ДЖЕРЕЛА ДО ІСТОРІЇ СТВОРЕННЯ ФУНДАМЕНТАЛЬНОГО АКАДЕМІЧНОГО ВИДАННЯ «ПОВНЕ ЗІБРАННЯ ТВОРІВ Т. Г. ШЕВЧЕНКА В ДЕСЯТИ ТОМАХ» У 1919–1964 рр.

Тези доповіді

УДК 930.253(477)«1919/1964»
Вербіцька Оксана Іванівна,
ORCID 0000-0002-1459-954X,
кандидатка філософських наук,
старша наукова співробітниця,
відділ історії академічної науки,
Інститут архівознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: xenaver@ukr.net

ДЖЕРЕЛА ДО ІСТОРІЇ СТВОРЕННЯ ФУНДАМЕНТАЛЬНОГО АКАДЕМІЧНОГО ВИДАННЯ «ПОВНЕ ЗІБРАННЯ ТВОРІВ Т. Г. ШЕВЧЕНКА В ДЕСЯТИ ТОМАХ» У 1919–1964 рр.

Представлено комплексний аналіз архівних джерел АФ НАН України, центральних державних архівів, опублікованих матеріалів та повідомлень у пресі з метою відтворення історії тривалого процесу створення томів повного видання творів Т. Г. Шевченка в установах НАН України.
Ключові слова: НАН України, архівні джерела, документальні ресурси, розробка спадщини Т. Г. Шевченка, історія створення багатотомних видань.

