ІНФОРМАЦІЙНА АСИМЕТРІЯ В УМОВАХ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ
Заявник | Санакуєв Микола Георгійович (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інноваційні трансформації ресурсів і послуг» (2022) |
Захід | Секція 1. Бібліотечно-інформаційний комплекс: сучасні пріоритети організації та управління |
Назва доповіді | ІНФОРМАЦІЙНА АСИМЕТРІЯ В УМОВАХ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ |
Інформація про співдоповідачів | |
Презентація | не завантажено |
Стаття | Завантажити статтю |
Тези доповіді
Розглянуто особливості інформаційної асиметрії в реаліях бойових дій на території України, виокремлено глобальні тенденції інформаційних протидій, що застосовуються в гібридній війні. Висвітлено рекомендації для підвищення ефективності доктрини інформаційного стримування та реалізації протидії в режимі швидкого реагування.
Ключові слова: інформаційна асиметрія, інформаційний простір, гібридна війна, загадка, мем, інформаційне стримування.
Найефективнішим типом інформаційної дії вважається інформаційна асиметрія. Її ефективність проявляється в нездатності опонента надати належну відповідь або опонент надає неадекватну протидію за формою чи змістом. Обрана форма протидії не відповідає реальній ситуації, а лише підштовхує опонента до іншої ситуації, яка виступає більш вигідною для комунікатора. Елементарними повідомленнями з порушенням інформаційної симетрії розглядають загадку чи мем.
В класичному розумінні загадки виступає спеціально створена асиметрична форма, що повинна зупинити опонента на металінгвістичному рівні: він повинен відгадати звичайне слово. В такому випадку опонент потрапляє у становище дитини, котра не володіє значенням слів. За шкалою від 0 до 1 форма загадки відповідає 1, тоді як загальне дорівнює 0. Для звичайного використання слова характерне зворотне співвідношення: нульове значення форми, бо не вона використовує комунікативну функцію. У загадці саме форма стає комунікативною.
Мем — спосіб вираження інформації, в якому гумор сприяє створенню асиметрії, за функціональністю цей спосіб реалізовується у протидії офіційним повідомленням. Мем відповідає на прагнення офіціозу вести свою інформаційну лінію, він виступає в ролі захисної реакції на офіційну інтерпретацію дійсності, внаслідок чого відбувається необхідна компенсація, масова свідомість вводить свій варіант інтерпретації дійсності.
Інформаційна асиметрія в мемах чи в загадці досягається шляхом того, що одна реальна риса максимально гіперболізується, витискуючи всі інші характеристики.
Наразі система інформування населення має офіційні та неофіційні канали впливу. В умовах бойових дій в Україні досить важливим елементом підвищення ефективності інформаційної дії є невербальна підтримка вербальної дії. Це може бути взаємодія інформаційного повідомлення в поєднанні з практичним результатом — бомбардуванням військових об’єктів ворога. Перемоги на фронті, відвойовані населені пункти справляють більший вплив на поведінку, ніж дії вербальні в ЗМІ. В результаті багатоканальний вплив в умовах гібридної війни вважається ефективнішим.
Роль інформаційної асиметрії в інформаційному просторі збільшується ще й тому, що пропагандистська комунікація реально зміщується у сферу, де є слабкі місця у супротивника. Західні партнери докладають зусилля та демонструють інший рівень підготовки наших військових, які швидко опановують новітнє озброєння та в результаті демонструють перевагу. Така стратегія має позитивні результати.
Основним елементом інформаційної боротьби виступає інформаційна асиметрія, вона формує інформаційний простір будь-якої держави. Офіційні повідомлення, які є передбачуваними, а відповідно й симетричними потрапляють на екран у зв’язку з принципово асиметричним положенням влади, яка встановлює пріоритетність повідомлень. Таким чином, асиметричність досягається на іншому рівні. Як визначають дослідники ЗМІ виступають у другорядній ролі, первинна роль належить владі, яка може визначити ту чи іншу подію як загрозливу для суспільства. ЗМІ лише розширює і поширює уявлення, надані владою.
Англійські дослідники, на чолі з Р. Негріном аналізуючи висвітлення кризових подій в пресі, визначили такі характеристики: частота, амплітуда, неоднозначність, релевантність, збіг, несподіваність, новизна, композитність, елітність нації, елітність прошарків, персоналізація, негативність забарвлення.
Ці характеристики підкреслюють інформаційну асиметрію та культурні фактори визначення новин. Фактори визначають відмінність між дійсністю та символізмом.
Інформаційний простір українського суспільства формується завдяки роботі багатьох потужних інформаційних джерел. Досвід Заходу в інформаційній протидії досить значний. До нього, окрім десятків воєнних конфліктів, слід віднести структурні зміни, що відбуваються у світі. Реалізація доктрини інформаційного стримування в умовах війни має породжувати відповіді на погрози, самостійно та активно породжувати інформацію, яка б знизила рівень загроз.
Доктрина інформаційного стримування має реалізовуватися фахівцями, які в змозі здійснювати інформаційні дії у режимі швидкого реагування. Серед цих дій можна виокремити такі:
• породження відповідей на негативні повідомлення, власне породження негативу про об’єкти та дії ворога;
• породження позитивних повідомлень про власні об’єкти та події;
• уміння використовувати в інформаційній боротьбі чутки;
• уміння використовувати сучасні засоби та інструментарій;
• постійне проведення моніторингу інформаційного простору в умовах гібридної війни, коригування та вдосконалення протидії на кожному з її етапів.
Всі вищезазначені рекомендації дадуть змогу державі на сучасному етапі протидіяти загрозам, які виходять зсередини або ззовні. Важливою складовою також має бути навчання та перепідготовка фахівців в області інформаційних війн, орієнтир на передовий досвід воєнних кампаній останніх десятиліть.
Ми в соціальних мережах