СКЛАДОВІ КОМПОЗИТОРСЬКОГО СТИЛЮ БОРИСА КУДРИКА: ПАНОРАМА МИСТЕЦЬКИХ СУДЖЕНЬ

Тези доповіді

УДК 78.07
Толошняк Наталія Анатоліївна
ORCID: 0000-0003-2317-4321
кандидат мистецтвознавства,
доцент кафедри естрадно-вокального мистецтва,
ЗВО «Університет Короля Данила»,
м. Івано-Франківськ, Україна
nataliia.toloshniak@ukd.edu.ua

СКЛАДОВІ КОМПОЗИТОРСЬКОГО СТИЛЮ БОРИСА КУДРИКА: ПАНОРАМА МИСТЕЦЬКИХ СУДЖЕНЬ
Розглянуто творчий доробок українського композитора першої третини ХХ ст. Бориса Кудрика. Окреслено складові його композиторського стилю і визначені його особливості в оцінці провідних митців ХХ ст. Означено внесок митця у розвиток української музичної культури.
Ключові слова: Борис Кудрик, композитор, творчий доробок, стиль, мистецтвознавча оцінка.

Цього року минуло 125 років від дня народження та 70 років від дня смерті видатного діяча музичної культури Галичини першої третини ХХ століття Бориса Кудрика (10.06.1897. Рогатин, Івано-Франківської обл. – 29.ІІІ.1952, станція Пітьма Добровлаг МВС, Мордовська АРСР).
Борис Кудрик виявив себе в різних галузях музичного мистецтва і в кожній з них грані його таланту висвітилися своєрідно. Він відомий музикознавець, фольклорист, музично-критичний діяч, педагог, диригент, піаніст, акомпаніатор, один з перших дослідників української церковної музики, автор ґрунтовної наукової праці «Огляд історії української церковної музики». Діяльність доктора музикології не обмежувалася тільки його теоретичними розвідками. Борис Кудрик знаний і своїм композиторським доробком, який охоплює різноманітні жанри і налічує близько чотирьохсот творів.
Жанровий діапазон його творчого доробку досить широкий і вражає своєю різноманітністю. Він пише солоспіви, світські та церковні хори для різного складу виконавців, кантати, інструментальну музику для фортепіано і скрипки, твори для духового оркестру, обробки народних і стрілецьких пісень, музику до драматичних спектаклів тощо.
Значне місце у творчому доробку Б. Кудрика займають хорові композиції. Написання хорових творів припадає на 20–30-ті роки ХХ ст., період який позначений у Галицькій музичній культурі як період активного розвою хорового мистецтва. Частина хорової спадщини композитора репрезентує світські хори. Б. Кудрик створював свої композиції для різних хорових складів, причому в рукописних архівах знаходимо декілька варіантів одного твору для різного складу виконавців. У своїй творчості Борис Кудрик багато уваги приділяв, також, створенню музики духовно-релігійного змісту: літургійні пісні, мотети, псалми, канти, нововасиліянські пісні тощо.
Частина творів Б. Кудрика була видана у народному музичному видавництві Товариства «Просвіта», видавництві Ревізійного союзу Українських кооператорів, Підручній бібліотеці співочого товариства «Боян» та ін. Однак значна частина його творчої спадщини залишилася у рукописах і зберігається у фондах Львівського архіву Центральної наукової бібліотеці ім. В. Стефаника НАН України та особистих архівах. Деякі твори композитора, завдяки ініціативі і завзятості музикознавців і виконавців, вже в наш час знаходять свого слухача. Так, у Чернівецькій обласній філармонії імені Дмитра Гнатюка у серпні 2019 року відбувся концерт «Ціна Незалежності. Симфонія, написана в радянському концтаборі» зі світовою прем’єрою симфонії мі-бемоль мажор Бориса Кудрика у виконанні Чернівецького академічного симфонічного оркестру під орудою художнього керівника і головного диригента Йосипа Созанського.
Музичні твори Бориса Кудрика свого часу були досить знаними в Галичині і мали успіх. Він належав до числа «репертуарних» композиторів. Його твори виконували провідні колективи Галичини: львівський та коломийський «Бояни», «Бандурист», «Трембіта», «Сурма», хор Богословської Академії та хор гімназії сестер Василіянок. Хорові твори композитора «Гримить!» на слова Івана Франка та «В садочку» на слова Олександра Олеся, які були створені у 1926 році, вперше прозвучали на концертах хорових новинок львівського «Бояна». У програмах чоловічого хору «Сурма» досить часто звучали його хор «Часом я тужу за тобою», «Наша славна Україна» та інші. Останній твір був виконаний на концерті, присвяченому незалежності Української Народної Республіки (22 січня 1918 р.).
Після виконання одного з нових хорових творів композитора у 1927 році В. Барвінський зазначив у рецензії: «...Львів одержав тепер щирого працівника на нашій убогій музичній ниві... Вже тепер можна ствердити серйозність його праці, далеку від такого частого у нас делінтантизму, бо основану на глибокому музичному знанню» (Діло. 1927. 25 березня).
