ДИНАМІКА СВІТОВОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОЛЯ У ДОЛЕНОСНІ МИТТЄВОСТІ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ УНІВЕРСУМ ДІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ ПІСЕННИХ БРЕНДІВ

Тези доповіді

УДК: 78/072
КУЗИК Валентина Володимирівна,
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0110-6937,
доктор філософії мистецтва, кандидат мистецтвознавства,
старший науковий співробітник відділу музикознавства та музичної етномузикології,
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України,
член Національної спілки композиторів України,
лауреатка Премії ім. М. В. Лисенка,
e-mail: valentynakuzyk@gmail.com

ДИНАМІКА СВІТОВОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОЛЯ У ДОЛЕНОСНІ МИТТЄВОСТІ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
УНІВЕРСУМ ДІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ ПІСЕННИХ БРЕНДІВ

Інформація – найсуттєвіша складова людської цивілізації, що дозволяє орієнтуватися у ситуаційних обставинах часу. Важливу роль у цьому відіграє й інформація про культурно-мистецьке життя тієї чи іншої країни. Так першим культурним амбасадором України 1919 була Українська Республіканська Капела під орудою Олександра Кошиця. Через століття у 2022 українські пісні – насамперед, «Ой у лузі червона калина» і «Стефанія» – стали символами планетарної солідарності з українським народом у його борні.
Ключові слова: Україна, засоби світової інформації, українська пісенна творчість, «Ой у лузі червона калина», «Стефанія», «Щедрик», «Червона рута», Гімн Євросоюзу.

