Діяльність наукових архівів в умовах воєнного стану

Тези доповіді

УДК 930.253
Яременко Лідія Миколаївна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-4731-028X,
кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
директорка Інституту архівознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
м. Київ, Україна
e-mail: yaremenko@nbuv.gov.ua

ДІЯЛЬНІСТЬ НАУКОВИХ АРХІВІВ
В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Окреслено особливості і головні завдання діяльності архівних підрозділів установ НАН України у період воєного стану в Україні. Проаналізовано результати їх роботи за першу половину 2022 р., визначено проблемні питання.
Ключові слова: архівна галузь, наукові архіви, установи НАН України, Інститут архівознавства НБУВ, воєнний стан.

Наукові архіви установ Національної академії наук України є науково-дослідними або науково-допоміжними структурними підрозділами академічних установ, вони не мають статусу юридичних осіб і тому спрямування їх роботи залежить від загального плану роботи установи. Водночас при плануванні своєї діяльності академічні архіви, безперечно, спираються на визначені завдання для всієї архівної галузі. Так розробка і уточнення планів на поточний рік передбачала врахування головних завдань архівних установ України на 2022 рік, окреслених у публічному звіті Голови Державної архівної служби України А. Хромова 15 лютого 2022 р., – прозорість і відкритість архівів, оцифрування документів та забезпечення онлайн-доступу до них, ефективне формування та забезпечення збереженості Національного архівного фонду (НАФ), цифровізація архівів. Проте ці плани архівної галузі, як і всієї країни і її громадян, були порушені вже за 10 днів, 24 лютого – через повномасштабне вторгнення Росії на територію України і початок війни. Під загрозою опинились життя громадян України, її державність, багатомільйонна історико-культурна спадщина не тільки України, а й багатьох народів світу, що зосереджена в НАФ.
Тому і для архівів наукових установ НАН України як першочергові завдання постали: організація цивільного захисту їхніх працівників, проведення заходів щодо забезпечення збереження документних фондів наукової спадщини, розробка алгоритму діяльності архівів у воєнний час.
Вже 24 лютого 2022 р. вийшло розпорядження НАН України «Про роботу установ, організацій і підприємств НАН України в умовах воєнного стану в Україні», яким, зокрема, передбачено переведення працівників на дистанційний режим роботи. Це дало правову підставу для можливості переміщення працівників у більш безпечні місця перебування і водночас збереження кадрового потенціалу архівів. В розпорядженні також позначені і основні завдання щодо організації захисту приміщень, обладнання тощо. А 3 березня 2022 р. – розпорядження «Про збереження документації», у першу чергу відносно документів з кадрових питань, у зв’язку із запровадженням на всій території України воєнного стану. Відповідні накази з визначенням конкретних заходів були видані керівниками установ НАН України.
Потребували першочергового вирішення й питання евакуації працівників, організації їх праці за межами визначеного робочого місця, налагодження комунікації з ними та їхньої психологічної підтримки. Треба зазначити, що працівники, які перемістились в інші регіони України чи виїхали за кордон, виконуючи основну роботу дистанційно або навіть перебуваючи у відпустці без збереження заробітної плати, активно допомагали державі та збройним силам України. Вони стали активними учасниками волонтерських рухів, ініціаторами і організаторами конкретної допомоги (засобами зв’язку, медикаментами, продуктами, реабілітаційними заходами) працівникам своїх колективів та інших наукових установ, що перебували у щойно визволенних населених пунктах.
Надзвичайної ваги набувала особлива місія архівних працівників – захист і збереження національного наукового надбання в умовах практично одночасних активних воєнних дій на більшій частині території країни. Успішне продовження роботи архівістів з поповнення НАФ потребувало налагодження роботи ЕК установ і ЕПК НАН України, забезпечення кворуму їх членів, надання методичної допомоги архівам щодо особливостей роботи в умовах воєнного стану.
