ДО ПИТАННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 029 ІНФОРМАЦІЙНА, БІБЛІОТЕЧНА ТА АРХІВНА СПРАВА: ВИКЛИКИ СЬОГОДЕННЯ

ЗаявникДобровольська Вікторія Василівна (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інноваційні трансформації ресурсів і послуг» (2022)
ЗахідСекція 1. Бібліотечно-інформаційний комплекс: сучасні пріоритети організації та управління
Назва доповідіДО ПИТАННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 029 ІНФОРМАЦІЙНА, БІБЛІОТЕЧНА ТА АРХІВНА СПРАВА: ВИКЛИКИ СЬОГОДЕННЯ
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 378.016:001.891]:378.22
Добровольська Вікторія Василівна,
https://orcid.org/0000-0002-0927-1179,
доктор наук із соціальних комунікацій, доцент,
професор кафедри культурології та міжкультурних комунікацій
Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв,
провідна наукова співробітниця
відділу теорії та історії бібліотечної справи
Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: vika_dobrovolska@ukr.net


ДО ПИТАННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ
029 ІНФОРМАЦІЙНА, БІБЛІОТЕЧНА ТА АРХІВНА СПРАВА:
ВИКЛИКИ СЬОГОДЕННЯ

Висвітлено організаційні засади підготовки фахівців зі спеціальності 029 інформаційна, бібліотечна та архівна справа. Розглянуто питання формування академічної культури та дотримання академічної доброчесності здобувачами освітньо-наукового ступеня доктор філософії та доктор наук.
Ключові слова: фахівці, інформаційна, бібліотечна, архівна справа, академічна культура, доброчесність, доктор філософії.

