СУЧАСНІ ДЖЕРЕЛА ПРО МУЗИЧНІ ТРАДИЦІЇ В УКРАЇНІ

Тези доповіді

УДК 39. (477.83)
Дубровіна Ірина Володимирівна,
ORCID: 0000-0002-6676-4789
кандидат педагогічних наук, науковий співробітник,
Відділ музичних фондів,
Інститут книгознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: dubrovinaiv@nbuv.gov.ua

СУЧАСНІ ДЖЕРЕЛА ПРО МУЗИЧНІ ТРАДИЦІЇ В УКРАЇНІ

Подається огляд сучасної літератури за темою українські музичні традиції. Він дозволяє орієнтуватися на загальнолюдські еталони добра, краси, справедливості, які закладено в українському фольклорі.
Ключові слова: музичні традиції, цінності людини, морально-етичні норм, український фольклор.

Сьогодні Україна спрямовує свої погляди на європейське співтовариство як на певний орієнтир життя та розвитку демократичного громадянського суспільства. Маючи багатовікові національні музичні традиції та культуру, наша Батьківщина завжди прагнула до утвердження морально-етичних норм поваги до старших, толерантного ставлення до думки іншого, справедливості, доброзичливості, дружби та братерства.
Вплив українських традицій на особистість досліджували Ірина Бужина, Станіслав Домбровський, Віра Киричок, Галина Кловак, Георгій Майборода та ін. Українські музичні традиції, як виховний ідеал, формують ціннісну структуру, закладають основи гуманності людини. Адже з дитинства українці долучалися до безпосередньої участі у музичних традиціях та дійствах. З плином часу свята та обряди набули особистісної ціннісності. У музичних традиціях закладено модель ціннісної структури певного виду вчинків і взаємостосунків між людьми, керуючись якими, кожна особистість проектує власну етичну поведінку (Сумарокова Л. Духовне виховання – запорука формування гармонійно-розвиненої особистості. Формування ціннісно-змістовної сфери дітей дошкільного та молодшого шкільного віку: матеріали обласної науково-практичної конференції, 28 березня 2018 р. Дніпро. С. 506).
Становлення українських музичних традицій розпочалося на основі самобутньої музичної культури Київської Русі. У побуті українського народу тривалий час зберігаються традиції давньослов’янських народних свят річного землеробського кола з їх циклами трудових, ігрових, обрядових та величальних пісень. Вагому роль у музичних традиціях займають родинно-побутові пісні, які зародилися ще в первісному суспільстві. Як у піснях календарних циклів, так і у родинно-побутових (колискових, весільних, похоронних плачах і голосіннях) відбувається поступовий процес виявлення яскравих національно-характерних рис, типових для української музики. Яскравим жанром стають епічні твори – думи та історичні пісні, створюються глибоко ліричні, жартівливі та танцювальні пісні тощо. Основними виховними цінностями українських традицій є християнські засади виховання, моралі, патріотизму, любові до рідної землі, краю, вірність ідеалам народу, демократизм, що відобразилося у календарно-обрядових святах українців. Серед землеробських свят річного кола особливе місце займали традиції зустрічі весни (наближення нового землеробського року), напередодні збирання врожаю і часу жнив. Тому існували народні музичні традиції, що відображали різні сторони життя та працю пращурів (Шреєр-Ткаченко О. Історія української музики. Ч. І. Київ : Музична Україна, 1980. 197 с.).
Народні музичні традиції зазнали впливу релігії, звичаїв, здобутків мистецької творчості, світогляду, народних ідеалів. Створене обличчя народу, те що його відрізняє від інших – це в першу чергу традиції (Ващенко Г. Основи естетичного виховання. Мюнхен: Лондон: Авангард. 1957. 46 с. ). Тому дотримання кращих традицій не зменшує людину у національних межах, а дає їй можливість подальшого їх переосмислення та оновлення.
Вагому роль збереження музичних традицій мають народні співці-музиканти та оповідачі. Одне із провідних місць посідають українські кобзарі та лірники, саме вони донесли чудовий епічний жанр українського народу – думи, що постав у XV–XVII століттях і в яскравій художній формі відбив найголовніші події історії України, а також опис родинного життя.
Як зазначають Б. Кирдан та А. Омельченко: «такої як у нас різноманітності епічних традицій, народних співців і оповідачів, що не лише зберігають ці традиції, а й розвивають їх, немає в жодній країні світу (Кирдан О., Омельченко А. Народні співці-музиканти на Україні. Київ: Муз. Україна, 1980. 180 с. [4 с.]).
У відділі музичних фондів НБУВ музичні традиції найяскравіше передано у різних публікаціях, а саме: «Світогляд українського народу» І. Нечуй-Левицького (Київ: Обереги, 1992), «Українознавство» (укл. В. Мацюк, В. Пугач, Київ: Зодіак, 1994), «Історія української культури» (за ред. І. Крип’якевича. Київ: Либідь, 2000), «Українська культура»: лекції за редакцією Д. Антоновича, упор. С. Ульяновська. Київ: Либідь, 1993), «Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис» О. Воропай (Київ: Оберіг, 1993) , «Ми – українці : Енциклопедія українознавства» : [у 2 кн. (Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 1999), «Українська родина : обряди і традиції» Л. Орел (Київ: вид-во ім. Олени Теліги, 2015),«Пісенний світ українознавства» (упор. В. Коротя-Ковальська. Кам’янець-Подільський : Медобори-2006).
Отже, українські музичні традиції спрямовують людину на ідеал та цінність життя. Сучасні джерела бережуть та примножують скарбницю народної культури. Адже кожен народ відтворює себе через систему традицій, мистецво, характер тощо. Звернення до сучасних джерел за темою українські музичні традиції сприяє їх усвідомленню як глибинних національних надбань.

UDC 39. (477.83)
Iryna Dubrovina,
ORCID: 0000-0002-6676-4789
Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor,
Senior Research Associate,
Music Books and Collections Department,
Institute of Book Studies,
Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: dubrovinaiv@nbuv.ua


MODERN SOURCES ON MUSICAL TRADITIONS IN UKRAINE

A review of contemporary literature on the topic of Ukrainian musical traditions is presented. It helps to focus on universal standards of goodness, beauty, justice, laid down in Ukrainian folklore.
Key words: musical traditions, human values, moral and ethical standards, Ukrainian folklore.