Бібліотечні портали знань як складова дослідницьких інфраструктур

Тези доповіді

УДК 027.54(477-25)НБУВ:[004.738.5:025.2]:[025.5:001.89]
Гарагуля Сергій Сергійович,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5564-9494
кандидат наук із соціальних комунікацій, завідувач відділу,
відділ наукового формування національних реферативних ресурсів,
Інститут інформаційних технологій,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: garagulia@nbuv.gov.ua

БІБЛІОТЕЧНІ ПОРТАЛИ ЗНАНЬ
ЯК СКЛАДОВА ДОСЛІДНИЦЬКИХ ІНФРАСТРУКТУР

Розглянуто стан розвитку дослідницьких інфраструктур в контексті Державної цільової програми 2021–2026 рр. Визначено роль бібліотечних порталів знань як складової е-інфраструктур управління науковою інформацією. Проаналізовано реферативний сегмент представленої на порталах інформації.
Ключові слова: бібліотечні портали знань, дослідницькі інфраструктури, Європейська хмара відкритої науки, Європейський дослідницький простір, реферативні бази даних, системи управління науковою інформацією

Питання розвитку дослідницьких інфраструктур в Україні розпорядженням Уряду від 14 квітня 2021 р. № 322-р визнано пріоритетним. Схвалено Концепцію Державної цільової програми розвитку дослідницьких інфраструктур (далі – Концепція), що окреслює завдання технологічного оновлення та євроінтеграції вітчизняної науки на 2021–2026 рр.
Метою дослідження є визначення ролі та функцій бібліотечних ресурсів (зокрема, порталів знань) в розвитку е-інфраструктур управління дослідницькою інформацією.
Поняття дослідницьких інфраструктур (далі – ДІ) охоплює широкий спектр засобів, ресурсів і послуг, що використовуються науковою спільнотою для проведення досліджень на найвищому рівні. До компонентів дослідницьких інфраструктур зараховують, зокрема, архіви, колекції, депозитарії, бази даних та технічне обладнання з професійним програмним забезпеченням. Бібліотеки, що вже тривалий час оперують е-інфраструктурами, створюючи та розвиваючи власні цифрові ресурси, є органічними учасниками ДІ.
Підвищення наукоємності валового внутрішнього продукту України, визначене в Концепції головною перешкодою розвитку ДІ в Україні, пропонується розв’язувати, зокрема, законодавчою, організаційною та фінансовою підтримкою участі вітчизняної науки в загальноєвропейських дослідженнях та науковій комунікації. Розглянемо ці інтеграційні процеси в аспекті участі в них бібліотек.
Європейська хмара відкритої науки (European Open Science Cloud – EOSC), вузловий сегмент ДІ в Євросоюзі, організована за принципом порталу знань, де в єдиному вікні доступу розміщено матеріали та інструменти досліджень, засоби аналітики даних, програми організаційної підтримки дослідників тощо. Дослідницькі бібліотеки, що беруть участь у проєкті, зосереджені переважно на сервісах підтримки наукових досліджень – низці науково-методичних матеріалів, тренінгів, вебінарів тощо, спрямованих на якіснішу репрезентацію дослідження в інфосфері та налагодження професійної наукової комунікації.
Інфраструктурний потенціал EOSC активно залучений у функціонування давнішого проєкту Європейського дослідницького простору (European Research Area – ERA), що починаючи з 2000 року забезпечує кооперацію між європейськими дослідниками різних галузей. Відповідно до принципів відкритої науки, діяльність ERA сфокусована на забезпеченні доступу до матеріалів досліджень, локально розподілених за низкою бібліотечних та інституційних репозитаріїв.
Об’єднання дослідницьких бібліотек Європи LIBER Europe є важливою ланкою ДІ завдяки проєктам з управління даними досліджень (research data management – RDM). У рамках цих проєктів бібліотечні фахівці, спираючися на професійний досвід, беруть на себе роботу з упорядкування, довготривалого збереження, архівування та пріоритезації доступу до даних досліджень, даючи змогу науковцям зосередитися безпосередньо на «чистій науці». Фактично, наразі сформовано виразну тенденцію організації та обліку всіх даних та матеріалів досліджень (зокрема, й проміжних ітерацій та препринтів) саме на базі бібліотек, і найчастіше це дослідницькі бібліотеки при університетах та НДІ.
