НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ В УКРАЇНІ

Тези доповіді

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ В УКРАЇНІ

Визначено актуальність інноваційної трансформації в умовах євроінтеграції. Вказано на важливості інноваційного розвитку України в умовах повномасштабної війни. Розкрито нормативно-правові акти, які регулюють інноваційну діяльність.
Ключові слова: інновація, війна, пріоритетні напрями інноваційної діяльності.

23 червня 2022 року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата на членство в Європейському Союзі. В умовах євроінтеграції особливої актуальності набувають питання правового забезпечення процесу інноваційних трансформацій ресурсів і послуг. Стратегія успішного розвитку національних економічних систем держав-лідерів останніми роками тісно пов’язана з лідерством у дослідженнях і розробках, появою нових знань, розвитком високотехнологічного виробництва і створенням масових інноваційних продуктів. Інноваційна трансформація ресурсів і послуг – це не тільки шлях динамічного розвитку та успіху, а і засіб забезпечення безпеки та суверенітету держави, її конкурентоспроможності у сучасному світі.
Війна проти України з боку РФ завдала значних збитків нашій державі та всім без винятку українцям. Сьогоднішні історичні виклики, з якими стикнулась Україна, диктують нові вимоги до соціально-економічного розвитку, пов’язаного з посиленням обороноздатності країни, формулюванням національних стратегій розвитку, майбутньою відбудовою територій України. Саме інновації генерують позитивні структурні зрушення в економіці та суспільстві, сприяють підвищенню продуктивності економіки, посилюють її здатність конкурувати в глобальному середовищі з економіками інших країн світу та забезпечувати стійкі темпи зростання в довгостроковій перспективі.
Інноваційна трансформація проводиться відповідно до положень Конституції України, Законів України «Про інноваційну діяльність», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки», «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні», Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року», затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 526-р, Плану заходів на 2021-2023 роки з реалізації стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року від 09 грудня 2021 № 1687-р., інших актів законодавства.
Закон України «Про інноваційну діяльність» від 4 липня 2002 року № 40-IV визначає правові, економічні та організаційні засади державного регулювання інноваційної діяльності в Україні, встановлює форми стимулювання державою інноваційних процесів і спрямований на підтримку розвитку економіки України інноваційним шляхом. Термін «інновація» походить від латинського «novatio» – «оновлення» і префікса «in» (з латинського – «у напрямі»), тобто дослівно «іnnovatio» – «у напрямі змін». Відповідно до Закону, інновації – новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери; інноваційна діяльність - діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг; інноваційний продукт – результат науково-дослідної і (або) дослідно-конструкторської розробки, що відповідає вимогам, встановленим цим Законом.
У Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону України «Про основні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні» (реєстр. № 6418 від 10.12.2021), розроблений Кабінетом Міністрів України. В пояснювальній записці до законопроєкту проведено аналіз та зазначено, що урядом затверджено майже 250 пріоритетних напрямів (46 пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок; 41 середньостроковий пріоритетний напрям загальнодержавного рівня та 162 – галузевого рівня), що призводить до їх значного дублювання. Наслідком цього є неефективне використання наукового потенціалу та вкрай обмежених обсягів бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток сфери наукових досліджень та розробок. Законопроєктом пропонується внести відповідні зміни до законів України «Про наукову і науково-технічну експертизу», «Про інноваційну діяльність», «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків», «Про наукові парки», «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій», «Про наукову і науково-технічну діяльність». Крім того, пропонується визнати такими, що втратили чинність, закони України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні», «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки». Але законопроєктом не враховані економічні збитки, завдані повномасштабною воєнною агресією.
Останні геополітичні виклики для України посилили актуальність розвитку національної наукової системи підтримки знань та інновацій. Для того, щоб національна наука приносила максимальну користь майбутній післявоєнній економіці необхідна системна перебудова її відносин. Комбінація системи безпеки, науки, освіти та бізнесу забезпечують трансформацію передових технологій, та створюють передумови для розвитку сильної та конкурентоздатної економіки.