Фактично обслуговування користувачів документами Архівного фонду НАН України було призупинено. Не зважаючи на запроваджений дистанційний режим роботи, архівісти з перших днів російської агресії вживали практичних заходів для збереження і захисту наукової спадщини. Враховуючи, що майже всі архіви наукових установ не мають окремих приміщень, а розміщені в будівлях інституцій-фондоутворювачів, було проведено внутрішнє переміщення певних документів у більш безпечні місця з точки зору умов і охорони. Застосовувались відповідні пожежобезпечні матеріали для додаткового упакування документів, розміщення в сейфах, враховувалась наявність вогнегасників, охорони, здійснювалось цілодобове чергування відповідальних осіб. Президія НАН України рекомендувала, за необхідності, використовувати можливості переміщення до більш безпечних західних регіонів України та виконання робіт з використанням наукової інфраструктури установ Академії, розташованих у Львові, Ужгороді та Чернівцях. Проте, масштабної евакуації фондів наукових установ з територій бойових дій, як це було в низці державних архівів, не проводилось. Та й цих територій з кожним днем війни ставало все більше. А установи НАН України з їхніми архівами розташовані у значній кількості регіонів – Києві та області, Харкові, Дніпрі, Одесі та області, Миколаєві та Донецькій, Луганській, Херсонській, Чернігівській, Черкаській областях. Як зазначив в одному з інтерв’ю А. Хромов, зараз «історична пам’ять України беззахисна перед російськими ракетами і гранатами».
Значну допомогу в здійсненні захисних робіт надали зарубіжні інституції – наукові, архівні, бібліотечні, музейні міжнародні організації, національні академії наук та архіви, окремі установи. З перших днів війни провідні науково-культурні установи України звернулись до своїх колег у всьому світі про вжиття заходів проти держави-агресора Росії та її інституцій і, водночас, про допомогу незалежній Україні. Світові наукові, архівні, бібліотечні, музейні організації підтримали ініціативу України про припинення членства представників Росії у міжнародних науково-культурних організаціях та співпрацю з ними. Архівні установи України припинили опрацювання запитів установ та громадян РФ та Республіки Білорусь. Інформаційний простір заполонили відгуки демократичних сил про підтримку України і надання конкретної допомоги українському народу, установам і організаціям. Ця допомога запропонована у формах: участі в організації прихистку наших громадян; надання грантів і стипендій для залучення науковців до спільної співпраці в зарубіжних інституціях; виділення місця у хмарних сховищах на їх серверах для зберігання оцифрованої культурної спадщини та інших інформаційних електронних ресурсів архівів та бібліотек України для убезпечення їх знищення від кібернападів країни-агресора; виділення необхідних матеріально-технічних засобів (вогнетривких сейфів, безкіслотного пакувального паперу, коробок, вогнегасників спеціального призначення тощо) для захисту архівної спадщини на території України. Відповідну допомогу отримала і низка архівних структурних підрозділів НАН України.
Перші місяці війни працівники архівів дистанційно опрацьовували літературу для розробки наукових публікацій, готували біобібліографічні передмови до описаних особових архівів вчених, нові розділи описів фондів установ. Інститут архівознавства НБУВ проводив постійні методичні консультації щодо ведення діловодства та архівної справи в установах НАН України в умовах воєнного стану. Адже керівництво НАН України закликало в цей винятково складний для країни та її науки час докласти всіх зусиль для продовження виконання наукових досліджень в Україні.
І вже після оперативних кроків захисту людей і документів постало питання відновлення життєдіяльних архівних процесів в умовах воєнного стану – обслуговування дослідників джерелами; задоволення запитів громадян соціально-правого характеру, особливо щодо документного підтвердження захисту дисертацій, отримання наукових ступенів і звань, оформлення пенсійних справ; підготовка документних підбірок, джерельних оглядів на запити органів державної влади, Президії НАН України, керівництва установ, а також підготовка і розміщення на інтернет ресурсах наукових публікацій, цифрових добірок і електронних виставок документів академічних установ і видатних вчених для популяризації і поповнення національної пам’яті з історії та творчих здобутків української науки, її провідних вчених. Вже в травні більшість працівників наукових архівів установ НАН України почали працювати у змішаному режимі і відновлювати свою діяльність у довоєнному форматі. Почалось обслуговування користувачів (поки що в дистанційному режимі), здійснювалось наукове описування документів, формування справ. Відновили свою діяльність і експертні комісії установ НАН України, які подали на розгляд ЕПК НАН України описи на документи 11 інституцій з Києва, Львова, Одеси, Кривого Рогу. Проведене 28 червня 2022 р. на базі Інституту архівознавства НБУВ засідання ЕПК НАН України дало можливість включити до складу НАФ 2491 справу з результатами їх науково-організаційної і науково-дослідної діяльності та документами 3-х особових фондів діячів