Життя як виклик: ескіз до біографії Наталії Ґіркен-Русової на тлі української еміграції

Тези доповіді

УДК 929-055.2:930.1
Буряк Лариса Іванівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-4631-844X,
докторка історичних наук, професорка,
провідна наукова співробітниця,
відділ теорії та методики біобібліографії,
Інститут біографічних досліджень,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна,
e-mail: larysa.buryak@gmail.com

ЖИТТЯ ЯК ВИКЛИК: ЕСКІЗ ДО БІОГРАФІЇ НАТАЛІЇ ҐЕРКЕН-РУСОВОЇ НА ТЛІ УКРАЇНСЬКОЇ ЕМІГРАЦІЇ

Біографічний ескіз Н. Ґеркен-Русової – художниці, графіка, письменниці, сценаристки, онуки В. Б. Антоновича, дружини Ю. О. Русова представлено крізь оптику іміджевих репрезентацій, основою яких є синхронізація її образів – «автобіографічного», «реалістичного», «романтичного».
Ключові слова: Н. Ґеркен-Русова, біографічний ескіз, українська еміграція.

Герої біографічних студій зазвичай не є випадковим вибором своїх авторів. Вони з’являються як наслідок політичних і соціокультурних процесів і відіграють роль чутливого індикатора суспільних настроїв. Відтак неабиякої актуальності набуває питання стосовно того, які постаті можуть репрезентувати простір біографічних студій в умовах нової української реальності, ознакою якої є війна – кривава, жорстока, безжалісна до людей.
Попри те, що жоден з нас не вірив, що подібна трагедія стане можливою у ХХІ ст., історія наполегливо нагадує про свою повторюваність і циклічність. Як виявляється, мало що змінилось у цивілізаційному поступі людства. ХХІ ст. не стало винятком, підтверджуючи, що людина була й залишається заручником складних геополітичних процесів. Опиняючись в умовах війни, людина змушена щоразу змінювати свої життєві стратегії, долати численні випробування, відмовляючись від усталених уявлень про власне сучасне і майбутнє.
Драматичний досвід попередніх поколінь українців переконливо підтверджує цю тезу, водночас актуалізуючи постаті, сюжети, теми, що стають важливими для сучасних біографічних студій.
З огляду на запити українського сьогодення, однією з постатей, вартих уваги, є Наталія Ґеркен-Русова (1897 / 1902–1989) – талановита художниця, графік, письменниця, сценаристка, для якої життя стало справжнім викликом. Онука відомого українського історика В. Б. Антоновича, дружина Ю. О. Русова, вона змушена була реалізовувати свої здібності, опинившись в еміграції, спочатку – у Празі, пізніше – у Бухаресті й далі – у Монреалі. Поразка Української революції 1917–1921 рр. виштовхнула її за межі України, а події Другої світової війни змусили залишити Європу, де вона провела понад двадцять років.
Попри свої неординарні здібності й талант, Н. Ґеркен-Русова все ще мало відома в українському середовищі. Окрім лаконічної інформації, представленої енциклопедичними інтернет-ресурсами (Енциклопедія сучасної України, Бібліотека українського мистецтва, Вікіпедія тощо), наразі практично відсутні дослідження, присвячені їй та її творчості.
Біографічний ескіз Н. Ґеркен-Русової пропонується до розгляду крізь оптику різних репрезентацій, що постають при ознайомленні з її архівними документами (George and Natalie Roussow’s fonds [Volume MG31-D128]), а також із документами з архівного фонду К. М. Антонович (Kateryna Antonovych Collection [Volume MG31-H50]) – дружини Д. В. Антоновича, що зберігаються в Бібліотеці й Архіві Канади (Library and Archives Canada).
На тлі зібрання історичних джерел постають щонайменше три образи Н. Ґеркен-Русової, які умовно можна назвати «автобіографічний», «романтичний», «реалістичний». Їхній синтез і порівняльно-біографічна аналітика надають уявлення про те, ким була ця неординарна жінка, яка все ще залишається в просторі загадковості. Про себе Н. Ґеркен-Русова повідомляла лаконічно, відповідно до традиції офіційної автобіографії: «Народилась у Києві у 1902 р. Батько французького походження – Ґеркен де Лаваль, мати – дочка Володимира Антоновича. По закінченню середньої освіти вчилася у Києві в Українській Академії мистецтв. У Франції закінчила з титулом лавреатки декоративних мистецтв в Ніцці Ecole National Des Beaux Arts, відвідуючи пізніше також Паризьку Академію Мистецтв (Ecole National Des Beaux Arts). Історію мистецтва і літератури студіювала в Університетах: Прага – Український вільний університет, Париж – Сорбонна, Флоренція, ступінь магістра одержала в Монтреальському університеті (теза на тему історії українського театру). Головні праці по декоративному мистецтву у театрах Європи. З виданих праць згадую “Героїчний театр”».
