ВОЛОДИМИР МЕЗЕНЦЕВ – ДІАСПОРНИЙ ДОСЛІДНИК КОЗАЦЬКОГО БАТУ РИНА

Тези доповіді

УДК 930-051(477-87) : [719:725.1](477.51-22)
Ясновська Людмила Василівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-8517-1938
кандидатка історичних наук, доцентка
кафедри історії України, археології та краєзнавства
Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка,
Чернігів, Україна
e-mail: Lusiajasnovskaja@ukr.net

ВОЛОДИМИР МЕЗЕНЦЕВ – ДІАСПОРНИЙ ДОСЛІДНИК КОЗАЦЬКОГО БАТУ РИНА
У повідомлені стисло проаналізовано діяльність українського історика, археолога, музеєзнавця В.І. Мезенцева. Його доробок охоплює значне коло статей з археології, історії, фортифікації, геральдики, архітектурної орнаментації Батурина, що є помітним внеском у вивчення історичної спадщини Гетьманської столиці.
Ключові слова: В. Мезенцев, археологія, архітектура, Батурин, Гетьманщина.
Володимир Ігорович Мезенцев – один із представників українських діаспорних істориків кінця ХХ ст. – початку ХХІ ст. Він народився у Києві в родині історика-археолога та архітектора. Після закінчення навчання у 1975 р. на кафедрі археології історичного факультету Київського університету, працював в Інституті археології АН УРСР. Досліджував історію давньоруського періоду, зокрема топографію стародавнього Чернігова. Брав участь в археологічних експедиціях. Після успішного захисту кандидатської дисертації «Стародавній Чернігів. Генезис та історична топографія міста» (1981 р.), протягом 1982–1983 рр. працював молодшим науковим співробітником відділу джерелознавства та допоміжних історичних дисциплін (у секторі історії Київської Русі) Інституту історії АН УРСР. Після перебування в Норвегії, на о. Шпіцберген у складі археологічної експедиції АН СРСР протягом червня – жовтня 1983 р., приймає рішення не повертатися до СРСР. Його рішення було засуджено на засіданні Вченої ради ІІ АН УРСР від 27 жовтня 1983 р., як «зраду Батьківщини», було ухвалено рішення позбавити його наукового ступеня кандидата історичних наук. Протягом 1984–1987 рр. перебував на пост-докторських студіях у Гарвардському університетіті у Бостоні (США), у 1988–1989 рр. – в університеті Торонто (Канада). З 1987 р. – науковий співробітник, професор Понтифікального університету середньовічних досліджень (Торонто, Канада). Викладав курси з слов’янської цивілізації та українського мистецтва у Торонтському університеті, візантійської й української церковної архітектури в Інституті ім. Митрополита Андрія Шептицького при університеті Св. Павла в Оттаві та у літній школі Українського Католицького Університету.
Приймав участь у численних археологічних розкопках і польових дослідженнях архітектурних пам’яток в Україні, Норвегії, Греції, Туреччині та Болгарії. З 2001 р. В.І. Мезенцев співорганізатор українсько-канадської археологічної експедиції яка щоліта провадить розкопки у Батурині. Є співкерівником Батуринської експедиції і рекламує цей проєкт в Канаді та Америці. З 2002 р. призначений науковим співробітником КІУСу, відповідальним за українсько-канадські археологічні дослідження у Батурині та публікацію їх здобутків. Треба зазначити що, вже два десятиліття дослідження в Батурині фінансуються Канадійським інститутом Українських студій (КІУС) Альбертського університету в м. Едмонті, Понтифікальним Інститутом Середньовічних Студій Торонтського університету, Дослідним Інститутом «Україніка» у м. Торонто та коштами меценатів.
За вагомий внесок В.І. Мезенцева у вивченні історичної спадщини Батурина, президент України відзначив державною нагородою, орденом «За заслуги» (2009 р.). Він є автором понад 300 публікацій з історії, археології та архітектури України-Руси та козацько-гетьманської держави та багатьох статей в інтернет виданнях українською та англійською мовами. Також продюсер і співавтор сценаріїв кількох документальних фільмів про старожитності Батурина та його розкопки українською й англійською мовами, що неоднарозово демонструвалися на телеекранах України, Канади та Америки.