української літератури і греко-католицької церкви ХІХ–ХХ ст. 12 липня 2022 р. НБУВ відвідав Президент Польської академії наук Єжи Душинський, до візиту якого було підготовлено виставку з історії українсько-польських наукових зв’язків, зокрема, за документами з фондів Інституту архівознавства та Інституту рукопису, Архіву Президії НАН України. Також Інститутом архівознавства підготовлена і розміщена на сайті НБУВ електронна документна виставка до 80-річчя математика члена-кореспондента НАН України О. І. Степанця. Продовжилась робота з комплектування архівів. Інститутом архівознавства в травні 2022 р. організовано передавання до його фондів наукової спадщини академіка НАН України П. Ф. Гожика та членів-кореспондентів НАН України М. Ф. Котляра, О. Ю. Митропольського, Г. Г. Гнесіна.
З перших днів війни українські історики, архівісти, музейники ініціювали необхідність документування її подій, в різних форматах, на різних носіях, офіційної і приватної інформації. У травні-червні 2022 р. співробітниця Інституту архівознавства О. В. Березовська брала участь в експедиціях групи наукових установ України до Чернігівської області з метою фіксації свідчень про пережитий досвід місцевого населення регіону. Було зібрано значний масив фото, аудіо- та відеозаписів, особисті щоденники місцевих жителів. Цей напрям роботи й надалі потребує щоденної уваги архівістів, а зусилля працівників архівних установ НАН України потрібно зосередити також на документуванні та збереженні інформації про участь і досягнення науковців у нових міждисциплінарних проєктах, програмах, форумах, що проводяться як в країні, так і за кордоном, спрямованих на перемогу України.
Першими практичними кроками діяльності наукових архівів після перемоги має бути моніторинг стану приміщень архівів, їх архівосховищ, збереженості фондів, перевірка наявності документів, особливо тих, що перебували під окупацією, адже там крім фізичного знищення документів, можливі й загрози втрати документів через викрадення і вивезення агресором.
На жаль, через відсутність необхідного обладнання практично в усіх архівних підрозділах установ НАН України дуже повільно здійснюється створення цифрових копій документів, науково-довідкового апарату. А останні роки роботи в умовах карантинних обмежень для працівників і користувачів архівів і воєнного стану доводять правильність курсу в архівній галузі на пришвидшення оцифрування. Як зазначила у доповіді в червні 2022 р. на онлайн Конференції європейських національних бібліотек в Анкарі генеральний директор НБУВ член-кореспондент НАН України Л. А. Дубровіна: «відсутність потужного сучасного обладнання для оцифрування наших колекцій – це пряма загроза культурній спадщині під час війни». Вважаємо, що треба активніше використовувати пропозиції зарубіжних наукових і архівних установ щодо підтримки сьогодні та співпраці після війни на ниві розроблення як нашої власної спадщини, так і документів щодо їх історії, що відклались у фондах українських архівів.
Для покращення ефективності роботи наукових архівів і задовільного вирішення нагальних питань на заваді є проблеми, що вже давно піднімаються працівниками архівної системи НАН України. Це, в першу чергу, нестача спеціально обладнаних приміщень архівосховищ і перевантаження документами наявних площ, неналежне штатне кадрове врегулювання архівних підрозділів, незадовільне матеріально-технічне оснащення потреб архівів у забезпеченні збереженості фондів, здійсненні оцифрування архівних інформаційних ресурсів. Нинішня ситуація, сподіваємось, стане згодом необхідним поштовхом для перегляду державного врегулювання фінансового, кадрового і матеріального забезпечення стану і подальшого розвитку архівів, що зберігають творчу спадщину української науки і культури, будівництва для них спеціальних, зокрема і підземних, сховищ для збереження документів, задоволення законних інтересів громадян та можливості інтегрування до європейської архівної спільноти.

UDC 930.253
Lidiia Yaremenko,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-4731-028X,
Candidate of Historical Sciences, Senior Researcher,
Director of the Institute of Archival Studies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: yaremenko@nbuv.gov.ua
ACTIVITIES OF SCIENTIFIC ARCHIVES
UNDER THE CONDITIONS OF THE STATE OF MARTIAL
The peculiarities and main tasks of the activities of the archival units of the NAS of Ukraine during the period of martial law in Ukraine are outlined. The results of their work for the first half of 2022 were analyzed, problematic issues were identified.
Keywords: archival industry, scientific archives, institutions of the NAS of Ukraine, Institute of Archival Studies of the NBUV, martial law.