На сучасному етапі розвитку нашої держави незворотнім є приєднання до євроінтеграційних процесів і прагнення до гідної репрезентації української науки у світовому науковому просторі. Україна традиційно вважається державою з вагомим науковим потенціалом, визнаними в світі науковими школами, розвиненою системою підготовки наукових кадрів. Хочеться вірити: не за горами ті часи, коли наука посяде в нашому суспільстві належне їй місце, професія вченого стане престижною, а наукова література формуватиме світогляд сучасників. Ще більше зросте потреба у висококваліфікованих науковцях, які досконало будуть володіти дослідницькою методологією і методами наукового пошуку та вмінням презентувати результати своїх наукових досліджень.
Основними формами підготовки наукових і науково-педагогічних працівників вищої кваліфікації є аспірантури і докторантури. Підготовка докторів філософії та докторів наук здійснюється закладами вищої освіти та науковими установами.
Науково-дослідна робота – це головний шлях набуття, примноження й оновлення знань, який передбачає уміння ставити наукові завдання, планувати їхнє виконання, організовувати збір та обробку інформації, а також умови для генерування нових ідей та їхньої практичної реалізації.
Підготовка в аспірантурі передбачає обов’язкове проходження освітньо-наукової програми та формування в аспірантів відповідно до Національної рамки кваліфікацій таких компетентностей:
• опанування знань зі спеціальності, за якою аспірант проводить дослідження, зокрема засвоєння основних концепцій, розуміння теоретичних і практичних проблем, історії розвитку та сучасного стану наукових знань за обраною спеціальністю, оволодіння термінологією із досліджуваного наукового напряму;
• оволодіння загальнонауковими (філософськими) компетентностями, які спрямовані на формування системного наукового світогляду, професійної етики та загального культурного кругозору;
• набуття універсальних навичок дослідника, зокрема усної та письмової презентації результатів власного наукового дослідження українською мовою, застосування сучасних інформаційних технологій у науковій роботі, організації та проведенні навчальних занять, управління науковими проєктами і розроблення пропозицій щодо фінансування наукових досліджень, реєстрації прав інтелектуальної власності;
• розвиток мовних компетентностей, достатніх для представлення й обговорення результатів своєї наукової роботи іноземною мовою (англійською або іншою відповідно до специфіки спеціальності) в усній та письмовій формі, а також для повного розуміння іншомовних наукових текстів з відповідної спеціальності.
Наукова складова освітньо-наукової програми презентується у вигляді індивідуального плану наукової роботи аспіранта та передбачає проведення ним власного наукового дослідження під керівництвом одного або двох наукових керівників й оформлення результатів наукової розвідки у вигляді дисертації.
Наукова робота аспіранта над дисертацією організовується за певними правилами, дотримання яких є гарантією успішного виконання ним свого індивідуального плану. Багато хто вважає, що науково-творчий процес можливий тільки в періоди якогось «натхнення». Це глибока помилка. Звісно, добре, коли наукові дослідження настільки захоплюють, що з’являється творчий порив, але для досягнення кінцевої мети важливий не так порив, як копітка і добре організована праця. Історія науки свідчить, що наукові здобутки є наслідком колосальної праці, величезного терпіння і непосидючості, неймовірної впертості та наполегливості.
Це можна підтвердити словами великих діячів науки і мистецтва. Так, наприклад, П.І Чайковський писав: «Натхнення народжується тільки з праці і під час праці… Навіть людина з карбом генія нічого не дасть не тільки великого, але й посереднього, якщо не буде пекельно працювати». Біографи Д.І. Менделєєва пишуть, що він побачив свою таблицю уві сні. На цій підставі деякі скептики стверджують, що періодична система елементів могла наснитися будь-кому іншому. Але достовірність такого твердження скептиків близька до нуля, якщо врахувати, що Д.І. Менделєєв працював над систематизацією елементів близько 20 років.
Підготовка і захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії є головним завданням навчання в аспірантурі, а її захист є завершальним етапом підготовки. Дисертація виконується здобувачем особисто, повинна містити нові науково обґрунтовані положення, висунуті особисто дисертантом і підготовлені для прилюдного захисту теоретичних та/або експериментальних результатів проведених досліджень, що мають істотне значення для певної галузі знань та підтверджуються документами, які засвідчують проведення таких досліджень, а також свідчать про особистий внесок здобувача в науку та характеризуються єдністю змісту.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук на відміну від дисертації доктора філософії повинна містити раніше не захищені наукові положення та отримані автором нові науково обґрунтовані результати у певній галузі науки, які в сукупності вирішують важливу наукову або науково-прикладну проблему. Як наукова праця вона має мати внутрішню єдність і свідчити про власний внесок її автора в науку. Нові рішення, запропоновані здобувачем, потрібно добре аргументувати і критично оцінити , порівнюючи з уже відомими.
Особлива увага також надається проблемі академічного плагіату «Порядком присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 р. № 1197. У ньому, зокрема, йдеться, що використання в докторській дисертації, наукових публікацій, у яких висвітлені основні наукові результати докторської дисертації, наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів, супроводжується обов’язковим посиланням на автора та/або на джерело публікації. Порушення цієї норми є підставою для відмови у присудженні наукового ступеня доктора наук або для скасування рішення докторської ради про присудження наукового ступеня доктора наук.
Вимоги Закону України «Про вищу освіту» щодо проблеми академічного плагіату отримали більш деталізований розвиток у «Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 р. № 44. «Порядок…» покладає на заклад вищої освіти (наукову установу) забезпечення створення необхідних умов для проведення разовою радою перевірки дотримання здобувачем академічної доброчесності. У разі виявлення членами ради академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації у дисертації та/або наукових публікаціях здобувача рецензент (офіційний опонент) зазначає про це у своїй рецензії (відгуку).
Важливою новаторською нормою, запровадженою «Порядком…» є те, що не вважається самоплагіатом використання здобувачем своїх наукових праць у тексті дисертації без посилання на ці праці, якщо вони попередньо опубліковані з метою висвітлення у них основних наукових результатів дисертації та вказані здобувачем в анотації дисертації.
«Порядок…» зобов’язує здобувача у своїй заяві при утворенні разової ради засвідчувати, що дисертація виконана ним самостійно з дотриманням академічної доброчесності. Члени разової ради під час атестації здобувача повинні оцінити науковий рівень його дисертації та наукових публікацій з урахуванням дотримання ним академічної доброчесності та мають право, за необхідністю, викласти письмово щодо цього окрему думку.
Досягнуті нові наукові результати і положення сформульовані аспірантом необхідно гідно презентувати шляхом виступів із тезами і доповідями на наукових конференціях, публікацією наукових статей з викладом положень дисертації у наукових фахових періодичних виданнях, наукових збірниках та монографіях. Головним іспитом аспіранта є презентація наукових результатів дослідження під час публічного захисту дисертації.

UDC 378.016:001.891]:378.22
Viktoriia Dobrovolska,
https://orcid.org/0000-0002-0927-1179,
Doctor of Science in Social Communications, Associate Professor,
Professor, Department of Cultural Studies
and intercultural Communications
National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts
Leading Researcher
Department of Theory and History of Library Science
Vernadsky V.I. National Library of Ukraine
Kyiv, Ukraine
e-mail: vika_dobrovolska@ukr.net
ON THE ISSUE OF TRAINING OF SPECIALISTS
029 INFORMATION, LIBRARY AND ARCHIVE MATTERS:
TODAY'S CHALLENGES
The organizational principles of the training of specialists in the specialty 029 information, library and archival affairs are highlighted. The question of the formation of academic culture and observance of academic integrity by the holders of educational and scientific degrees Doctor of Philosophy and Doctor of Science was considered.
Key words: specialists, information, library, archival affairs, academic culture, integrity, doctor of philosophy.