КНИЖНІ ЗАСТІБКИ Х–XVIII СТ. НА УКРАЇНСЬКИХ ОПРАВАХ: СТАН ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

ЗаявникГальченко Олена Михайлівна (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інноваційні трансформації ресурсів і послуг» (2022)
ЗахідСекція 5. Архівна та рукописна наукова спадщина: традиції та перспективи формування, дослідження, цифровізаційні виклики
Назва доповідіКНИЖНІ ЗАСТІБКИ Х–XVIII СТ. НА УКРАЇНСЬКИХ ОПРАВАХ: СТАН ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Інформація про співдоповідачівЗінченко Світлана Володимирівна, ORCID 0000-0003-1014-0309, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця, відділ рукописів і стародруків, Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, Львів, Україна e-mail: zincenkosvitlana684@gmail.com
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 655.534:[655.3.066.9:34(477)(094.4)]«9/17»-047.37
Гальченко Олена Михайлівна,
ORCID 0000-0003-1020-4675,
кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
старша наукова співробітниця,
відділ кодикології та кодикографії,
Інститут рукопису,
Національна бібліотеки України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: Galchenko@nbuv.gov.ua

Зінченко Світлана Володимирівна,
ORCID 0000-0003-1014-0309,
кандидатка історичних наук,
старша наукова співробітниця,
відділ рукописів і стародруків,
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького,
Львів, Україна
e-mail: zincenkosvitlana684@gmail.com

КНИЖНІ ЗАСТІБКИ Х–XVIII СТ. НА УКРАЇНСЬКИХ ОПРАВАХ: СТАН ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Розглянуто питання, з якими стикаються дослідники при вивченні книжкових застібок на оправах українських кодексів Середньовіччя та Ранньомодернової доби, та сучасний стан їх вивчення. Висвітлено основні напрямки міждисциплінарних досліджень, які будуть сприяти їх всебічному вивченню.
Ключові слова: кирилична рукописна книга, книжкові застібки, типологія застібок, книжкова фурнітура, складові частини застібок, українська вжиткова оправа.