Як видно, у автобіографічному наративі виокремлено декілька ключових меседжів, що маркують пріоритетні сюжетні елементи біографії. Важливими для авторки були: місце народження – Київ, французьке походження батька, приналежність до відомої української родини Антоновичів, художня освіта, здобута у провідних навчальних закладах України, Європи, Канади. Звертає також на себе увагу дата народження – 1902 р. Щодо дати народження, у некролозі з приводу смерті Н. Ґеркен-Русової, надрукованому в газеті «Український Голос Канадійській Фармер» (19 лютого 1990 р.), зазначається 1897 рік народження. Цю саму дату – 1897 р. – фіксують також і вітчизняні енциклопедичні ресурси. Питання щодо достовірності кожної з дат потребує подальшого уточнення.
Текст некрологу репрезентує розгорнутий образ Н. Ґеркен-Русової, наближений до реалістичного. Домінантою образу, за традицією жанру некрологу, лишається глорифікаційна тональність, у відповідності до якої Н. Ґеркен-Русова представлена «дуже надзвичайною жінкою», яку природа наділила великими здібностями і яка мала художній і літературний дар, творчу фантазію, «вміла зосереджувати довкола себе цікавих і здібних людей». Водночас підкреслювалося, що Наталі, як її зазвичай називало оточення, не вписувалась у вузькі рамки повсякденного життя, а, отже, не могла відповідним чином дати раду домашнім і господарськім справам. Виявляється, що її ідеалом була Аспазія – відома подруга давньогрецького правителя Перікла.
На тлі іміджевих характеристик Н. Ґеркен-Русової, у некролозі зафіксована важлива біографічна інформація, яка окреслює її приватне життя, що зазвичай залишається прихованою від широкої громадськості. Зокрема згадується бажання В’ячеслава Липинського одружитися з Наталі Ґеркен, а також її шлюб з Юрієм Русовим, близькі стосунки з Дмитром Донцовим, який жив у родині Русових після їхнього переїзду до Канади. «Реалістичний» образ Н. Ґеркен-Русової яскраво репрезентує її біографію у форматі «життя як подорож», що відбувалось у переїздах між Францією, Чехословаччиною, Румунією, Канадою.
Перші два образи доповнює «романтичний», представлений спогадами К. М. Антонович. Її теплі стосунки з Наталі Ґеркен тривали впродовж усього життя. Д. В. Антонович – чоловік Катерини Михайлівни – опікувався долею племінниці після смерті своєї сестри Ганни / Галі. У пам’яті К. М. Антонович зберігся витончений і естетично гармонійний образ Наталі Ґеркен, яким може бути образ жінки-художниці в уяві жінки-художниці: «Любила малювати її ніжну тоненьку фігурку в білому платьячку, чи на фоні моря, чи на камені над океаном: вона мені дуже подобалась, мала великі прекрасні карі очі; золотаве від природи хвилясте волосся було заплетено у пишну товсту косу і мала дуже гарні руки з ніжними пальцями…». Знання європейських мов, дух французькості в родині, традиція сімейних поїздок до Франції «на вакації» й водночас зростання в «українській стихії» додавали романтичному образу своєрідного шарму органічного поєднання європейськості з українською автентичністю.
Таким чином, композиційна синхронізація образних репрезентацій ретранслює біографічний ескіз Н. Ґеркен-Русової як чарівної, обдарованої в багатьох мистецьких сферах харизматичної жінки, життя якої було своєрідним викликом драматичним подіям ХХ століття, «подорожжю», що супроводжувалася багатьма випробуваннями між країнами й континентами.

UDC 929-055.2:930.1
Larysa Buriak,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-4631-844X,
Doctor of Historical Sciences, Professor,
Leading Research Associate,
Department of Theory and Methodology of Biobibliography,
Institute of Biographical Research,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: larysa.buryak@gmail.com
LIFE AS A CHALLENGE: A SKETCH FOR THE BIOGRAPHY OF NATALIA GERKEN-RUSOVA IN THE CONTEXT
OF UKRAINIAN EMIGRATION
The biographical sketch of N. Gerken-Rusova – artist, writer, screenwriter, granddaughter of V. B. Antonovych, wife of Yu. O. Rusov is presented through the optics of image representations, the basis of which is the synchronization of her "autobiographical", "realistic", and "romantic" images.
Keywords: N. Gerken-Rusova, biographical sketch, Ukrainian emigration, biographical images.