Акцентуючи увагу на динаміці світового інформаційного поля у доленосні миттєвості нашої історії, варто визнати, що ця динаміка потужно виявила себе не лише на нинішньому витку – 2014–2022 рр., але й століття тому –1918–1921 рр. – в іншу надважливу доленосну миттєвість нашої історії, коли вперше було проголошено незалежну Українську Народну Республіку. Щоправда, інформаційні засоби були інші, більш ніж скромні – телеграф, телефон, газети, журнали. І такий «живий» засіб – маніфестування самобутності української культури зі сцен різних держав Західної Європи, Північної і Південної Америки. Йдеться про виступи Української Республіканської Капели під орудою Олександра Кошиця, яка стала першим культурним амбасадором України та понесла в світи кращі здобутки національної хорової культури. У її репертуарі були твори й обробки М. Лисенка, К. Стеценка, М. Леонтовича, В. Барвінського, самого Маестро та інших відомих авторів. Однак світова слухацька аудиторів 20-х років ХХ ст. найперш виділила «Щедрика» М. Леонтовича, вочевидь спрацювали якісь загальні універсальні механізми образно-слухового сприйняття. Нині виповнюється 100-річчя початку гастролей капели у США та країнах Нового світу, де 5 жовтня 1922 року відбувся перший концерт на американському континенті в найпрестижнішій концертній залі Нью-Йорка «Carnegie Hall».
Новий 2022 рік ми розпочали тим, що поринули в готування великої культурної акції, пов’язаної зі згаданим 100-річчям концерту в «Carnegie Hall» і можливістю повторити це з кращими хорами України. 25 січня проведено Міжнародний круглий стіл «Світовий тріумф “Щедрика” М. Леонтовича (до 100-річчя гастролей Української Республіканської Капели під орудою О. Кошиця в Америці)» – організатор ІМФЕ імені М. Рильського НАН України із залученням широкого кола науковців та діячів культури. А за місяць – 24 лютого – життєва ситуація кардинально змінилася, Україна виявилася в загостреному воєнному протистоянні з давнім північним ворогом.
Йде запекла війна, справжню оцінку якій дасть людство після перемоги України. Обмежимося музичною тематикою і тими неймовірними речами, що почали окреслюватися в наших думках під час нинішньої стресової ситуації. Ці явища мали підґрунтя для появи, бо пов’язані з аналізом «Щедрика» М. Леонтовича, зробленим ще 10-річчя тому автором цих рядків. Йдеться про нетипові аспекти як «підсвідоме» та «понадсвідоме».
Адже цілком природна річ, що коли людина сприймає мистецький твір, особливо вражаючий своїми виразовими якостями – у даному випадку музичний чи пісенний хіт, – то робиться це всім психологічним комплексом, що включає неймовірну кількість образних конструкцій, набутих як самим індивідуумом, так і сумарним, пов’язаним із національною традицією, родовою/сімейною генетикою, аж до кодових знаків загальнолюдського масштабу. Цей феномен художнього сприйняття, зокрема, дуже широко використовують у шоу-бізнесі, на телебаченні, коли «декорують» виступи «зірок» світловими кольоровими плямами, вогненними деревами, квітами, різнобарвними орнаментами тощо.
Особисто мене зацікавив ефект переосмислення звукової хвилі наспіву в графіку (audioline → graphicline), як фактор дії людської підсвідомості. Розвідки такого типу відносяться до окремої науки – семіотики. Щоправда, більшість семіотичних розробок стосувалося проблеми співвідношення музики й слова, тобто – вербального напрямку думки, хоча й відомі факти зазначення в сакральній музиці символів «хреста», «хреста-розп’яття», «драбини Якова» тощо.
Тобто, графічний лінеарний метод цілком може бути доданим до семіотики, як механізм аналізу явища, яке поки що умовно назване «Розвідка arcanum symbolum» – (Розвідка/пошук таємного/ прихованого символу). З пісенними хітами справа значно складніша, адже треба охопити, як мінімум, період-куплет сукупно і наспів, і слово. Треба було перетворити кожен мотив і фразу в графіку, а вже потім думати й медитувати, що за символи-знаки в тому приховані.
Усім нам пам’ятний виступ на Євробаченні-2022 Kalush-orhcestra з хітом «Стефанія», що став справжнім тріумфом. Ця явно «хлопчача колискова» була створена учасниками гурту – аматорами Олегом Псюком (музика) та Іваном Клименком (слова) у стилі фольклорного репу й альтернативного хіп-хопу. Сама композиція складається з двох епізодів: 1) музичного/співаного; 2) вербального репу + сопілкова інтерлюдія. Для аналізу свідомо виокремлюємо перщий епізод, що, по суті, є ключовим у засвоєнні людським слухом і подальшим «продуктом» для переосмислення у плані graphicline. Підсвідомість чітко реагує на «дуалістично контрастну» фразу пісні – дрібноритмічну «Стефаніє, мамо, мамо» (вісімки) та протягнуту «Стефаніє» (чверті).
Продовжуємо конструювання «символічної образності». Елементи укладаються в квітку, як і в «Щедрику». Відомо, що квітка – універсальний загальнопланетарний знак, показник могутньої вітальної сили: «… квітку у світовому мистецтві вважають символом земної кулі або центра всесвіту, як результат – архетиповим символом душі». Відповідно вимальовується квітка у пісні «Стефанія», де пелюстки нагадують абриси серця, склади-елементи –коди, дещо схожі на вигини колиски, а останній «льо…» з направленням угору, у злеті – «застигло-розосереджений» промінь.
Наступною у розвідці arcanum symbolum стала добре й давно знана козацька історична пісня – гімн Січових стрільців, пісня / гімн українських дисидентів радянських часів – «Ой у лузі червона калина». До її авторства наприкінці ХІХ ст. доклався знаний галичанин Степан Чарнецький, але витоки «Червоної калини» бачимо в козацькій пісні ще часів Хмельниччини.
Цю пісню співала у своїх концертах й уславлена Українська Республіканська Капела під орудою Олександра Кошиця в обробці свого Маестро. Тоді ж у 1919 р., після Злуки, було видруковано ноти й слова пісні, її взнала вся Україна. Та невдовзі – від 1922 – вона понад півстоліття була під забороною. У 1980-ті роки її повернув до повнокровного звучання зі сцен та співочих майданчиків видатний фольклорист і хормейстер Леопольд Ященко з хором «Гомін». За цим «проривом» пісню підхопили та ввели у свої репертуари майже всі хорові колективи України, як професійні, так і аматорські.
Від початку бойових дій російсько-української війни 24 лютого 2022 пісня-гімн набрала нової потужної енергетики у виконанні співака, композитора-аматора і воїна тероборони Андрія Хливнюка. Саме його версію пісні незабаром підхопили музúки з ансамблю Pink Floyd і створили вокально-інструментальну рок-композицію, що охопила всі континенти.
Насамперед розглянемо мелодичну структуру пісні «Ой у лузі червона калина». Куплет має два епізоди: заспів – приспів. Заспів – диптих, тобто дворядкова строфа, що мотивно ґрупується у три мінігрупи-«пучечки». Вони ніби символізують об’єднання сходу й заходу.
Приспів пісні також диптих, але повторений двічі (реприза) він утворює катрен, тобто 4-х рядковий вірш. У пісенній творчості, як і в пісенному фольклорі, повторення рядків відіграють важливу формотворчу роль. Перші два сегменти у складовому відношенні тотожні із заспівом, а от останній – третій у кожному з рядків має складову видозміну, до того ж звуки мелодії в зонах півкадансу й кадансу додають свої елементи. То ж звукові хвилі мелодії приспіву можна було б зобразити гілочками й листям.
У нотах 1919 р вигук «гей, гей» вписується в останній рядок як мелодично розспіваний, у сув’язі з іншими словами. Версія пісні лютого 2022 року, яку ми почули від Андрія Хливнюка, вражає наповненням потужної енергії, що вразила пекучим болем мільйони сердець. Він ніби вивільнив і «послав» на планетарну орбіту могутню енергію життя, боротися разом з усіма силами добра проти підступного ворога. Бо всю енергію бійця вкладено в один прицільний «залп». Тому, дуже важливим було показати дві версії виконання пісні С. Чарнецького/1919 – А. Хливнюка/2022, щоб одразу було видно їх різницю.
Самоплином, одразу за «Червоною калиною» виявила себе графіка не менш знакової для України пісні «Червона рута» Володимира Івасюка. Саме приспів пісні став основою нової квітки. Проте її пелюстки розташувалися не за часовою стрілкою, а у дзеркальному відображенні.
Вимальовуючи графічно звукові хвилі пісень, здавалося, що значно простіше буде вирішувати те завдання з інструментальною музикою, де немає вербального ряду. Думку нуртувала шедевральна «Мелодія» М. Скорика, яка так і просилася на малюнок. Зрештою її arcanum symbolum оформився у дивовижну квітку – ніби орхідею, де пелюстки згрупувалися двома трійцями (подібно до сфери «Червоної калини»). У першій трійці (з півкадансом) перші два тотожні мотиви утворили складну пелюстку із ядром та «орбітальною петлею» (стрибок на кварту), а третя позначилася розлогим стрибком на октаву вверх з м’яким сходженням униз. Друга трійця розпочинається двома розробковими секвенційними мотивами, прикрашеними яскравими цяточками-форшлагими, а завершується поспівкою, що модулює у тональність мінорної домінанти.
Усі графічні малюнки поки що складалися у квіткові абриси (символ-універсум людства). Вони оригінальні й не схожі один на одного та вкупі нагадують ілюстрації з «Манускрипту Войнича» (квіти й рослини з невідомої планети, описані невідомою мовою). Однак є такі зразки, що вибудовуються по вертикалі (то й же «Щедрик»), або по горизонталі. З останніх приваблює взір знаменитий «Дударик» М. Леонтовича, який митець вважав своїм музичним автопортретом. Там у межах бурдонної квінти (чорне) вимальовується орнамент із семи остінатних мотивів у терцію, з незначною різницею у ритміці закінчень (червоне).
Горизонтальним малюнком виявила себе й мелодія хоралу Оди «До радості» з фіналу Симфонії № 9 Людвіга ван Бетховена на слова Фрідріха Шиллера (1824). Цей хорал з 1972 р. був гімном Ради Європи, а 1993 р. став гімном Європейського союзу. В історії музики засвідчено, що пошук простого, демократично доступного наспіву хоралу не легко дався композиторові. Малюнок хоралу уклався як стежки, дороги/шляхи з містками й сходженням до одного уявно омріяного майдану, де всі об’єднуються у загальну спільноту. Вісім мелодичних фраз за логікою «запитання → відповідь» злилися у пари.
Цілком свідома, що можу почути закиди відносно суб’єктивно орієнтованого аналізу. Але він інакшим і не може бути! Як кожне мистецьке явище є творінням людського духу й думки, так і всі його аналізи та розвідки arcanum symbolum також мають право на самобутність та індивідуальність. Думається, що буде дуже цікавим провести кількома учасниками розвідки графічних інтерпретацій та порівняти їх поміж собою. Можливо таке дослідження стане у пригоді при оформленні телевізійних шоу, пісенних концертів, симфонічних і камерних програм, роботі зі студентами й дітьми над глибшим розуміння змістовності музичного твору, адже – нікуди дітись!, – вчені стверджують, що основну інформацію людина сприймає зорово.
Отож, думка багатьох музикантів працює над розумінням таїни загальнолюдських символів у музиці. Адже за найбільш вражаючими творами музичного мистецтва розкривається огром смислів, закладених авторами/творцями як свідомо, так і натхненно-інтуїтивно та було підказано Провидінням.

