Реферативні ресурси в процесах організації наукових знань

Тези доповіді

УДК 025.5:001]:[004.65:014.3]
Клюшнікова Олена Валентинівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-6827-955X
молодший науковий співробітник,
відділ наукового формування національних реферативних ресурсів,
Інститут інформаційних технологій,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: klushnikova@nbuv.gov.ua
Сандул Оксана Георгіївна,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-3305-9319
молодший науковий співробітник,
відділ наукового формування національних реферативних ресурсів,
Інститут інформаційних технологій,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: sandul@nbuv.gov.ua


РЕФЕРАТИВНІ РЕСУРСИ В ПРОЦЕСАХ ОРГАНІЗАЦІЇ
НАУКОВИХ ЗНАНЬ

Визначено життєвий цикл даних у контексті обслуговування науковою інформацією. Обґрунтовано роль реферативних ресурсів як наукового контенту, спрямованого як на довготривале зберігання, так і на видобуток нових даних. Проаналізовано переваги портальних рішень організації наукових знань.
Ключові слова: агрегація даних, бібліотечні портали знань, видобуток даних, джерела наукової інформації, життєвий цикл даних, реферативні бази даних

В умовах цифрових трансформацій бібліотеки мусять знаходити оптимальний баланс між своїми питомими функціями – збереженням інформації та її поширенням. Потреби користувачів бібліотеки на даному етапі стосуються меншою мірою доступу до інформації, позаяк Інтернет створює ілюзію всеохопності відповідей та надання їх в один клік; від бібліотек натомість очікують алгоритмів та аналітичних інструментів, що дозволили би користувачеві самостійно виконувати дослідження у чітко структурованих та контекстуалізованих масивах даних. Ця вимога стає дедалі актуальнішою в умовах дистанційної роботи, яка спонукає проводити територіально розподілені дослідження й наукову комунікацію. Організація наукових знань, до якої безпосередньо дотичні бібліотеки, не обмежується тепер статичним доступом до ресурсів, а полягає насамперед у площині сервісу: аналітичні інструменти науки, метрики, системи управління даними досліджень, сервіси підтримки науковців стають звичними атрибутами наукових бібліотек.
Метою дослідження є аналіз життєвого циклу даних і ролі реферативних ресурсів бібліотек в організації наукової інформації в порталах знань.
Життєвий цикл даних (data lifecycle) в інформаційних системах розглядається як безперервна послідовність створення, збереження, оприлюднення, використання, архівування та знищення даних. Ці шість етапів можуть підлягати критичній ревізії з кількох причин. Гіпертекстовий характер сучасних інформаційних ресурсів стирає межі конкретного документа: той може постійно модифіковуватися, актуалізовуватися, посилатися на нові дані, усувати застарілий контент тощо.
Саме в царині актуалізації контенту виявляється роль реферативних ресурсів бібліотек як рушія організації та розвитку наукових знань. Реферативні ресурси є за визначенням високосемантизованими текстами (традиційний науковий реферат обсягом 1800 знаків містить виключно значущі елементи тексту й складений в чітко структурованій послідовності), що робить їх оптимальною джерельною базою для алгоритмізованого аналізу та видобутку нових даних (data mining). Враховуючи принципову настанову на стале збереження даних (публікації, проіндексовані в базах даних, не видаляються залежно від мінливої кон’юнктури ринку знань), реферативні ресурси роблять можливим неодноразові повторні звернення до документів, використання їхніх даних у нових дослідженнях, актуалізацію та швидкий розвиток контенту. Глибинний аналіз даних на основі реферативних текстів дозволяє виявляти неочевидні на перший погляд тенденції, кореляції, патерни, класифіковувати та кластеризувати документи під новим кутом дослідницької оптики, з’ясовувати закономірності розвитку наукових знань та прогнозувати тренди у середньостроковій перспективі.
Глобальні гравці ринку знань, насамперед Elsevier та Clarivate Analytics, усвідомлюють недостатність організації статичного доступу до своїх реферативних баз даних – Scopus та Web of Science відповідно. Розроблені й активно впроваджуються аналітичні інструменти, що дозволяють вивчати результати наукових досліджень за багатьма вузькоконтекстуальними параметрами, уникаючи формалізму наукометричного підходу. Такою аналітичною надбудовою над реферативною базою даних Scopus є інструментарій SciVal, для Web of Science таким доповненням є InCites. Обидва аналітичні інструменти були доступні за національною передплатою та використовувалися фахівцями Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі – НБУВ) в дослідженнях публікаційної активності Національної академії наук України.
Власною розробкою НБУВ, що понад 20 років реалізовується в межах проєкту корпоративної співпраці з Інститутом проблем реєстрації інформації, є реферативна база даних «Україніка наукова» (далі – РБД). Унікальність ресурсу полягає в його загальнодержавному масштабі та багатогалузевому охопленні. РБД систематично агрегує контент від розподілених постачальників даних й оприлюднює результати його аналітико-синтетичного опрацювання через єдине вікно доступу. Важливо, що завдяки політиці експертного відбору контенту, застосованій РБД, не тільки вдається уникати «інформаційного шуму» та надавати об’єктивний зріз усього спектру наукових досліджень, що проводяться в Україні, а й витримується паритет між фундаментальними та прикладними дослідженнями. Цей неупереджений баланс має велике значення, позаяк у наукометричних базах даних прикладні дослідження, особливо на злободенну тематику, мають суттєво кращу цитованість і через це набувають хибного пріоритету в очах користувачів; натомість фундаментальні дослідження («робота на довгій дистанції») штучно знецінюються.
Варто підкреслити, що функціонування РБД відбувається в комплексі всіх електронних знаннєвих ресурсів НБУВ. База «Україніка наукова» органічно пов’язана з електронним каталогом НБУВ, «Науковою періодикою України», є складовою бібліотечних порталів «Наука України: доступ до знань» та «Бібліотечного порталу НАН України» (керівник обох проєктів – К. В. Лобузіна). Портальне рішення організації електронних ресурсів дозволяє через єдине вікно доступу отримати всі наявні в НБУВ джерела наукової інформації та сервіси підтримки досліджень. Реферативна інформація у бібліотечних порталах знань є найбільш значущим елементом метаданих, розкриваючи в стислому вигляді зміст документів. Ресурси РБД (понад 800 тисяч реферативних записів) постійно використовуються для проведення бібліо- та наукометричного аналізу, з’ясування мереж співавторства тощо.
Саме в цій динамічній взаємодії та залученості в процеси аналітики науки реферативні ресурси бібліотек набувають виняткового значення для організації наукових знань.

UDC 025.5:001]:[004.65:014.3]
Olena Kliushnikova,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-6827-955X
Junior Researcher,
Abstracting department, Institute of Information Technologies,
Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: klushnikova@nbuv.gov.ua
Oksana Sandul,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-3305-9319
Junior Researcher,
Abstracting department, Institute of Information Technologies,
Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: sandul@nbuv.gov.ua
ABSTRACT RESOURCES IN SCIENTIFIC KNOWLEDGE ORGANIZATION PROCESSES
The data lifecycle in the context of scientific information service is defined. The role of abstract resources as scientific content aimed at both long-term storage and extraction of new data is justified. The advantages of portal solutions for the organization of scientific knowledge have been analyzed.
Keywords: data aggregation, library knowledge portals, data mining, sources of scientific information, data lifecycle, abstract databases