ОСОБЛИВОСТІ МОВНОГО Й ТЕМАТИЧНОГО РЕПЕРТУАРУ ВИДАНЬ УНІВСЬКОЇ ДРУКАРНІ У СВІТЛІ ПЕРЕХОДУ МОНАСТИРЯ ДО УНІЇ
Заявник | Заболотна Наталія Валентинівна (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інноваційні трансформації ресурсів і послуг» (2022) |
Захід | Секція 4. Трансформація українського книгознавства: до 100-річчя Українського наукового інституту книгознавства |
Назва доповіді | ОСОБЛИВОСТІ МОВНОГО Й ТЕМАТИЧНОГО РЕПЕРТУАРУ ВИДАНЬ УНІВСЬКОЇ ДРУКАРНІ У СВІТЛІ ПЕРЕХОДУ МОНАСТИРЯ ДО УНІЇ |
Інформація про співдоповідачів | |
Презентація | не завантажено |
Стаття | не завантажено |
Тези доповіді
Історія друкарні Унівського монастиря поділяється на православний та унійний періоди. У кожен з них виходили книги церковнослов’янською та українською мовами, у православний період також румунською. Менш тривалий православний період характеризує більша відкритість у доборі авторських праць для друку.
Ключові слова: Друкарня Унівського Успенського монастиря, українські кириличні стародруки, українська мова, церковнослов’янська мова.
Історія друкарні Унівського Успенського монастиря (1648–1770 рр.) мала етапи більшої активності, до трьох видань на рік, і кількарічні перерви в діяльності, але справжнім вододілом в її історії, як і історії всього Унівського монастиря, можна вважати прийняття унії в 1681 р. Ця подія означала не лише конфесійне підпорядкування й визнання католицьких догматів, а й певні зміни в доборі видавничого репертуару друкарні. Останнє позначилося і на тематичному, і на мовному різноманітті унівських видань.
Нині відомо 51 видання, надруковане в Уневі, основна кількість їх увійшла до каталогу Я. Запаска, Я. Ісаєвича «Пам’ятки книжкового мистецтва. Каталог стародруків, виданих на Україні» (Львів, 1984). Згідно з наданим привілеєм друкарня випускала продукцію тільки кириличним шрифтом. Загалом 12 видань вийшло у православний період (11 років друкарської активності), 36 – в унійний (28 активних років), іще 3 видання побачили світ у 1681 – році приєднання монастиря до унії.
Серед продукції Унівської, як і кожної тогочасної монастирської друкарні в Україні, чільне місце належить літургійним книгам і виданням для приватної молитви. Друкарня випускала Псалтирі, Часослови, Служебники, Требники, збірники акафістів і Молитвослови. На той час мовою богослужінь і Православної, й Унійної церков була церковнослов’янська, відповідно нею і друкували богослужбові книги. Церковнослов’янською укладено і бланкову книгу «Метрику церковну» [1671 р.]. Для опанування церковнослов’янської призначалися й унівські букварі. Загалом церковнослов’янських видань вийшло 9 у православний період, 3 – у 1681 р. (з огляду на потребу готувати книгу до друку, видання за цей рік виокремлено), 29 – в унійний період. Також варто мати на увазі, що канонічне видання часто містило передмову або присвяту книжною українською мовою, так само, як україномовний катехізис 1685 р. містив молитви церковнослов’янською (на таких частинах не наголошуємо задля стислості викладу).
Православний період в історії Унівської друкарні характеризується публікаціями українських авторів: «Виклад о церкві» Феодосія Софоновича 1670 р. і «Зерцало до прейзрінія і латвійшаго зрозуміня віри святой» Йосифа Шумлянського 1680 р., написаних «простою» (тобто, світською, на відміну від церковнослов’янської) українською мовою. Також в Унівській друкарні вперше побачили світ епохальні в історії румунської книжності Акафіст і молебень Богородиці, воскресний канон і Псалтир у віршах у перекладах на румунську мову св. Дософтея Сучавського (обидва 1673 р.).
Постановами Замойського синоду 1720 р. до практики унійної церкви були впроваджені католицькі свята Пресв. Євхаристії та співстраждання Пресв. Богородиці, а також відзначення пам’яті Йосафата Кунцевича. Відповідно монастирські друкарні мали надрукувати церковнослов’янські тексти служб на ці свята – їх об’єднували у книжку Возслідування празникам, в Уневі його випустили двічі – 1738 і 1745 р.
В унійний період друкарня випускає україномовний катехізис (1685 р.), передруковує відоме «Собраніє припадков» (1732 р.) та одну з його перероблених версій – «Поученіе...» (1745 р.). Також в Уневі передруковують праці Кирила Транквіліона Ставровецького – «Зерцало богословії» (1692 р.) та «Євангеліє учительне» (1696 р.). Авторський текст Кирила Транквіліона традиційно визначають як книжну українську мову (цитати Св. Письма та інші в його книгах звичайно подано церковнослов’янською).
Серед небагатьох аркушевих видань друкарні – Грамота-послання єп. Варлаама Шептицького, ігумена Унівського монастиря, написана книжною українською мовою з активним використанням церковнослов’янізмів (1712 р.). На сьогодні це єдине відоме самостійне видання автора (не рахуючи присвят і передмов). Також Унівська друкарня випустила єп. Леона (Лева) Шептицького аркушеві «Грамоти посвячення і надання парафії священику» (1762 р.) і «Статути братські» [1765 р.].
Зроблений огляд дає підстави для таких висновків: об’єктивно порівняти православний та унійний періоди в історії Унівської друкарні складно через часову неспівмірність. Православний період тривав 33 роки, з яких продуктивними були тільки 11, унійний період, також із перервами, охоплює майже 90 років. Суто за назвами, тематичний репертуар видань в унійний період розширився: до Псалтирів, Требників, Часословів з Молитвословом, що доти становили основний «хліб» друкарні, додалися Служебники, ошатний «Служебник святительський», «Возслідування празникам». Україномовну спадщину поповнили «Собраніє припадков» і «Поученіє…». Разом з тим, з авторських видань вийшли тільки документи Варлаама і Леона Шептицьких, що належали до місцевої церковної ієрархії, та перевидання праць такого авторитетного автора, як Кирил Транквіліон Ставровецький, що вже вважалися «класичними». Тим часом у православний період друкарня видавала оригінальні твори і киянина Феодосія Софоновича, і львів’янина Йосифа Шумлянського, і переклади літургійних книг митрополита Сучавського Дософтея з князівства Молдови, тож видається, що політика Унева щодо добору праць для публікації тоді була більш відкритою.
UDC: 655.3.066.11:015(477)"16/17"
Nataliia Zabolotna,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-2302-959X,
Candidate of Philological Sciences,
Senior researcher,
Department of Ancient and Rare Books,
Institute of Book Science,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine,
e-mail: zabolotna_n@ukr.net
FEATURES OF THE LANGUAGE AND THEMATIC REPERTOIRE OF PUBLICATIONS OF THE UNIV PRINTING HOUSE IN THE LIGHT OF THE TRANSITION OF THE MONASTERY TO THE UNION
The history of the printing house of the Univ Monastery is divided into the Orthodox and Union periods. There were books published in Church Slavonic and Ukrainian in each of them, and also in Romanian in the Orthodox period. The shorter Orthodox period is characterized by greater openness in the selection of author's works for publication.
Keywords: Printing house of the Univ Dormition Monastery, Ukrainian ancient Cyrillic books, Ukrainian language, Church-Slavonic language.
Ми в соціальних мережах