ЛІКВІДАЦІЯ КАБІНЕТУ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ЄВРЕЙСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ, МОВИ ТА ФОЛЬКЛОРУ АН УРСР ЯК СКЛАДОВА ПОЛІТИКИ НИЩЕННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ КУЛЬТУР В СРСР

ЗаявникСічова Оксана Василівна (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інноваційні трансформації ресурсів і послуг» (2022)
ЗахідСекція 5. Архівна та рукописна наукова спадщина: традиції та перспективи формування, дослідження, цифровізаційні виклики
Назва доповідіЛІКВІДАЦІЯ КАБІНЕТУ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ЄВРЕЙСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ, МОВИ ТА ФОЛЬКЛОРУ АН УРСР ЯК СКЛАДОВА ПОЛІТИКИ НИЩЕННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ КУЛЬТУР В СРСР
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 001.32(477):94]:80(477=411.16)]”1949”
Січова Оксана Василівна;
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5033-1404;
кандидатка історичних наук;
завідувачка відділу;
відділ архівознавства і документознавства, Інститут архівознавства;
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського;
Київ, Україна;
e-mail: sichova@nbuv.gov.ua

ЛІКВІДАЦІЯ КАБІНЕТУ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ЄВРЕЙСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ, МОВИ ТА ФОЛЬКЛОРУ АН УРСР ЯК СКЛАДОВА ПОЛІТИКИ НИЩЕННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ КУЛЬТУР В СРСР

Висвітлено наукову роботу колективу Кабінету для вивчення єврейської радянської літератури, мови та фольклору АН УРСР, його співпрацю з Єврейським антифашистським комітетом. Досягнення та перспективи розвитку установи напередодні ліквідації.
Ключові слова: академічна наука, єврейська культура, антисемітизм, Радянський Союз.