UDC: 78/072
Valentyna Kuzyk,
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0110-6937,
Сandidate of Art Criticism, Doctor of Art Philosophy,
Senior Research Officer of Musicology and Ethnology department,
The Rylsky Institute of Art Studies, Folklore and Ethnology,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Member of NSKU, winner of the M. Lysenko Award,
Kyiv, Ukraine
e-mail: valentynakuzyk@gmail.com

THE DYNAMICS OF THE WORLD INFORMATION FIELD IN THE FATEFUL MOMENTS OF THE HISTORY OF UKRAINE
THE UNIVERSE OF ACTION OF NATIONAL SONG BRANDS

Information is the most essential component of human civilization, which allows one to navigate in the situational circumstances of the time. Thus, the first cultural ambassador of Ukraine in 1919 was the Ukrainian Republican Chapel under the leadership of Oleksandr Koshyts. A century later, in 2022, Ukrainian songs – first of all, «Oy u luzi chervona kalyna» / "Oh in the meadow red viburnum" and "Stephania" – became symbols of planetary solidarity with the Ukrainian people in their birth.
Keywords: Ukraine, Media of the world, Ukrainian songs, «Oy u luzi chervona kalyna» / «Oh in the meadow red viburnum», «Stefaniya», «Shchedryk» / «Carol of the bells», «Chervona Ruta» / «The red Ruta», Anthem of the European Union.