Форми організації дослідницьких інфраструктур варіабельні й залежать від конкретного проєкту. З точки зору прагматичних витрат зусиль та ергономічності доступу до ресурсів оптимальним у бібліотечному середовищі виглядає портальний підхід. Бібліотечні портали знань є високоінтегрованими сховищами даних, що об’єднують в одному користувацькому інтерфейсі всі ресурси та послуги установи. Технологічно такий інструментарій досягається побудовою вікі-порталів пов’язаних даних (linked data), близькими за принципом функціонування до бібліотечних онтологій. До вікі-порталів, які реалізовують доступ до відкритих освітніх ресурсів на різних платформах, часто вдаються ЗВО України (проєкти Відкриті Знання 3.0, ВікіОсвіта, Е-енциклопедія Львівської політехніки тощо).
Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського (далі – НБУВ) реалізовано портал «Наука України: доступ до знань» та Бібліотечний портал НАН України LibNAS UA. Перевагою організації наукової інформації у форматі порталу знань для бібліотеки є ризоматичний гіперлінковий зв’язок між усіма електронними ресурсами установи, а для користувача – можливість вільно оперувати значними масивами мультиформатних даних через єдину точку доступу (single access point) без дублювання пошукових запитів.
Бібліотеки в контексті розвитку е-інфраструктур управління дослідницькою інформацією виконують низку важливих функцій:
- забезпечення сталого доступу до джерельної бази та аналітичних інструментів досліджень;
- управління даними згідно концепції FAIR (реалізація механізмів пошуку, доступу, інтероперабельності та повторного використання);
- коректне представлення бібліографічних метаданих та реферативної інформації щодо публікацій для індексування в наукометричних БД;
- підтримка системи цифрових ідентифікаторів (DOI, ORCID, GRID, ROR, ISNI, VIAF тощо) публікацій, авторів та установ;
- налаштування доступу до передплачених ресурсів і сервісів (зокрема, в НБУВ влітку 2022 р. було налагоджено доступ до платформи Research4Life);
- упровадження власних сервісів управління дослідницькою інформацією та підтримки досліджень.
Про ефективність залучення реферативних ресурсів у процеси управління науковою інформацією свідчить, зокрема, пілотний проєкт Research Discovery одного з найбільших світових розпорядників дослідницьких даних, компанії Elsevier. Базований на реферативних ресурсах бази даних Scopus, цей пошуково-аналітичний інструмент допомагає з’ясувати стан розробленості конкретних наукових проблем та утворювати колаборації з ученими, залученими до суміжних за тематикою досліджень. Реферат наукової публікації як високосемантизований текст допомагає виявляти нові знання та зв’язки у масивах даних, непридатних через надмірний обсяг інформації для релевантного алгоритмічного аналізу.
Позитивний досвід участі наукових бібліотек в якості інтеграційних ланок усіх складників е-інфраструктур дає підстави широко впроваджувати саме бібліотечний інструментарій у процесах управління науковою інформацією.

UDC 027.54(477-25)НБУВ:[004.738.5:025.2]:[025.5:001.89]
Serhii Harahulia,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5564-9494
Ph. D. in Social Communications, Head of Department,
Abstracting Department, Institute of Information Technologies,
Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: garagulia@nbuv.gov.ua

LIBRARY KNOWLEDGE PORTALS
AS A COMPONENT OF RESEARCH INFRASTRUCTURES

The state of research infrastructures of Ukraine in the context of the State Target Program 2021–2026 is considered. The role of library knowledge portals as a component of scientific information management e-infrastructures is determined. The abstract segment of the information presented on the portals was analyzed.
Keywords: library knowledge portals, research infrastructures, European Cloud of Open Science, European Research Area, abstract databases, research information management systems