БІБЛІОТЕКИ ЯК НАДІЙНІ НАВІГАТОРИ В ВЕБ-ПРОСТОРІ

Тези доповіді

УДК
Солоіденко Галина Іванівна,
ORCID 0000-0002-1326-0034
кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
провідний науковий співробітник,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: soloidenko@nbuv.gov.ua

БІБЛІОТЕКИ ЯК НАДІЙНІ НАВІГАТОРИ В ВЕБ-ПРОСТОРІ

Порушується проблема орієнтації користувачів у сучасних інформаційних ресурсах інтернету, шляхом створення електронних довідників і путівників. Передбачається що з часом дедалі більший інтерес становитимуть невеликі за обсягом путівники по конкретних ресурсах території, путівники вузько галузевої тематики чи проблемно-тематичні.

Ключові слова: ефективність роботи бібліотеки, інноваційні форми обслуговування, електронні інформаційні ресурси, електронні путівники та довідники по ресурсах інтернет.

Ефективність роботи наукової бібліотеки можна розглядати як рівень досягнення бібліотекою поставлених цілей з урахуванням потреб користувачів установи. Основними показниками оцінювання ефективності роботи бібліотек наукових установ НАН України є повнота і якість виконання своїх базових функцій, а саме таких, як: відповідність бібліотечних фондів тематиці досліджень установи, ефективність довідково-пошукового апарату бібліотеки, застосування сучасних методів та інформаційних технологій в обслуговуванні читачів. Нині пріоритети у визначенні рівня ефективності надаються інноваційним формам, зокрема, наявності електронного каталогу, відображенню інформаційно-бібліотечних ресурсів на сайті установи, використанню можливостей віддаленого доступу до інформації в обслуговуванні користувачів, формуванню повнотекстових колекцій та колекцій особливо цінних видань бібліотеки та ін. У зв’язку з впровадженням нових технологій, з’явилися й нові показники роботи бібліотеки: кількість звернень на сервер і до окремих файлів, час роботи кожного користувача за комп’ютером, обсяг зчитаної та записаної ним інформації, облік віртуальних користувачів, збір даних про електронну доставку документів, використання ліцензованих електронних ресурсів, тощо.
Використовуючи інтернет, сучасна бібліотека може забезпечувати доступ до ресурсів інших суб’єктів інформаційного простору, надавати віртуальні послуги з пошуку інформації, пропонувати електронні інформаційні ресурси, як запозичені, так і власної генерації. У числі останніх – бази даних; повнотекстові документи, конвертовані з аналогової форми в електронну; довідники і путівники (по бібліотеці, довідково-бібліографічним ресурсам, пам’ятним місцям, тощо). До складу тих, що самостійно генеруються бібліотеками також входять електронні бібліографічні та біобібліографічні покажчики, електронні бібліотеки та колекції оцифрованих документів, електронні виставки та вітрини нових надходжень, тощо.
На сьогодні користувачам необхідні електронні інформаційні ресурси кумулятивного характеру. Кумулятивність передбачає збір, аналіз і, що особливо важливо, оцінку сторонніх сайтів по заявленій темі. Такими електронними інформаційними ресурсами призвані стати електронні путівники по інтернет-ресурсах, спрямовані на ліквідацію фрагментарності й неповноти інформації про дослідження, такими, що забезпечать можливість кумулятивного відображення розсіяних в інтернеті матеріалів. За наявності відповідної РR-підтримки такі електронні інформаційні ресурси зможуть зробити сайти бібліотек більш запитуваними і корисними для користувачів. Відбираючи і рекомендуючи своїм користувачам найцінніші і найнадійніші з них, бібліотекарі на якісно новому рівні зможуть продовжити, розвивати і збагачувати традиції рекомендаційної бібліографії стосовно принципово нових об’єктів, не залишаючи своїх користувачів один на один з гіпермасою несистематизованих джерел глобальної мережі.
Сучасні бібліотеки необхідні як посередники для пошуку ліцензованих електронних ресурсів, доступ до яких у більшості країн залишається завданням наукових книгозбірень. Створення електронних путівників і представлення їх на сайтах наукових бібліотек стимулює обслуговування користувачів, робить його оперативнішим і якіснішим, сприяє залученню нових читачів. Нині це важливий інноваційний напрям діяльності сучасної бібліотеки, який завдяки простоті та глибині пошуку забезпечує їх виконання з високою якістю та найменшими трудовитратами.
Електронні путівники передбачають збір, аналіз і, що особливо важливо, оцінку сторонніх сайтів за заявленою темою. Розробникам путівників першочергово необхідно встановити які особливості того чи іншого виду електронних ресурсів, які завдання вони допомагають вирішити та які проблеми створюють, як можна оцінити потребу та виміряти їх використання, як організувати єдине вікно для пошуку інформації та як забезпечити доступність ресурсів для користувача.
Як довіднику, йому притаманні певна організація матеріалу (розташування даних у формі, зручній для швидкого отримання інформації), наявність уніфікованих описів однотипних об’єктів; орієнтація на вибіркове читання. Електронний путівник, як сучасний інформаційний ресурс, повинен містити мультимедійні об’єкти та гіпертекстові посилання. Можливості використання гіпертексту дозволяють розширити одну із головних функцій путівника – методичну, в першу чергу за рахунок збільшення обсягу довідково-фактографічної інформації. Це, можуть бути, наприклад, відомості про авторів, подані у вигляді гіперпосилань на енциклопедичні статті або персональні web-сторінки в інтернеті. Мультимедійні технології дозволяють представити складну бібліографічну, реферативну та повнотекстову інформацію в більш виразних та доступних формах. У електронних путівниках в якості візуального супроводу використовують фотографії, скріншоти, скановані обкладинки книжок, фрагменти документів, портрети авторів тощо.
На сайтах наукових установ існує немало інтернет-ресурсів, на яких представлені адреси сайтів і порталів, а також анотації інтернет-ресурсів. Віддаючи належне покращенню пошукових можливостей електронних ресурсів і підвищенню ефективності їх використання, багато спеціалістів висловлюють думку, що створення путівників по електронних ресурсах сьогодні є особливо актуальним та необхідним завданням бібліотек. Передбачається що з часом все більший інтерес будуть мати невеликі за обсягом путівники для окремих категорій користувачів, про конкретні ресурси території, путівники вузько галузевої тематики чи проблемно-тематичні. Проте до цього часу ще не розроблено науково обґрунтованої методики створення електронних путівників.
Обов’язком бібліотекарів стає як навчання, консультації користувачів, так і надання навігаторських послуг, оскільки величезний обсяг інформації потребує фахівців, які володіють навичками пошуку інформації, вміють аналізувати, оцінювати ресурси і потреби користувачів.