Кабінет для вивчення єврейської радянської літератури, мови та фольклору (далі – Кабінет) створений постановою політбюро ЦК КП(б)У від 17.05.1936 р. на базі ліквідованого Інституту єврейської пролетарської культури ВУАН. Порівняно з інститутом тематика наукових досліджень була суттєво звужена, повністю зникли історичний, економічний, педагогічний напрями досліджень. Незважаючи на це протягом 12 річної діяльності науковці Кабінету зробили неоціненний внесок у дослідження клезмерської музики, їдишу, літератури мовою їдиш, але це не врятувало його від ліквідації.
В дослідженні використано документи архівних фондів, що зберігаються в НБУВ та НАН України (ІА НБУВ Ф. 261, Ф. 242; ІР НБУВ Ф.190; Архів Президії НАН України Ф. 251).
Основні напрями наукових досліджень Кабінету були окреслені: дослідженням граматики та історії єврейської мови, лексикографії (укладання українсько-єврейського словника), літератури, перекладів, збирання і вивчення єврейського фольклору. Велику увагу Кабінет приділяв збереженню та поповненню успадкованих від попередника бібліотечних, архівних колекцій, приватних архівних зібрань відомих єврейських дослідників. Найціннішою з них, напевно, є колекція фонозаписів єврейського музичного фольклору, до якої ввійшли придбані колекції С. Ан-ського, З. Кисельгофа, Ю. Энгеля та колекція, зібрана відомим єврейським фольклористом та музикознавцем, керівником фольклорного відділу Кабінету М. Береговським. Крім збирання музичного фольклору М. Береговський розробив методику та здійснив систематизацію, опис, розшифровку значної частини мелодій і текстів фонозаписів з колецій, що належали Кабінету.
Початок німецько-радянської війни 1941–1945 рр. спровокував активізацію громадської діяльності колективу Кабінету. Частина науковців були мобілізовані на фронт, ті ж хто евакуювався, активно працювали на перемогу на своєму науковому фронті. До м. Уфи Башкирської АРСР були евакуйовані лише чотири співробітники Кабінету: Е. Співак (керівник), Ю. Лойцкер, М. Береговський та М. Майданський. На початку 1940-х рр. Кабінет залишився єдиним єврейським науковим центром на території СРСР, як писав Е. Співак «…Інтерес до роботи Кабінету значний ... Зацікавлені в роботі Кабінету народні єврейські маси і культурні кола, що врятувалися від загибелі... До нас звертаються ... як до центру наукової думки, як до єврейського культурного центру взагалі, хоча невеличкий він, цей центр. Дуже зацікавлені долею єврейської наукової роботи міліонні єврейські маси в союзних країнах…». Перебуваючи в евакуації, працівники Кабінету почали співпрацювати з Єврейським антифашистським комітетом (ЄАК), –громадською організацією євреїв СРСР, яку було створено за сприяння НКВС СРСР з метою отримання допомоги від країн антигітлерівської коаліції. Співробітники Кабінету регулярно публікували інтерв’ю і матеріали своїх досліджень на сторінках друкованого органу ЄАК – газети «Ейнікайт», що поширювалася за межами СРСР. Також брали участь у єврейських антифашистських мітингах. Голокост спонукав науковців Кабінету розширити тематику експедиційних досліджень. Крім фольклорного матеріалу, в тому числі воєнного, записувалися й свідчення жертв Голокосту. Експедиції 1944 і 1945 рр. працювали на територіях, що у воєнний час перебували в румунській зоні окупації (Трансністрія і Північна Буковина). Там залишилася частина уцілілих місцевих євреїв, тоді як на територіях, окупованих нацистською Німеччиною, єврейське населення було знищене майже повністю. У 1945 р. при Кабінеті була створена спеціальна комісія зі збирання та підготовки до друку свідчень жертв Голокосту, які мали ввійти до «Чорної книги», виданням якої опікувався ЄАК. Відновилася повноцінна наукова робота, готувалася до друку збірка «Пісні війни». На запрошення ЄАК до СРСР приїздили іноземні журналісти, які відвідували Кабінет. Співробітники організовували та брали участь у громадських заходах, де популяризували свою роботу серед єврейського населення. Продовжувалося звичайне життя перспективної наукової установи, в керівництві Академії піднімалося питання про можливу реорганізацію Кабінету в повноцінний інститут, директора Е. Співака висунули в члени Президії АН УРСР. Але ж не в тоталітарному сталінському СРСР. Після Другої світової війни, коли на Заході почався процес осмислення наслідків геноциду єврейського народу та ослаблення проявів антисемітизму, в тому числі на рівні урядів і християнських церков, в Радянському Союзі відроджується державний антисемітизм. Сталінська репресивна машина почала тотальне переслідування євреїв та нищення осередків єврейської культури. У державі починається «боротьба з безрідним космополітизмом», скерована проти «прозахідних – антипатріотичних» тенденцій у колах радянської інтелігенції. 20 листопада 1948 р. Політбюро ЦК ВКП(б) з формулюванням «центр антирадянської пропаганди» ліквідувало ЄАК. Під час слідства над ЄАК 13 січня 1949 р. був заарештований директор Кабінету Е. Співак (помер у в’язниці МДБ у Москві 4.04.1950 р.). Протягом 1949–1951 рр. заарештовано та засуджено до 10–15 років ув’язнення в таборах суворого режиму Х. Лойцкер, М. Береговський, А. Веледницький, М. Майданський. Серед звинувачень, інкримінованих співробітникам Кабінету: збирання матеріалів «с националистическими проявлениями о еврейском “мученичестве” и “героизме”» в роки війни; проведення «шпионской работы против советского государства»; підтримка «антисоветской “теории” об отмирании фольклора при советской власти». Вчені також були звинувачені в тому, що «всячески стремились сохранить буржуазное “культурно-историческое наследие” еврейского народа и выступали противниками естественной ассимиляции евреев в Советском Союзе».
Репресії 1940-х–1950х рр. ознаменувалися повним і незворотним знищенням єврейських культурних інституцій в СРСР, що поряд із Голокостом завдало нищівного удару розвиткові єврейської культури, яка побутувала на території України протягом століть. Зокрема, ліквідація Кабінету для вивчення єврейської радянської літератури, мови та фольклору на кілька десятиліть припинила академічні дослідження національної культури та історії ашкеназьких євреїв на теренах України.

UDC 001.32(477):94]:80(477=411.16)]”1949”
Oksana Sichova;
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5033-1404;
Candidate of Historical Sciences;
Head of Department;
Department of Archival Studies and Document Science;
Institute of Archival Studies;
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine;
Kyiv, Ukraine;
е-mail: sichova@nbuv.gov.ua

LIQUIDATION OF THE CABINET FOR THE STUDY OF SOVIET JEWISH LITERATURE, LANGUAGE AND FOLKLORE OF THE UKRAINIAN ACADEMY OF SCIENCES OF THE USSR, AS A COMPONENT OF THE POLICY OF DESTROYING NATIONAL CULTURES IN THE USSR

The report contains an overview of the research work of the staff of the Cabinet for the Study of Soviet Jewish Literature, Language and Folklore. Includes a history of his cooperation with the JAC. Shows development prospects of the institution on the eve of liquidation.
Keywords: academic science, Jewish culture, antisemitism, the Soviet Union.