В.І Мезенцев особливу увагу в своїх дослідженнях приділив вивченню історії козацького Батурина часів Гетьманщини. Йому вдалося на основі археологічних артефактів поточнити топографію міста, виокремити особливості його забудови, архітектурних пам’яток, як культового так і цивільного призначення, проаналізувати культуру та побут козацької еліти, визначити економічні та мистецьки зв’язки гетьманської столиці з західноєвропейськими традиціями.
Звернемо увагу на деякі результати досліджень В.І. Мезенцева. В першу чергу треба зазначити, що весь цей час він активно співпрацює з чернігівськими археологами та істориками В.П. Коваленком, Ю.М. Ситим, О.М. Бондарем, С.В. Дмитрієнком. Ретельне вивчення археологічних матеріалів та історичних джерел дозволило В.І. Мезенцеву разом з О.М. Бондарем стверджувати, що причиною захоплення Батурина є не тільки зрада (як зазначається завжди), але і застарілість, занедбаність дерево-земляних укріплень XVII ст. Аналізуючи результати робіт на Замку, В.І. Мезенцев та Ю.М. Ситий вважають, що на замковому подвір’ї за часів Гетьманщини розташовувався дерев’яний костьол (чи каплиця) католицької громади Батурина, який ще не локалізовано. Це дозволило їм зробити висновок, що саме в цій привілейованій та найбільш захищеній частині міста зосереджувалась католицька польсько-литовська верхівка та її обслуга.
Окремо потрібно розглянути результати досліджень на території заміської гетьманської садиби на Гончарівці. В.І. Мезенцеву та О.М. Бондарю вдалося виокремити європейські впливи у бароковій архітектурі мурованого триповерхового палацу І. Мазепи та визначити конструктивні особливості гетьманської садиби, що являє собою найраніший палацовопарковий оборонний комплекс на території Лівобережної України Нового часу.
Крім того, В.І. Мезенцев звернувся до вивчення декоративного оздоблення Мазепиного палацу, відзначаючи його схожість з елементами архітектурного декору італійського Відродження, який використовували київські майстри при будівництві культових споруд на теренах Гетьманщини. Це стосується оформлення розетками фризів антаблементів гончарівського палацу.
Крім того, В.І. Мезенцев разом з С.В. Дмитрієнком звернувся до реконструкції кахлів з гербами П. Орлика та І. Мазепи, знайдених на обійсті П. Орлика протягом кількох польових сезонів (2014 р., 2018 р., 2020 р.), описавши їхні композиції, визначив аналогії та зазначив, що зображення герба І. Мазепи на кахлі підтверджує князівське достоїнство Гетьмана, за рахунок чіткого рельєфного зображення стилізованої княжої корони. Йому приналежить припущення, що автором дизайну кахлі міг бути представник чернігівської граверної школи І. Щирський. .
Про ці та інші результати досліджень В.І. Мезенцева та його однодумців можна ознайомитися завдяки друку десяти випусків буклетів серії «Історико-археологічні досліди Батурина», що розміщують на своїх сторінках короткі нариси результатів археологічних досліджень гетьманської столиці починаючи з 2010 р. Буклети мають 24-36 стор. українською мовою і 50-80 кольорових ілюстрацій та глянсовий крейдяний папір. Ці науково-популярні історико-археологічні праці авторів рекомендуються широкому колу читачів і вченим, усім шанувальникам української старовини.
УДК 930-051(477-87) : [719:725.1](477.51-22)
Yasnovska Liudmyla Vasylivna,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-8517-1938
Candidate of Historical Sciences, Associate Professor
Department of History of Ukraine, Archaeology and Local History
National University "Chernihiv Collegium" named after T.G. Shevchenko,
Chernihiv, Ukraine
VOLODYMYR MEZENTSEV - DIASPORA RESEARCHER OF COSSACK BATURYN
The report briefly analyzes the activities of the Ukrainian historian, archaeologist, museologist V.I. Mezentsev. His work covers a significant range of articles on archeology, history, fortification, heraldry, architectural ornamentation of Baturyn, which is a significant contribution to the study of the historical heritage of the Hetman's capital.
Keywords: V. Mezentsev, archeology, architecture, Baturyn, Hetmanate