознаками їх розподіляють за колекціями, шукають у паперових та електронних каталогах.
При індексуванні за системою УДК рукописи, стародруки та рідкісні книги можуть мати два індекси: один за загальною методикою позначення змісту та тематики, другий – за групою, колекцією, рідкісністю, часом тощо. Друга група позначень обирається у Загальному відділі Основних таблиць (0) в розділі 09 Рукописи. Раритети та рідкісні книги.
Ці індекси можна поєднувати знаком «+» (плюс) в описах та базах, де є лише одне поле для розміщення індексу УДК. У базах даних, де є декілька полів УДК, і відтак можливість проставляти декілька індексів, можна надавати два окремих індекси.
Наприклад, спробуємо проіндексувати за УДК рукопис Євангеліє тетр 1550–1559 рр. з Інституту рукопису НБУВ (Ф. І, № 1776). Змістом цього рукопису є Четвероєвангеліє. Тож головний індекс треба шукати в Основній таблиці УДК у розділі 2 Релігія. Теологія, в підрозділі 27 Християнство: 27-247 - Євангеліє. До індексу додається час створення пам’ятки – ХVІ ст., зазначається "15". Крім того, іноді є потреба позначити мову рукопису, тут церковнослов’янська, відповідне позначення мови =163.1. Потребує також позначення те, що документ є рукописом, для цього додається загальний визначник виду документа залежно від способу виготовлення: (0.032) Рукописи. Крім того, в описі документа зазначено, що відсутній кінець книги. Якщо це важливо з точки зору аналізу книжкової пам’ятки, то цей дефект можна зазначити так: (0.028.1) Примірники з відсутніми сторінками.
Таким чином, УДК 27-247"15"=163.1(0.032)(0.028.1).
Другий індекс буде відображати вид, тип книжкової пам’ятки чи приналежність до колекції. Це рукопис, тож у розділі УДК 09 (Рукописи. Раритети та рідкісні книги) обирається 091 Рукописи. Маємо варіанти УДК:
або поєднання: 27-247"15"=163.1(0.032)(0.028.1)+091
або два індекси окремо: 27-247"15"=163.1(0.032)(0.028.1) та 091
Проаналізуємо інший приклад: Angelus de Clavasio. Summa angelica de casibus conscientie per venerabile[m] fratrem Angelum de clauasio compilata. Nürenberg : Anton Koberger, 10 II 1492. За змістом це трактат італійського католицького богослова XV ст. з морального богослов’я. Тож в розділі УДК 2 Релігія треба обрати Римо-католицьку церкву – 272 і додати спеціальний визначник із загального розділу 2-42 Моральна теологія. Визначник часу – XV ст., тобто "14", визначник мови – латинська мова =124, визначник місця – країна Італія (450), тобто трактат італійця латинською мовою. Видання за хронологією належіть до колекції інкунабул. Тож у розділі УДК 09 (Рукописи. Раритети та рідкісні книги) треба обирати 093 Інкунабули. Маємо варіанти УДК: або поєднання 272-42"14"=124(450)+093
або окремо 272-42"14"=124(450) та 093
Розглянемо ще одне видання: Новий Завіт і Псалтир = «Книга Завіта Нового», опублікованого в Києві в друкарні Києво-Печерської лаври в 1658 р.
УДК 27-246-243.63=163.1+094"16", де 27-246 – Новий Завіт; 27-243.63 – Псалтир; =163.1 – церковнослов'янська мова; 094"16" – Рідкісні видання ХVII ст. Або окремо: 27-246-243.63=163.1 та 094"16".
При потребі позначення окремій колекції "кириличні стародруки" другий індекс може бути такий: 094:003.349]"16", де 003.349 – Кирилиця.
Ставлячи індекс на колекції, можна додати не лише сторіччя, але й походження примірника. Скажімо, кириличні стародруки друкарні Києво-Печерської Лаври: 094:003.349]:271.2-523.6(477.411-82), де 271.2-523.6 – Лавра, (477.411) – Київ, (82) – спеціальний визначник, що додається до конкретного місця і вказує на місце походження видання. Почаївські стародруки відповідно: 094:003.349]:271.2-523.6(477.82-21-82). Видання Франциска Скорини в Празі: 094:003.349](437.311-82), або навіть так: 094:003.349](437.311-82)Скорина.
Наведені приклади демонструють зручність використання подвійного індексу УДК для рукописів, стародруків та рідкісних видань. Бо індексування і за змістом, і за приналежністю до групи книжкових пам’яток дає можливість зручно виконувати основне завдання систематизації за УДК – швидкий пошук видань за певними критеріями у електронних каталогах, базах даних тощо.
Отже, на конкретних прикладах продемонстровано способи розстановки індексів УДК для систематизації рукописів, стародруків та рідкісних видань, що поєднують зміст видання з додатковими показниками, зокрема способом виробництва книги, часом і місцем її створення, мовою, станом збереження, приналежністю до колекції.

UDC 025.45UDC:09
Victoria Yancharuk,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-7508-9383
Junior Research Fellow,
Department of Ancient and Rare Books,
Institute of Book Studies,
V. I. Vernadskyi Nаtional Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: vita331@ukr.net

APPLICATION OF UDC FOR CLASSIFICATION OF MANUSCRIPTS, OLD PRINTS AND RARE PUBLICATIONS

The peculiarities of indexing of manuscripts, old printed and rare editions when applying the Universal Decimal Classification are considered. The application method of UDC with manuscripts, old printed and rare editions is highlighted. It is suggested to use a twofold indexing system.
Keywords: Universal Decimal Classification, manuscripts, old prints, rare editions, editions with certain features