Книжкова застібка є одним із елементів давньої книги у формі кодексу періоду Середньовіччя і Ранньомодерної доби. У Європі упродовж цього часу було вироблено кілька основних типів книжкових застібок, вживання яких пов’язано з певним типом оправ, що побутували у той чи інший хронологічні період. Застібки певного типу, крім спільних конструктивних ознак, можуть мати характерні відмінності залежно від регіону або країни побутування як у зовнішньому вигляді й матеріалах, так і в способах оздоблення та виготовлення. Це положення справедливо і для застібок східноєвропейських книг, зокрема для тих, що побутували на українських етнічних землях. Необхідність детального вивчення конструктивних особливостей застібок обумовлена тим, що отримані результати можуть бути використані при локалізації й датуванні окремих оправ за аналогією з іншими надійно датованими.
Дослідження західноєвропейських книжкових застібок зазначеного періоду розпочалися ще наприкінці ХІХ ст. й значно активізувалися наприкінці ХХ ст. – початку ХХІ ст. Широка міжнародна бібліографія з різних аспектів вивчення книжкових застібок представлена на сайті Американського Інституту Консервації. В Україні посилення інтересу до вивчення застібок східнослов’янських оправ кириличних книг також припадає на означений період. На сьогодення завдяки напрацювань у цій царині українськими дослідниками застібок українських оправ ХІV–XVIIІ ст. було встановлено: до яких європейських типів вони належать, а також проаналізована їхня конструкція на предмет окремих складових частин, матеріалів, характеру кріплення, техніки виконання та оздоблення. Проведені дослідження засвідчують, що застібки потрібно вивчати як цілісний конструктивний елемент оправи. Застібки, як і оправа загалом, являють собою складний механічний об’єкт і першою умовою їхнього вивчення є дослідження їх техніко-конструктивних складових, що може бути досягнуто шляхом вивчення історії інтролігаторства та палітурництва. Другою умовою – є поєднання теоретичних знань із глибокими практичними навичками інтролігаторської справи, що мають відношення до історії появи та побутування застібок. Ще однією важливою вимогою проведення цих досліджень є усталена національна термінологія, яка повинна базуватися на вже існуючій історичній професійній ремісничій лексиці. Впровадження нових дефініцій припустимо в окремих випадках лише після їх критичного аналізу на придатність максимально стисло описувати назви певних технічних процесів, елементів та фактів. Національна термінологія має бути дотична з іншомовними відповідниками для можливості проведення спільних міжнародних досліджень і розробки комп’ютерних баз даних.
В процесі досліджень постали питання, що не можуть бути встановлені шляхом безпосереднього кодикологічного вивчення. Ось тільки незначний їх перелік: Хто виготовляв застібки? Якщо сам інтролігатор, то як і де, а якщо купував, то за якою ціною та де? Які ремесла опікувалися виробництвом застібок? Чи було їх виготовлення серійним виробництвом? Де і як їх продавали: напівфабрикатами чи вже готовими для застосування? Чи існували місцеві центри виробництва застібок або їх експортували із сусідніх країн? Вирішення цих питань і обумовили чотири основних напрямків подальшого вивчення застібок:
1) кодикологічне дослідження книжних оправ і їх фурнітури. Воно активно розвивається в Україні й пов’язано з систематизованим збиранням, детальним техніко-стилістичним описуванням датованих та локалізованих за місцем виготовлення національних оправ та аналізом виявлених ознак, притаманних техніці місцевого ремісничого виробництва.
2) джерелознавчі дослідження. Відсутність ясності стосовно виробника та виробництва застібок і фурнітури для книг передбачає початок дослідних розвідок в писемних джерелах з історії середньовічних ремесел, які дотичні до історії інтролігаторства та палітурництва. Це можуть бути як офіційні, так і приватні документи XVI–XVII ст., що збереглися в архівах монастирів, цехових ремісничих корпорацій та окремих гільдій. Іншим джерелом є спеціальна професійна література, що з’являється значно пізніше. Небагато технічних і художніх записів залишено майстрами, що рідко зберігалися протягом століть і лише деякі з них дійшли до наших днів, адже професійні навички були таємницею, яку ретельно оберігали. Тому має сенс звернутися й до образотворчих джерел (книжкової ілюмінації, графіки, скульптури, різьблення тощо), які надають інформацію про історичне використання застібок та фурнітури. Відомості про використання деяких специфічних видів оправ, що збереглися лише в кількох примірниках, засновані головним чином на зображеннях, що збереглися в образотворчому мистецтві.
3) археологічні знахідки – додаткове джерело, що може підтвердити або спростувати спостереження кодикологів, і які досі майже не задіяні у дослідженнях застібок і не знайшли відображення в спеціальній літературі. Згадки про знахідки окремих частин книжкової фурнітури включаються в загальну документацію археологічних розкопок, але їх вивчення обмежуються переважно коротким описанням предмету, згадкою про місце знаходження, часом їх створення та одним-двома рисунками або фото. Систематичне вивчення літератури про археологічні розкопки дозволить в майбутньому уточнити наші знання стосовно появи та поширення конкретних типів книжних застібок в окремих регіонах України особливо за часів сивої давнини.
4) моделювання конструкції середньовічних оправ. Однією з основних передумов цих досліджень є розуміння процесу оправлення книги і появи в технології книжного виробництва різних типів оправ та застібок, чим це зумовлено та їх вплив на розвиток національного ремесла. Зміни в книжній технології можуть бути реакцією, зокрема, на недоліки, які стали очевидними при повсякденному користуванні книгами, чи на зміни в способах використання книг. Моделювання дозволяє визначити причини, які зробили необхідним та доцільним появу того чи іншого типу застібки, виявити технічні вимоги до використання та встановити слабкі місця в їх конструкції.
Наведені напрямки досліджень є актуальними не тільки для історії національного книжного ремесла, а й є спільними як для європейської, так і для загальної (світової) історії інтролігаторства та палітурництва. Цілісне поєднання цих напрямків дозволить відновити історію національної історії інтролігаторства та палітурництва, як складової частини світової історії ремесла.

UDC 655.534:[655.3.066.9:34(477)(094.4)]«9/17»-047.37
Olena Halchenko,
ORCID 0000-0003-1020-4675,
Candidate of Historical Sciences, Senior Research Fellow,
Senior Research Fellow,
Department of Codicology and Codicography,
Institute of Manuscript,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: Galchenko@nbuv.gov.ua

Svitlana Zinchenko,
ORСID 0000-0003-1014-0309,
Candidate of Historical Sciences,
Senior Research Fellow,
Department of Manuscripts and Old Printed Books,
Andrey Sheptytsky National Museum in Lviv,
Lviv, Ukraine
е-mail: zincenkosvitlana684@gmail.com
BOOK FASTENERS X–XVIII CENTURY ON UKRAINIAN BOOKBINDINGS: STATE OF RESEARCH AND PERSPECTIVES
The questions faced by researchers in the study of book fasteners on the bookbinding's of medieval and early modern Ukrainian codices and the current state of their study are considered. The main directions of interdisciplinary research, which will contribute to their comprehensive study, are highlighted.
Кеуwords: Cyrillic handwritten book, book fasteners, Book fittings, component parts of fasteners, typology of fasteners, Ukrainian ordinary binding