ЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ ЯК ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ АНАЛІЗУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

ЗаявникКулицький Сергій Петрович (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інноваційні трансформації ресурсів і послуг» (2022)
ЗахідСекція 3. Електронні ресурси бібліотек як складова інформаційної основи сучасного національного розвитку
Назва доповідіЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ ЯК ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ АНАЛІЗУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
Інформація про співдоповідачівспівдоповідачі відсутні
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 027.021:025.5]:355.451:33
Кулицький Сергій Петрович,
https://orcid.org/0000-0001-5388-1807
кандидат економічних наук, доцент, старший науковий співробітник,
відділ політологічного аналізу,
Центр дослідження соціальних комунікацій,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ , Україна
e-mail : kulitskysp @ukr.net

ЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ ЯК ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ АНАЛІЗУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
Завдяки використанню електронних ресурсів наукова бібліотека здійснює аналітичний супровід розвитку національної економіки у надзвичайних ситуаціях. Аналіз української економіки проводився за умов пандемії COVID-19 і російської військової агресії.
Ключові слова: аналітична діяльність (робота), джерела інформації, електронні ресурси, надзвичайна ситуація, наукова бібліотека.
Надзвичайні ситуації створюють значні проблеми у життєдіяльності суспільства і вимагають адекватної реакції для їх подолання. За масштабами свого поширення вони бувають місцевого, регіонального та національного рівня. Надзвичайні ситуації також різні за частотою їх повторюваності. Найнебезпечнішими та найскладнішими для їх подолання є надзвичайні ситуації національного рівня. Серед них особливо складно долати прояви дуже рідкісних подій, у яких у минулому відсутні абсолютні аналоги. А використання наявних часткових аналогій повинно проводитись із застереженнями. Причому нерідко доволі значними і чисельними.
Відомий американський дослідник Н. Талеб, який вивчає подібні події у суспільстві, дав їм назву «чорний лебідь». По-перше, така подія «виняткова, абсолютно несподівана й ніщо в минулому її не обіцяло. По-друге, вона справляє колосальний вплив … По-третє, людська природа змушує нас вигадувати їй пояснення заднім числом, відтак подія починає виглядати зрозумілою й передбачуваною». Хоча концепція «чорного лебедя» місцями є дещо дискусійною, вона містить ряд положень які можуть бути корисними для предмету нашого дослідження. Це, наприклад, стосується класифікації події як «абсолютно несподіваної» і такої як «ніщо в минулому її не обіцяло».
Для адекватної та своєчасної реакції суспільства на надзвичайну ситуацію виключного значення набуває забезпечення інститутів та осіб, що ухвалюють відповідні рішення належною інформацією, у тому числі й аналітичного характеру. Свій внесок у цей процес можуть зробити й великі наукові (універсальні) бібліотеки. Тому коротко зупинимось на обставинах аналітичної діяльності, що формуються за умов надзвичайної ситуації.
По-перше, за умов надзвичайної ситуації виникає гострий дефіцит інформації потрібного змісту, що обумовлено, насамперед, новизною проблеми, з якою стикаються інститути та особи, що ухвалюють відповідні рішення. Адже вагома частина інформації, яка використовувалась раніше, стає непридатною для розробки нових управлінських рішень, оскільки не відповідає новим умовам. По-друге, частина інформації стрімко старіє через швидку зміну різних параметрів надзвичайної ситуації. Так, фахівець зі стратегічної розвідки, генерал В. Плетт наголошував, що за умов активних бойових дій інформація воєнного змісту та суміжних сфер старіє у 10 раз швидше, ніж аналогічна інформація у мирний період. По-третє, відбуваються структурні зміни в інформаційному просторі, в наслідок чого зростає значення одних джерел інформації для аналітичної роботи і зменшується значення інших джерел. По-четверте, значно зростають обсяги прагматичного шуму через дублювання, по суті, однакових повідомлень про події у різних джерелах інформації.
Ці особливості джерельної бази аналітичної роботи за умов надзвичайної ситуації висувають підвищені вимоги до кваліфікації кадрів, які виконують роботи. Адже їм доводиться працювати за умов високої невизначеності та швидкої зміни ситуації, що відображається на стані джерельної бази.
За таких обставин значно зростає роль електронних ресурсів, насамперед Internet, використання яких надає можливість оперативного доступу до дуже широкого кола різноманітних джерел інформації – національних, іноземних і міжнародних. Можливість такого доступу надзвичайно важлива для ухвали державних рішень, оскільки надзвичайні ситуації національного рівня нерідко, так чи так, пов’язані з подіями глобального характеру.
Наочним прикладом такої надзвичайної ситуації національного масштабу є епідемія COVID-19 в Україні як ланка глобальної пандемії COVID-19, яка вплинула на всі сфери життєдіяльності суспільства в Україні та у всьому світі. Причому підготовка бібліотечних аналітичних матеріалів, пов’язаних з пандемією COVID-19 відбувалась згідно із наведеними вище обставинами аналітичної діяльності за умов надзвичайної ситуації такого масштабу. Це, зокрема, стосується відсутності повних аналогів, оскільки умови поширення інфекційних хвороб і методи боротьби з ними значно відрізнялись від сучасних. За умов пандемії COVID-19 також дуже швидко старіла інформація щодо неї та було багато прагматичного шуму серед повідомлень, стосовно COVID-19.
За таких обставин надзвичайно важливу роль у підготовці відповідних аналітичних матеріалів мало використання мало використання електронних ресурсів як отримуваних через Internet, так і створених в аналітичних підрозділах Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського (НБУВ). Це, наприклад, дало змогу проаналізувати проблеми розвитку економіки України загалом, обумовлених пандемією COVID-19, та шляхів їх розв’язання, а також дослідити стан і перспективи розвитку українського ринку праці під впливом пандемії COVID -19.
Електронні ресурси також були незамінними для підготовки аналітичних матеріалів з економічної проблематики за умов повномасштабного російського воєнного вторгнення. Адже із запровадженням воєнного стану в Україні припиналась подача певної економічної інформації до органів державної статистики. Дефіцит такої інформації компенсувався за рахунок оперативного доступу через Internet до результатів різних соціологічних опитувань. Це дало змогу підготувати аналітичні матеріали, які розглядали проблеми нафтогазового комплексу та макроекономічної стабілізації в Україні, а також зрушення у функціонуванні української робочої сили в умовах війни.

UDC 027.021:025.5]:355.451:33
Sergii Kulytskyi,
https://orcid.org/0000-0001-5388-1807
Ph. D. (Economics), Assistant Professor, Senior Researcher,
Department of Political Science Analysis,
Social Communications Research Center,
V. I. Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail : kulitskysp @ukr.net

ELECTRONIC RESOURCES OF THE SCIENTIFIC LIBRARY AS A SOURCES OF INFORMATION FOR THE ANALYSIS OF THE NATIONAL ECONOMY IN EMERGENCY SITUATIONS
Due to the use of electronic resources, the scientific library provides analytical support for the development of the national economy in emergency situations. The analysis of the Ukrainian economy was conducted under the conditions of the COVID-19 pandemic and Russian military aggression.
Keywords: analytical activity (work), electronic resources, emergency situation, scientific library, sources of information.