В установах НАН України, зокрема, Інституту рукопису та Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, архіву Президії НАН України, а також в Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України і Центральному державному архіві громадських об’єднань України зберігається значний документний комплекс, у якому представлено інформацію про діяльність академічних установ у розробці творчої спадщини класика української культури Т. Г. Шевченка та підготовки до видання його літературних і мистецьких праць, ухвали директивних органів стосовно підготовки їх до друку у процесі організації проведення шевченківських ювілеїв. Проте наукових розвідок, що відобразили б багаторічний процес підготовки всього видання, на сьогодні не було створено, що й визначає актуальність теми.
Одним із основних джерел для вивчення історії створення десятитомника у перший період з 1918 до 1928 рр. є документи ф. № Х «Архів Української академії наук/Всеукраїнської академії наук» Інституту рукопису НБУВ, зокрема, постанови керівництва Академії наук. Заключну інформацію про роботу за рік у цьому напрямі містять опубліковані окремими виданнями «Звідомлення» про діяльність Української академії наук/Всеукраїнської академії наук. Інформацію з цього питання представлено також у протоколах засідань Історично-філологічного відділу УАН/ВУАН, подані у періодичному віснику Академії «Записки Історично-філологічного відділу Української академії наук». Доповнюють відомості довідки УАН до НКО УСРР, листування між керівництвом АН та іншими установами (НТШ, Національним музеєм у м. Львів, Чернігівським державним музеєм), колекціонерами і власниками творів, автографів тощо. До найбільш значущих документів з цього питання є наступні: протокол № 37 надзвичайного Спільного зібрання УАН від 9 серпня 1919 р., що зафіксував прийняття у відання УАН розпочате «Всеукрвидавом» видання творів Т. Г. Шевченка та затвердження складу редакторів; звідомлення Першого (Історично-філологічного) відділу за 1923-й рік, де подано інформацію про розроблення плану видання у десяти томах і погодження Постійною комісією для видавання пам’яток новітнього українського письменства ВУАН питання про друк творів Т. Г. Шевченка у Державному видавництві УСРР; звідомлення ВУАН за 1926 та 1927 рр. з інформацією про підготовлені IV та ІІІ томи. Також окремі відомості щодо процесу роботи над ІІІ та ІV томами можна отримати з передмов до цих опублікованими томів, написаних його редактором С. О. Єфремовим та з його щоденникових записів (зберігаються у колекції документів репресованих вчених України ф. 257 Інституту архівознавства НБУВ, опубліковані в 1997 р.), де вчений неодноразово згадує, як розгортався процес.
У наступний період, від сфабрикованого процесу СВУ у 1929 р. і до 1935 р., робота над виданням в установах АН дуже скоротилась через репресії щодо вчених, а також спочатку реорганізацію в 1929 р. Комісії для видання творів Т. Г. Шевченка, І. Я. Франка, В. Б. Антоновича та М. П. Драгоманова на Редакційний комітет для видавання творів Т. Г. Шевченка, а потім і його ліквідацію. Основними джерелами інформації про підготовку томів десятитомника в цей період є науково-організаційні документи ф. 251 архіву Президії НАН України, зокрема, постанови Президії ВУАН: від 22 жовтня 1929 р., якою було прийняте рішення Академії наук вжити заходів для покращення роботи з видання творів Т. Г. Шевченка та співпрацю за цим напрямом з Науково-дослідним інститутом Т. Г. Шевченка НКО УСРР у м. Харків, а також від 1 листопада 1933 р., що зафіксувала рішення видати академічне зібрання творів Т. Г. Шевченка; документи особових фондів: ф. 279 «О. П. Новицький» Інституту рукопису НБУВ, у яких представлено інформацію про початок підготовки томів художніх праць класика; ф. 285 «П. М. Попов» цієї ж установи, де зазначено участь вченого у розробці інструктивних матеріалів та коментарів до творів. З публікацій у пресі цього періоду відомо, що робота проводилась у галузі розробки мистецької спадщини та підготовлявся новий проєкт видання повного зібрання творів Т. Г. Шевченка.
Новий етап укладання десятитомника почався зі створенням у 1936 р. в АН УРСР Інституту української літератури ім. Т. Г. Шевченка з відділом шевченкознавства, та у зв’язку з тим, що питання вшанування пам’яті Кобзаря вийшло на державний рівень. Про це свідчать постанови Політбюро ЦК КП(б)У «Про хід підготовки до святкування 125-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка» від 16 лютого 1939 р., Верховної Ради СРСР «Об увековечении памяти поэта Т. Г. Шевченко в связи с 125-летием со дня рождения» від 22 лютого 1939 р., РМ УРСР і ЦК КП(б)У «Про поновлення академічного видання повного зібрання творів Т. Г. Шевченка» від 10 серпня 1946 р. Провідну роль з питань підготовки видання у цей період відіграють документи ф. 251 архіву Президії НАН України. Постанови Президії АН фіксують заходи з метою організації роботи та контроль за підготовкою видання, науково-дослідну роботу установ, зокрема Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка, а в післявоєнний період – також Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії і музеїв Т. Г. Шевченка у складі АН. Так, постановами Президії АН УРСР: від 2 серпня 1938 р. було затверджене рішення про розробку нового академічного видання творів у 10 томах; від 28 вересня 1951 р. – доручення Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії та Державному музею Т. Г. Шевченка підготувати до видання у т. VIII і т. ІХ мистецьку спадщину Т. Г. Шевченка; від 13 березня 1953 р. – видати в т. Х «Повного зібрання творів Т. Г. Шевченка» додаткові документи та науково-довідковий апарат. У документах подано відомості про керівників і виконавців теми, редакторів видання.
Стислі відомості щодо тривалого процесу роботи над окремими томами десятитомника подає щорічна звітно-планова документація Академії та Відділу суспільних наук АН УРСР. Листування керівництва АН з іншими установами і директивними органами, зокрема, з ЦК КП(б)У, РМ УРСР, Міністерством культури УРСР містить дані про стан видання творів класиків української літератури та клопотання – про необхідність звернення до уряду Польської народної республіки щодо розшуку матеріалів, пов’язаних із життям і творчістю Т. Г. Шевченка, щодо своєчасного видання Київською фабрикою кольорового друку Головполіграфвидаву тощо. Значну за обсягом інформацію про діяльність Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка з цього питання містить також ф. 261 Інституту архівознавства НБУВ, де представлено науково-організаційні документи відділу шевченкознавства, а також відомості про наукові експедиції інституту для виявлення літературного спадку Т. Г. Шевченка у різних установах СРСР, координацію наукової діяльності тощо. Документи ф. 285 Інституту рукопису НБУВ «П. М. Попов» зберігають відомості щодо процесу роботи редколегії видання у 1950-х рр.
Таким чином, наявний значний джерельний масив, що дозволяє відтворити історію створення в АН упродовж 1919–1964 рр. «Повного зібрання творів Т. Г. Шевченка» у десяти томах.

Oksana Verbitska,
ORCID 0000-0002-1459-954X,
Candidate of Philosophical Sciences,
Senior Researcher,
Department of History of Academic Science,
Institute of Archival Studies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: xenaver@ukr.net
SOURCE OF HISTORI CREATION OF THE FUNDAMENTAL ACADEMIC PUBLICATION «COMPLETE COLLECTION OF WORKS
BY TARAS SHEVCHENKO IN TEN VOLUMES»
IN THE PERIOD 1919–1941
A comprehensive analysis of archival sources of the National Academy of Sciences of Ukraine, central state archives, published materials and press reports is presented with the aim of recreating the history of the long process of creating volumes of the complete edition of T. Shevchenko’s works in the institutions of the National Academy of Sciences of Ukraine.
Keywords: National Academy of Sciences of Ukraine, archival sources, documentary resources, development of T. Shevchenko’s legacy, history of creation of multi-volume publications.