ЕПІЗОД З КИЇВСЬКОГО ЖИТТЯ В. ВЕРНАДСЬКОГО ЗА БІЛЬШОВИКІВ У 1919 РОЦІ

Тези доповіді

УДК 930.253(477):929Вернадський
Кіржаєв Сергій Миколайович,
ORCID: 0000-0002-6715-5686,
кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
відділ археографії,
Інститут архівознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: kirzh@ukr.net

ЕПІЗОД З КИЇВСЬКОГО ЖИТТЯ В. ВЕРНАДСЬКОГО
ЗА БІЛЬШОВИКІВ У 1919 РОЦІ

Проаналізовано маловідомий документ, який ілюструє умови життя В. І. Вернадського в Києві більшовицької доби в 1919 р.
Ключові слова: В. І. Вернадський, Київ, оселя, більшовики, документ.

Відоме несприйняття і критика Володимиром Вернадським соціалістичної ідеології і її практичного більшовицького втілення, чому у щоденнику 1917–1921 рр. – головному документному джерелі з життя академіка цієї доби – присвячено чимало рядків. Перший президент Української академії наук (далі – УАН) перебував у Києві, коли 5 лютого 1919 р. більшовики вдруге взяли владу у місті. І щоденник, що ряснів записами у 1918 р., помітно порідшав.
Утім від лютого до початку липня президент УАН продовжував легально мешкати і працювати у Києві під владою більшовиків. Навіть маючи приклади арештів науковців (П. Я. Стебницький, С. О. Єфремов, Г. Г. Де-Метц, Л. Є. Чикаленко, Е. К. Гарф) і докладаючи зусиль для їхнього звільнення. Лише відомості про вбивства кількох знайомих професорів і громадських діячів (В. П. Науменка, П. Я. Армашевського, Т. Д. Флоринського) – свідоцтво червоного терору – переконали Вернадського у необхідності залишити столицю і переїхати на Старосільську біостанцію. І хоча статус його там також залишався фактично легальним – офіційно перебував у науковому відрядженні, – академік не повертався до міста, де залишалася дружина Наталія Єгорівна (21-річна дочка Ніна Володимирівна була разом із батьком у Старосіллі), фактично до захоплення Києва денікінською армією наприкінці серпня 1919 р.
У величезному архівному фонді Вернадського (в АРАН), у справі із записами і замітками щоденного змісту за багато років, зберігся документ, який відтворює епізод з життя під більшовицькою владою в Києві.
Це чернетка-автограф листа голови-президента УАН від 21 травня 1919 р. (ф. 518, оп. 2, спр. 4, арк. 252–252 зв). На аркуші-бланку президента УАН рукою Вернадського подано опис події навколо його київського житла, що відбувалася напередодні. Академік зазначав, що ввечері 20 травня в квартиру (вул. Тарасівська, 10, кв. 7), в який він з дружиною і дочкою займав 2 кімнати, «з’явилася у супроводі представника будинкового комітету комісія для реквізиції приміщень». Вернадський пояснював, що квартира, в якій проживала його родина, є «найбільш стисненою і ущільненою» з усіх у будинку: в 5 кімнатах (є ще нежитлові кухня і прохідна-напівтемна кімнатка) мешкали на той момент «8 дорослих людей, а нещодавно жили 9».
Вернадський зауважував, що комісія не приймала ніяких пояснень і визначила одну з двох кімнат – до реквізиції. Тому в листі знов намагався довести, що його родина – він з дружиною і «доросла дочка (студентка і художниця)» – не можуть «поміщатися в одній кімнаті», як і взяти у господарів іншу другу кімнату. Господар лікар і професор Костянтин Ерастович Добровольський мають із дружиною Ганною Францівною, також лікаркою, дві кімнати, але Добровольському, за словами президента УАН, «самому видатному тут, у Києві, фахівцю з гігієни і санітарії», для роботи необхідно або мати окрему для себе кімнату, або кабінет, крім спільної з дружиною спальні.
Тому Вернадський «покірніше просив» скасувати рішення комісії и зберегти недоторканим «наше й без того ненормально стиснуте та ущільнене приміщення».
Академік окремо зазначив, що не має окремого кабінету, а перебуває в одній кімнаті, хоча, за характером своєї роботи «вимушений в тій самій кімнаті збирати засідання й провадити важливу і потрібну роботу, яка вимагає спокою і вільного помешкання».
Тема реквізиції житла більшовиками не була несподіваною для Вернадського. Ще 1 березня 1919 р. він згадував у щоденнику В. П. Гудим-Левковича, який пропонував йому три кімнати у своїй квартирі, через побоювання «нової реквізиції».
В листі академік не лише доводить неправоту рішення комісії про реквізицію, але й захищає від реквізиції і кімнати, зайняті господарями.
На жаль, немає підтвердження, чи надіслав такого листа Вернадський (точний адресат в чернетці не вказано). До того ж академік і в щоденнику оминув епізод із загрозою реквізиції. Утім, переглядаючи в листопаді 1943 р. свої записи і папери задля підготовки матеріалів для задуманої, але не написаної книги «Пережите та передумане», він згадав, і, очевидно, його секретарка А. Д. Шаховська записала наприкінці той самої чернетки: «Наскільки пам’ятаю, кімнату залишили. Однак узимку луснули труби (вода замерзла) і ми мали перебратися у будівлю колишньої 1-ої гімназії. Або Ніночка поїхала до Шишак».
Пам’ять підвела Вернадського щодо будинку гімназії. З щоденників і листування відомо, що до Добровольських у кв. 7 на Тарасівській, 10, родина Вернадських вперше переселилася 4 липня 1918 р. (за згадкою дочки Ніни, знімали 3 кімнати). Потім від кінця серпня 1918 р. мешкали в інших місцях, зокрема, згідно із щоденником, у листопаді – грудні 1918 р. у казенній квартирі в будинку Першої гімназії (Бібіковський бул., 14), потім знов у Добровольських. Коли Вернадський із донькою виїхали до Старосілля, дружина залишалася на Тарасівській, 10. Ніну у вересні відправили до Шишак, потім вона залишилася у Полтаві. У середині листопада 1919 р. Вернадський із дружиною і хатньою робітницею П. К. Казаковою через холод у квартирі на Тарасівській переїхали до будинку УАН по вул. Володимирській, 54. За два тижні академік залишив Київ.
Казакова у своїх спогадах у 1943 р. зазначала, що приїхала в Київ до Вернадських з Полтави у серпні 1918 р. Тому слід врахувати, що вона також мешкала у Добровольських як у 1918, так і у 1919 роках.
А квартиру Добровольських, які також виїхали з Києва наприкінці листопада, за свідченням М. П. Василенка в лютому 1921 р., було «перетворено в карткове бюро, штукатурка відбита, шпалери обдерті, меблів вже немає, замки в дверях зіпсовані, а на верхній сходинці перед вхідними дверима вибито величезний трикутник у мармуровій плиті».

UDC 930.253(477):929Vernadsky
Sergii Kirzhaiev,
ORCID: 0000-0002-6715-5686,
Candidate of Historical Sciences, Senior Research Associate,
Department of Archaeography,
Institute of Archival Studies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: kirzh@ukr.net
AN EPISODE FROM VERNADSKY’S LIFE IN KYIV
UNDER THE BOLSHEVIKS IN 1919
A little-known document illustrating the living conditions of V. I. Vernadsky in Kyiv under the Bolshevik rule in 1919 has been analyzed.
Keywords: V. I. Vernadsky, Kyiv, lodging, Bolsheviks, document.