Електронні інформаційні ресурси в контексті сучасної бібліотечної практики

ЗаявникУшеренко Дмитро Олександрович (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інноваційні трансформації ресурсів і послуг» (2022)
ЗахідСекція 1. Бібліотечно-інформаційний комплекс: сучасні пріоритети організації та управління
Назва доповідіЕлектронні інформаційні ресурси в контексті сучасної бібліотечної практики
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

УДК 021:004.9
Ушеренко Дмитро Олександрович,
ORCID 0000-0002-0750-1794,
Молодший науковий співробітник,
Сектор обслуговування в читальних залах
Відділ комплексного бібліотечного обслуговування
Інститут бібліотекознавства
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: demetro@ukr.net



ЕЛЕКТРОННІ ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ
В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ БІБЛІОТЕЧНОЇ ПРАКТИКИ

Простежено початок та основні етапи електронного обслуговування користувачів НБУВ. Спираючись на моніторингові дослідження, проаналізовано досвід дистанційного бібліотечного сервісу.
Ключові слова: інформаційні потреби, електронні інформаційні ресурси, бібліотечно-інформаційне обслуговування, моніторингові дослідження.

З початком третього тисячоліття чи не основним способом доступу до інформації став її пошук шляхом звернення до електронних ресурсів. Відтоді навіть використання споживачем традиційних інформаційних джерел потребує їх попереднього знаходження в електронних базах даних. Тож характерними рисами сучасної бібліотечно-інформаційної діяльності стає активна участь наукових бібліотек у процесах створення та розвитку локальних та регіональних комп’ютерних мереж; широке впровадження інформаційних технологій та формування власних електронних інформаційних ресурсів (ЕІР). Зважаючи на те, що нині користувач дедалі вільніше почувається в електронному інформаційному середовищі, епіцентр бібліотечно-інформаційного обслуговування дедалі більше переміщується з традиційного – на дистанційний аспект.
Будучи лідером впровадження новацій у процеси бібліотечно-інформаційного сервісу, з 1995 року Національна Бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУВ) долучилася до створення власних ЕІР. Вирішуючи завдання першого етапу комп’ютерного обслуговування, 1999 року в Бібліотеці був відкритий спеціалізований дисплейний зал із зосередженням в ньому комплексу послуг щодо бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів в автоматизованому режимі. Тоді ж набули актуальності моніторингові дослідження ефективності його використання. Активність користувачів ЕК стала позитивною відповіддю на безліч традиційних бібліотечних проблем: швидкого пошуку документа за різними параметрами, встановлення його місцезнаходження, спрощення умов отримання інформації тощо.
Вдосконалюючи інноваційні форми і методи, на другому етапі, в 2004 році, електронне обслуговування було впроваджено повсюдно у профільні читальні зали НБУВ: довідково-бібліографічний, нових надходжень, публікацій ООН, періодичних видань, загальний читальний зал та інші.
Головними нормативними документами стали Правила користування комп’ютерами у читальних залах НБУВ, розроблені у відповідності з Законами України «Про інформацію», «Про бібліотеки і бібліотечну справу», Статутом Бібліотеки та «Правилами користування Бібліотекою».
Відтоді бібліотечні фахівці забезпечують вільний і необмежений доступ користувачів до наявних ресурсів. У читальних залах обладнано автоматизовані робочі місця (АРМ), а електронне обслуговування проходить в три етапи: пошук документа (інформації) – оцінка повноти та результатів пошуку – отримання документа й інформації. Сам механізм електронного сервісу передбачає попередню реєстрацію користувачів, дотримання черговості надання електронних послуг, визначення тривалості сеансів роботи, можливості працювати з інформацією в текстовому редакторі Microsoft Office, копіювати її на флеш-носії, надсилати е-поштою тощо. Також забезпечено широкий доступ до електронних версій першоджерел, реферативних баз даних «Україніка наукова», «Наукова періодика України» та ін.
Впровадження електронних засобів пошуку інформації дозволило пришвидшити та автоматизувати процес роботи користувачів, забезпечити можливість дистанційного пошуку інформації. З іншого боку відбулося поступове згортання діяльності по веденню традиційних карткових каталогів, а тому електронний пошук перетворився чи не на єдиний засіб знаходження необхідної інформації та її використання.
У контексті нової бібліотечної практики, в згаданих залах наукової бібліотеки систематично ведуться багатоцільові статистичні та соціологічні спостереження щодо ефективності використання окремих компонентів мережних ресурсів НБУВ. Особливої актуальності набули моніторингові дослідження з цієї проблематики. Зокрема – «Використання ЕК у залах гуманітарного профілю як напрям інформаційно-аналітичної діяльності НБУВ», «Читач у системі обслуговування електронними інформаційними ресурсами наукової бібліотеки», «Електронні інформаційні ресурси в системі бібліотечно-інформаційних послуг НБУВ». Ці та інші дослідження ввели у науковий обіг багато цінних даних щодо іміджу, контингенту та соціально-психологічного портрету сучасного користувача, його інформаційних інтересів, читання у цілому. Корисним є також накопичений методичний та організаційний досвід електронного бібліотечного обслуговування.
Впровадження ЕІР у бібліотечну практику не тільки істотно прискорює процес обслуговування та підвищує його якісний рівень, не тільки відкриває користувачеві цілий спектр нових, раніше недосяжних можливостей, а й кардинально видозмінює весь комплекс існуючих інформаційних послуг. Це у свою чергу обумовлює подальшу передислокацію інформаційних резервів наукової бібліотеки щодо максимального підвищення рівня електронної орієнтації користувачів та розширення номенклатури автоматизованого бібліотечного сервісу. Йдеться зокрема, про подальше розширення можливостей доступу користувачів до електронної мережі, створення додаткових АРМів, подальший розвиток власних БД, удосконалення змісту і дизайну веб-сервісів, потужну роботу з переведення на електронні носії актуальних документів з друкованого бібліотечного фонду тощо. Нагальною потребою вбачаємо створення стаціонарної служби з постійного і комплексного моніторингу стану й тенденцій розвитку інформаційних потреб користувачів та засобів їх задоволення. При цьому відзначимо, що не розглядаємо електронні послуги, як ринкові, виходячи з економічної, соціальної та морально-етичної сутності Бібліотеки як відкритого соціокультурного інституту, доступного всім категоріям громадської спільноти.

UDC 021:004.9
Dmytro Usherenko,
ORCID 0000-0002-0750-1794,
Junior Research Fellow,
Department of integrated library services
Service sector in common reading rooms
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: demetro@ukr.net


ELECTRONIC INFORMATION RESOURCES
IN THE CONTEXT OF MODERN LIBRARY PRACTICE

The article is devoted to the beginning and the main stages of electronic service for users of the NBUV. Based on monitoring studies, the experience of remote library service was analyzed.
Keywords: information needs, electronic information resources, library and information services, monitoring studies.