Родинний доробок Лисенків. Батько — дочка. Микола — Мар’яна

Тези доповіді

УДК 78.071.1(477)Лисенко
Шамаєва Кіра Іванівна,
ORCID 0000-0002-1869-5029,
доктор мистецтвознавства, професор,
професор кафедри загального та спеціалізованого фортепіано,
Національна музична академія України імені П. І. Чайковського,
Київ, Україна
е-mail: kishamaeva@gmail.com

РОДИННИЙ ДОРОБОК ЛИСЕНКІВ. БАТЬКО — ДОЧКА. МИКОЛА — МАР’ЯНА

Розглянуто музично-педагогічні виховні ідеї Миколи Лисенка та їх наступне продовження в діяльності його дочки — Мар’яни Лисенко, зокрема в упорядкованих і виданих нею трьох випусках педагогічних збірок п’єс-пісень для фортепіано.
Ключові слова: музична педагогіка, навчання, виховання, педагогічні ідеї Миколи Лисенка, доробок Мар’яни Лисенко.

Родини в історії музичної культури. Безумовно, одразу величний Іоганн Себастьян Бах — чотири сини-композитори. Леопольд Моцарт — геніальний син і обдарована дочка. Роберт і Клара Шуман — батько, автор музики для дітей, для своїх дітей, і мати, їх вчителька й вихователька.
Микола Лисенко і його діти: дочки Катерина (учениця школи батька, а згодом її керівниця), Галина і Мар’яна — викладачки фортепіанної гри, сини — музикознавець Остап і Тарас, який грав на багатьох музичних інструментах. Усі вони навчалися музики безпосередньо під батьковим наглядом, а головне жили в атмосфері його творчих інтересів, мрій, музично-виховних ідей.
У дитинстві вихований як піаніст чеськими педагогами на творах класичної музики, замолоду в мандрах Україною назбиравши і записавши велику колекцію народних пісень, пройшовши «початкову школу» роботи зі студентськими хорами в Харківському і Київському університетах, отримавши європейську музичну освіту в Лейпцизькій консерваторії, Лисенко мріяв про «музично-освітню школу, на народних подставах». Критично ставився до «школи київської» з характерною для неї «італьянчщиною і німечщиною». Одночасно, невтомно підкреслював необхідність «чужого навчатися». Доказом вірності цьому постулату були три його «Репертуарні зошити» для курсу гри на фортепіано, які містять перелік усієї існуючої на той час художньо цінної фортепіанної літератури всіх жанрів, від п’єс малої форми до великих фантазії, концертів (з супроводом оркестру).
Однією з напрямів педагогічних надбань Лисенка була диригентсько-хорова діяльність. Вбачаючи в музиці могутній виховний засіб, основну роль митець віддавав народній пісні з притаманними їй «глибиною і природністю змісту», з «щирістю почуття». У роботі з хорами, у концертних подорожах Україною Лисенко прилучав до народної пісні безліч виконавців і численну слухацьку аудиторію.
Виданий у 1875 році збірник «Молодощі» отримав широке розповсюдження. Наступним стало упорядкування «Збірки народних пісень в хоровому розкладі, пристосованих до учнів молодшого і підстаршого віку у школах народних», якою, як зазначено в передмові, укладач «перевів науку шкільного співу через ціле життя народне» (Лисенко М. Збірка народних пісень в хоровому розкладі, пристосованих до учнів молодшого і підстаршого віку у школах народних. Київ, 1908. С. 1.).
У навчанні гри на фортепіано, внаслідок специфіки викладання (у привілейованих навчальних закладах) головним аспектом було зроблено естетично-виховні завдання — введення у світ музики, розвиток творчої фантазії, художнього смаку.
Традиції музичної педагогіки Лисенка складали музичне просвітництво, створення та функціонування музичної школи на національних засадах, прилучення до надбань європейської культури, використання різноманітних жанрів музикування — хоровий спів, музичні ігри, театралізоване дійство, ансамблева гра.
Безпосереднім продовжувачем музично-педагогічно-виховних ідей Лисенка стала його дочка Мар’яна (1887–1946). У світ музики Мар’яну Миколаївну ввів її батько, він став її першим вчителем гри на фортепіано, вона ж була першою виконавицею багатьох партій в дитячих Лисенкових операх. Згодом було навчання в Московській консерваторії, після закінчення — повернення до рідного міста, праця в заснованому батьком навчальному закладі, упродовж 1918–34 років у Муздрамінституті імені Лисенка (викладачка, згодом професор). 1930 року упорядкувала і видала три випуски педагогічних збірок п’єс-пісень для фортепіано.
У безпосередньому спілкуванні Мар’яна Лисенко засвоювала батьківські ідеї музичного виховання дітей і своєю методичною і педагогічною працею втілювала їх до життя. У передмові до збірника «Початкові вправи-пісні, випуск перший» (Київ: Державне видавництво України, 1930. С. 1.) Мар’яна Лисенко відзначила, що метою їх складання було «задовольнити потребу, що відчувається у початковому навчанні дітей фортепіанної гри».
Основою збірок для початківців стала народна пісня. Матеріал обраний так, що дитина засвоює українську пісню з перших кроків навчання. Коротенькі вправи, якими починається збірка («Початкові вправи-пісні, випуск перший». Київ: Державне видавництво України, 1930) побудовані також на народних мелодіях. Засвоєння принципів аплікатури, артикуляції, знайомство зі штрихами, тональностями, зачатками поліфонії відбувається на фольклорному матеріалі («Маленькі п’єси-пісні для тих, що починають, випуск другий». Київ: Державне видавництво України, 1930). У збірках Мар’яни Лисенко використано матеріал збірників народних пісень Климента Квітки, Якова Степового, Миколи Леонтовича, Фелікса Блюменфельда. Музику Миколи Лисенка, крім танків та веснянок збірника «Молодощі», представлено (у «П’єси, різні на трудність, випуск третій». Київ: Державне видавництво України, 1930) уривками з дитячих опер «Коза-Дереза» та «Пан Коцький», які своєї черги являють фольклорні зразки.
Лисенківські музично-виховні традиції ствердилися в сучасній українській музичній педагогіці.

UDC 78.071.1(477)Lysenko
Shamayeva Kira,
ORCID 0000-0002-1869-5029,
Doctor in Art Studies, Professor,
Professor of the General and Specialized Piano Department
P. I Tchaikovskyі Ukrainian National Academy of Music,
Kyiv, Ukraine
е-mail: kishamaeva@gmail.com

THE LYSENKOS' FAMILY WORK. FATHER — DAUGHTER. MYKOLA — MARYANA

Mykola Lysenko's music-pedagogical educational ideas and their subsequent continuation in the activities of his daughter Maryana Lysenko (in particular in the three editions of pedagogical collections of piano songs-pieces edited and published by her) are considered.
Key words: musical pedagogy, teaching, upbringing, Mykola Lysenko’s pedagogical ideas of, Maryana Lysenko’s work.