Думки про композиторську творчість і стиль мистця були, і досі є в музикознавчих колах різні. Для прихильників усього новітнього мова Кудрика була мовою застарілою, а його твори, як зазначає А. Рудницький, – «справжнім анахронізмом і своєрідним дивоглядом у розвиток сучасної української музики» (Витвицький В. Життєвий шлях Бориса Кудрика. За океаном. Збірник статей. – Львів, 1996. c. 98). Зате, на думку В. Барвінського, Кудрик прагнув «поєднати український елемент з духом і формою класичної музики» (там само, с.98). Василь Витвицький у своїх спогадах зазначає, що «давнім музичним переданням він (Кудрик) залишався вірним, незважаючи на докорінні чи навіть революційні переміни перших десятиліть ХХ століття; мистецький традиціоналізм – здавалося – його вродженою рисою, яка ще більш утвердилася під впливом його перебування в давньому центрі музичного класицизму, тобто у Відні» (там само, с. 95). Однак, як підкреслює Ю. Булка, «незважаючи на традиційну музичну мову, близьку до віденських класиків, твори Б. Кудрика знаходили шлях до слухача й визнання прискіпливої музичної критики» (Булка Ю. П. Музична культура Західної України. Історія української музики. Т. 4. 1917–1941. Київ : Наукова думка, 1992, с. 571). Роман Кухар (відомий в історії української музичної культури діаспори як поет, прозаїк, публіцист, перекладач, оперний співак, музично-громадський діяч) широкоохоплюючі характеризує стиль митця. «Кудрик, маючи здатність органічно відчувати й оцінити характер пишної доби козацького барока, поглибив його музичне виявлення суворими фундаментами ідеалістичного світогляду й класичних традицій, надихнувши в нього щонайкращі елементи сучасного духовного підходу, і на такій базі створив свій власний, незмірно класичний, але й суто-національний та водночас не застарілий, чи лише історично-реконструйований, а навпаки, оригінальний, життєздатний і чітко-індивідуальний стиль» (Кухар Р. Силюета музики-ідеаліста (Пам’яті Великого Вчителя, д-ра Бориса Кудрика). Америка. 1955. Ч. 127–132. 18–25 липня, с. 4). Своєрідний погляд на композиторський стиль Б. Кудрика у сучасного музикознавця Л. Кияновської. Вона характеризує манеру композитора як «вишуканий синтез пізнього романтизму, символізму та української пісенності..., позначений рисами вторинності» (Кияновська Л. Духовна культура не знає провінції. Музика. 1990. №1. с. 2).
Аналіз композиторської спадщина Бориса Кудрика, яка представлена різножанровими творами світського та духовно-релігійного змісту, розкриває своєрідність творчого стилю Б. Кудрика який характеризується відносною простотою і демократичність музичного виразу, глибиною змісту, класичною врівноваженою формою, яскравістю гармонічних барв і пісенним тематизмом, використанням класичної європейської мажоро-мінорної системи, уникаючи церковні лади, що вплинуло на гармонічну мову композитора, яка складна і яскраво представляє пізньоромантичні тенденції в українській музиці.
На стильових особливостях музики Б. Кудрика наголошував Р. Кухар: «Обдарований просто феноменальними здібностями відтворювати різні музичні, в тому – й модерні, стилі, він, що із-за своєї блискучої техніки вирізнювався серед багатьох наших композиторів, свідомо повернувся духовно до великої старовини, що, здається, була вже засуджена на неминуче відмирання, на те, щоб її в оновленій формі ще раз піднести на п’єдестал. Таким чином, Кудрик свідомо зрікся популярності, що її міг досягнути, йдучи з «прогресивним духом часу», натомість упевнено ступив на тернистий шлях багатьом незрозумілого, завзятого змагання в користь вічних вартостей...» (Кухар Р. Силюета музики-ідеаліста Америка. 1955. Ч. 127–132. 18–25 липня, с. 3).
Отже, твори Бориса Кудрика, при всіх застереженнях щодо новаторства, заслуговують на увагу в першу чергу як явище, що залишило глибокий слід у музичній культурі Галичини як типові взірці так званого «перехідного періоду», які були спрямовані на духовні потреби як представників демократичних кіл аматорської публіки, так і на освічених музикантів.
Борис Кудрик належить до непересічних діячів музичної культури Західної України 20-40-х років. Його постать особливо відрізняється серед інших культурно-громадських діячів. Творчість Бориса Кудрика відіграла позитивну роль у національному музичному процесі, а суспільна та мистецька діяльність сприяла розвитку та піднесенню музичної культури як рідного краю так і всієї України.
UDC 78.07
Toloshnyak Natalia Anatoliyivna
ORCID: 0000-0003-2317-4321
candidate of Аrt History,
Associate Professor of Pop and Vocal Art
King Daniel Universit of Higher Education
(Ivano-Frankivsk, Ukraine)
nataliia.toloshniak@ukd.edu.ua

COMPONENTS OF THE COMPOSING STYLE OF BORYS KUDRYK: PANORAMA OF ARTISTIC JUDGMENTS
A well-known Ukrainian composer of the first third of the 20th century is presented Borys Kudryk; the creative work of the composer is characterized, the components of his compositional style are outlined and the definition of his features in the assessment of the leading artists of the 20th century; his contribution to the development of Ukrainian musical culture is defined.
Keywords: Borys Kudryk, composer, creative work, style, art evaluation.